АгроВесна 2018. Гіганти АПК і «битва мікробів»

АгроВесна 2018. Гіганти АПК і «битва мікробів»

/ Подія / Вівторок, 13 березня 2018 12:43

Новий сільськогосподарський сезон відкрито! Прийшла «АгроВесна 2018»: наприкінці зими, а саме 21-23 лютого 2018 року, під цією назвою відбулася тріада традиційних міжнародних аграрно-промислових виставок: «Зернові технології», Agro Animal Show, «Фрукти. Овочі. Логістика».

Ті з аграріїв, хто не поїхав до теплих морів у Єгипет або Таїланд, отримали змогу зануритися у вир аграрних технологій і спілкування з контр­агентами. Тож фахівці зернового господарства, тваринництва, птахівництва та плодоовочевої галузі прийшли у столичний Міжнародний виставковий центр на Броварському проспекті, де цього року проходило дійство. Майданчик престижний — це саме звідти нещодавно музичний світ спостерігав «Євробачення». Однак багато хто з аграріїв жалкував за Експоцентром на Нивках. Організатори попервах навіть переживали, що через зміну локації відвідувачів буде обмаль. Однак вийшло навпаки: у гардеробах не вистачало місця для шуб і пальт, а у невеличких кафе постійно вирували черги, попри захмарні ярмаркові ціни.

Вітаючи учасників, заступник Міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева сказала: «Мені подобається словосполучення «аграрна весна», й кількість учасників у черзі на реєстрацію вже свідчить про успіх. Хочу подякувати кожному з вас за відданість справі і за $18 млрд нашого аграрного експорту. Це досягнуто саме завдяки тим технологіям, які ми тут бачимо. Але попереду — нові рубежі. Працюймо і заходьмо у нові ніші!».

 


«АгроВесна 2018» у цифрах:

  • 28 000 кв. м експозицій
  • 500 компаній
  • 1 000 брендів
  • 20 країн-учасниць
  • 18 000 відвідувачів

 

Президент Української аграрної конфедерації, народний депутат Леонід Козаченко висловив побажання, щоб «найкраще обладнання, продукція та ноу-хау, представлені у Міжнародному виставкому центрі, перейшли на українські поля, примноживши наші статки та зміцнивши Україну як європейську державу».

Окремі експозиції зібралися під прапорами країн: Австрії, Великої Британії, Данії, Нідерландів, Німеччини, Франції, Чехії, Туреччини та Китаю. Цей, зі слів пані Трофімцевої, «потужний міжнародний десант» був помітно численніший, ніж у попередні роки. Це підтвердила, зокрема, й посол Франції Ізабель Дюмон: площа експозиції французьких компаній на цій виставці порівняно з попереднім роком збільшилася на 70%.

Привертали увагу стенди гігантів світового АПК — компаній «Кун», «Бюлер», «Хорш», без яких годі уявити представни­цьке аграрне зібрання. Але місце на цій виставці зайняли й численні невеликі фірми і навіть приватні підприємці.

Можна було помітити деякі тренди і напрями в агробізнесі, що останнім часом посилилися. Це насамперед будівельно-логістичний. Спостерігалося багато фірм, які готові зводити овочесховища, склади для шроту, комбікормові заводи, корівники, свинарники, курячі й гусячі ферми. І, звісно, ж елеватори — ця справа вже стала потужною індустрією, навколо якої вибудовується транснаціональний бізнес. До елеваторів тягнуться виробники сушарок, обладнання для переробки зернових та олійних культур, постачальники засобів захисту елеваторних запасів. Далі йде лабораторне та ваговимірювальне обладнання і все, що треба для зерновиробництва.

Щодо овочівництва — вийшли на перший план пропозиції систем зрошення й фертигації, зокрема й крапельного. Американці, ізраїльтяни, китайці добре на цьому знаються, і наші південні агрокомпанії не могли не зацікавитися їхніми рішеннями.

