У кінці року повсюдно підводяться його підсумки. На цю пору випали також Інформаційні дні Федерального Міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини — конференція, дискусії й супутні заходи, що проходили 4–6 грудня у залах Національної академії наук України.
Почала діяти Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Позитивний поштовх отримало від цього, зокрема, й наше сільське господарство. Дуже відчутною є допомога з боку Німеччини — її урядових кіл і приватного бізнесу. Сприяння це відчувається не спорадично, час від часу, а системно — і за тими ключовими напрямами, де ми найбільше потребуємо матеріальної, технічної та ідейної підтримки. Десятки німецьких фахівців вкладають час, гроші й душу у навчання українських аграріїв. Допомога зосереджена, зокрема, у таких сферах: підвищенні конкурентоспроможності аграрного виробництва, поліпшенні якості аграрної продукції, збереженні довкілля й розвитку інфраструктури сільської місцевості.
Інформаційні дні про проекти Федерального Міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини (BMEL) в Україні якраз і були направлені на те, щоб більше проінформувати аграрну громадськість як про результати українсько-німецької співпраці в сфері сільського господарства, так і про подальші перспективи. Німецькі фахівці звітували про свої програми перед аграрною спільнотою, обговорювали вже зроблене і ділилися планами на 2018 рік.
Аграрний аташе Посольства Німеччини в Україні Германн Інтеманн почергово представляв керівників та співробітників чинних аграрних проектів. Доктор Фолькер Зассе, який очолює проект «Німецько-український агрополітичний діалог», окреслив основні параметри і напрями взаємодії урядовців ФРН та української агроспільноти.
Останніми роками Україна стала одним із провідних експортерів сільськогосподарської сировини. А також деяких продуктів первинної переробки — наприклад, соняшникової олії й меду. Однак потенціал аграрної сфери ще далеко невичерпаний. На порядку денному залишаються важливі проекти реформ. Потребує удосконалення державне управління землями. Про це, зокрема, йшлося у виступі Крістофа Гільгена.
Про Аграрний демонстраційний та навчальний центр у селищі Дослідницьке, про спільні заходи з Українським центром випробування та прогнозування техніки й технологій для сільгоспвиробництва ім. Л Погорілого розповів Уве Кафтан. Ми добре запам’ятали його як одного з організаторів масштабних міжнародних Днів поля, які протягом цього року проходили неподалік Дослідницького.
Вітчизняні аграрії хотіли б отримати підтримку щодо впровадження стандартів якості та безпеки ЄС для того, щоб інтенсифікувати міжнародну торгівлю своєю сільськогосподарською продукцією. Велике зацікавлення викликав виступ Андре Піллінга, керівника проекту «Агроторгівля України», який направлено на посилення агроекспорту із України в ЄС. Дедалі популярнішим стає органічне землеробство. Про українські напрацювання у цій галузі, підтримані німецьким урядом, розповів Йоахім Лєнц. Зокрема, експерт детально висвітлив співпрацю з науковцями й студентами із Житомира. Аграрна освіта відіграє ключову роль за будь-якої програми реформ. Про освітні програми на рівні сільськогосподарських коледжів України вів мову Ганс-Георг Хасенпфлюг.
Всі проекти двосторонньої коопераційної програми Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини надають детальну інформацію про німецький, а також міжнародний досвід. Німецькі експерти видають посібники-порадники для агробізнесу, де пояснюється, як знайти контрагента у Німеччині чи Євросоюзі. За їх сприяння у Міністерстві агрополітики України запроваджено «Дошку допомоги» для імпортерів, де можна більше дізнатися про тарифи, умови і все, що цікавить потенційних імпортерів. Отже, аграрне партнерство з ЄС триватиме.
Коментарі
Андре ПІЛЛІНГ, керівник проекту BMEL «Агроторгівля України»
— У рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС для аграрного сектора є дуже багато роботи. Зараз у світі помітний тренд зростання попиту на продукти харчування. Ми раді, що усе більше й більше українських компаній відкривають двері в Європу. У відносинах України з торговельними партнерами зміщуються акценти: збільшується частка ЄС і країн Азії. Потенціал зарубіжної торгівлі для України ще далеко не вичерпаний. У фокусі нашої уваги знаходяться дрібні й середні підприємства. У розмовах з українським агробізнесом ми чуємо, що й вони також вважають кількість міжнародних контрактів недостатньою. Однак деякі квоти, які надавав на 2017 рік Євросоюз, Україною не були використані. Наприклад, на експорт часнику.
Важливо знати, як розмовляти з європейським покупцем. Ми сприяємо цьому на численних заходах, міжнародних ярмарках. У майбутньому інфраструктура міжнародної торгівлі розбудовуватиметься, в тому числі з використанням Інтернету. Ми займатимемося розвитком ринку, очікуючи й на зустрічні ідеї з регіонів.
Сергій ПАРАЩЕНКО, директор ТОВ «Чистий продукт»
— Ми вирощуємо часник. У нас є поставки в Канаду, Америку, країни Балтії. Знайомі з Андре Пілінгом, цінуємо його зусилля. Так, у часникарів України є квота на експорт у ЄС — це 500 т на рік. І справді: ми вибрали усього близько 400 т. Чому не добираємо? Немає великого гравця на ринку експорту часнику. Євросоюзу потрібна стабільність поставок. Нам поки складно досягти ритмічності. Далі — якість часнику: калібр, лабораторні показники. І тут є питання… Щоб підготувати партію в 100 т, ми повинні перебрати 500–600 т часникової продукції. Потрібний потік, великий обсяг виробництва. Для цього ми зараз об’єдналися у кластер «Національний продукт», у який увійшли підприємства часникарів із Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської, Чернівецької, Харківської областей. Будемо намагатися на однотипному насіннєвому матеріалі отримувати значний обсяг товарних партій.
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