Розвиваються фірми, що займаю­ться точним землеробством, автоматикою на підприємствах і прецизійним тваринництвом. Наприклад, відомий виробник обприскувачів «Львівагромашпроект» рекламував свою високоточну систему дозування робочого розчину, а овочева компанія «ЮВіСі» пропонувала штангу для ультрамалого внесення гербіцидів. «Фермери стають бухгалтерами, — пожартував один фермер-відвідувач, — бо копійка мільйон береже».

Набирає силу органічний напрям в агробізнесі. Вирощена продукція без агрохімії викликає підвищений попит у грошовитих споживачів, дорожче коштує, а відтак, зацікавлює самих виробників з огляду на більшу можливу маржу.

Тваринництво в Україні усе ще пасе задніх порівняно з рослинництвом, однак потроху підтягується й воно. Особливо сприяють нам у цьому французи й голландці. На виставці презентувалися генетичний матеріал, корми, ветеринарні препарати, технології гноєвидалення й утилізації відходів, обладнання для утримання та годування тварин.

Наші виробники теж стараються. Він­ницька фірма «Брацлав» наполегливо вже котрий рік просуває свої невеличкі доїльні апарати. Держава відшкодовує частку від їх купівлі. Звертали на себе увагу стенди козівників, кролівників, вівчарів. А нюанси розведення кіз навіть обговорювалися на міжнародному семінарі.

Вперше для українських аграріїв так потужно експонувалася Велика Британія. Добре відомий в Україні виробник будівельної техніки й телескопічних навантажувачів JCB завіз нам трактор Fastrac 8330 із двигуном потужністю 335 к. с. Звісно, британці показували свої сівалки, сушарки, системи зрошення, рефрижератори. Але здивували й тим, чого не мали інші: технікою для вузького нішевого овочівництва. Вони пропонували сортувальні лінії для коренеплодів, машини для вирощування й збирання спаржі, броколі, селери, шпинату, петрушки тощо. Усю цю зелень вітчизняні аграрії останнім часом заходилися вирощувати просто на диво. Можливо, через те, що на такі рослини є чималий валютний попит у ЄС. Тож знадобиться і нішева машинерія.

Підіймається потроху й переробка агросировини. Відтак, росте попит на відповідне обладнання: олійні преси, крупорушки, обладнання для борошномельної промисловості — усе це можна було побачити на «АгроВесні-2018». А також машини для заморожування й пакування переробленого.

Збільшується кількість фінансових установ, які прагнуть надавати послуги агросектору. Програми кредитування та лізингу стають гнучкішими. На ринок, зокрема, вийшли й аграрні розписки, під заставу яких активно кредитуються добрива й ЗЗР, починає купуватися й техніка.

Протягом виставки відбувалися презентації, конференції, круглі столи й навіть такі заходи, як «битва мікробів». Це агровиробники з’ясовували, як і чим в умовах посухи краще боротися за врожаї зернобобових та овочевих. Деякі продавці агрохімії чи техніки пропонували «збільшення врожаїв на 75–80%». Аграрії хитали головами — і скоро вже на Днях поля вони прискіпливо перевірять ці «обіцянки-цяцянки».

Отже, «АгроВесна 2018» наприкінці лютого розпочала для сільськогосподарської спільноти України новий виробничий сезон. Посол Нідерландів Едуард Хукс свої враження висловив афористично: «Ця виставка відображає стан агропромислового сектору України, що дуже активно розвивається».

 

Коментар

05 372 21Герміне ПОППЕЛЛЕР, посол Австрії в Україні

— Мені приємно, що тут присутня така значна кількість австрійських компаній. Гадаю, це дуже важливо. Розмір австрійських ферм є крихітним порівняно з українськими. Однак Австрія є чемпіоном у сфері органічного фермерства. Для України теж є непоганий шанс розвивати цю сферу. У вас є сільські території у горах, які потребують розвитку. Ми маємо відповідний досвід і готові допомагати. В Україні є величезний, але ще не повністю задіяний потенціал у галузі тваринництва. Сюди приїхали представники асоціацій Австрії із розведення ВРХ, свиней, овець, кіз. Запрошую до співпраці з нами. Ми щасливі, що українські агровиробники дивляться на Австрію як на надійного партнера для подальшого співробітництва, яке нам варто посилювати.

 

Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.