Дедалі більше цікавих та економічно прибуткових ніш відкривають для себе останнім часом українські аграрії. Громадська організація «Об’єднання аграріїв України» провела конференцію з сучасного гарбузівництва. Здавалося б, що у цій сфері може бути нового? Гарбузи в Україні вирощують здавна, вони увійшли у народний побут (наприклад, в обряд сватання), у пісні й казки «Ходить гарбуз по городу». Виявляється, у цій сфері ми знаємо ще далеко не все.
Агроном, канд. с.-г. наук Василь Кокойко змалював широку картину розповсюдження гарбузів у світовому агробізнесі. Вирощування цієї культури на планеті Земля практикують вже 8000 років, тобто це одна із найстаріших рослин, окультурених людством. Батьківщина гарбуза — Мексика або Африка. В Європу він приплив на каравелі Колумба, однак широке визнання отримав лише в XIX ст. Гарбузи бувають кормові, столові, декоративні та насіннєві. Кормові дають худобі, столові їдять люди. Щодо декоративних — їх застосування вельми широке. На християнський День усіх святих (відомий ще як Хелоуїн) гарбуз є не менш поширеною і продаваною рослиною, ніж ялинка на Новий рік. З гарбуза виробляють музичні інструменти — наприклад, маракаси. Але останнім часом для агробізнесу дедалі вигіднішими стають насіннєві види. Гарбуз знову входить у моду.
Теми доповідей конференції стосувалися різних аспектів досвіду вирощування гарбузів в Україні. Особливо цікаво було почути про перспективи вирощування голонасінних гарбузів. Леонід Кононенко і Геннадій Гапоненко, менеджери компанії «Голденкерн», яка є лідером саме у цьому секторі гарбузівництва, детально розповіли про роль і місце голонасінних гарбузів у агробізнесі сьогодення.
Австрійська фірма «Голдернкерн» принципово й наполегливо співпрацює з українськими фермерами. Спеціально виведені гібридні штирійські гарбузи (Сucurbita pepo styriaca) мають гарну врожайність, ростуть по кілька на одному стеблі. Їх вивели у Штирії — південно-східній федеральній землі Австрії. Головна їхня цінність полягає у «голому», не покритому лушпинням насінні, яке дуже корисне й дороге. Його переробляють на олію, використовують у фармакологічній промисловості. Генадій Гапоненко пожартував: «Гарбузове насіння із лушпинням і без нього — це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці».
Гарбузова олія із «голого» насіння в Австрії виробляється вже багато десятиліть і отримала широке визнання в усьому світі. Наприклад, сім’я Бірнстінгл займається виробництвом олії з насіння гарбуза понад 150 років, розвиваючи торгову марку Birnstingl. В Австрії поля маленькі, багато гір. Однак там щорічно засівають 15 тис. га гарбузів. Останніми роками, відколи ЄС зробив кордони прозорішими, австрійці виходять на фермерів Угорщини, Македонії, Словаччини. Пробували співпрацювати з Росією. Там великий холдинг «Маяк» у Краснодарському краї вирощував 12 тис. га гарбузів, навіть заснував свою торгову марку для гарбузової олії. Однак на екстракційному заводі виникла стрілянина при спробі заміни директора, а холдинг через махінації потрапив під процедуру банкрутства. Тому надією австрійців нині залишається Україна, де на загал культивують 15 тис. га гарбузів.
Менеджери «Голдернкерн» домовляються із сільськогосподарськими підприємствами у Вінницькій, Житомирській, Полтавській, Рівненській, Хмельницькій областях. Клімат на більшій частині території України сприяє високим урожаям. Найбільші плантації гарбузів у Запорізькій області — там вони сягають кількох тисяч гектарів. Австрійці дають якісне насіння та кошти, постачають агротехніку. А восени українські фермери збирають урожай знову-таки за допомогою фірми «Голдернкерн». Бо ця компанія має потрібні комбайни і техніку для подальшої доробки й транспортування насіння від австрійських фірм-виробників: валкоутворювачі, комбайни для збирання гарбузів, мийки для насіння, очисні машини, сушарки. Після збирання врожаю австрійці скуповують насіння повністю і вивозять на переробку. Якістю задоволені: кажуть, вона подекуди вища, ніж у суто австрійського насіння. Секрет, звісно ж, у наших чудових ґрунтах.
Деякі українські компанії, які відгукнулися на заклик австрійців, спочатку робили помилки, ставлячись до голонасінних (голозерних) гарбузів як до звичайних. Та потім освоїли всі нюанси вирощування. Тож в Україні гарбузи при правильних підходах стають прибутковим бізнесом. На Тернопіллі, зокрема, є село Хоростков, де колись усі селяни вирощували картоплю, а тепер дружно перейшли на гарбузи.
Аналітик компанії «Лад Агро Д» Олексій Степанов дав оцінку вирощуванню гарбузів з точки зору бізнесу. Австрійська гарбузова олія — світовий стандарт. Всім відомо, яку увагу в Австрії приділяють якості. Вона одна з найдорожчих. Ціни коливаються, звісно, але більш-менш сталі, і на сьогодні такі: за тонну «голого» насіння дають $1 тис., за літр гарбузової олії — $5 тис. Збирають фермери до 1,5 т/га насіння. Також була прорахована рентабельність по кількох компаніях. Вона становила у середньому 30–35%. Ще одна перевага з точки зору фермерів: після збирання гарбузів на полі лишається багато клітковини, яка дуже корисна для ґрунту. Тож гарбуз — прекрасний попередник для більшості культурних рослин.
Майже все зібране в Україні голозерне насіння вивозять в Австрію на подальшу переробку. В самій Україні підходи до гарбузів інакші. Про це також йшлося на конференції. З гарбузової сировини у нас виготовляють пюре, їстівний концентрат, заправки й соуси, а також годують м’якоттю худобу. Насіння ж, покрите шкуркою, тобто традиційне, поки що найбільше цікавить не фармацевтів, а пекарів. Його додають у хлібобулочні вироби, харчові вироби й напої, створюючи дієтичні продукти й вишукані смаки. Гарбуз містить різні вітаміни і мінерали, багатий ненасиченими жирними амінокислотами, які дуже корисні для здоров’я. Недарма ж один з основних покупців гарбузової сировини — компанія «Нестле», світовий лідер у харчовій промисловості. Ну, а Близький Схід, який є теж експортером гарбузового насіння, теж більше цікавиться традиційним — із твердою шкіркою.
Сучасній техніці для вирощування гарбузів присвятив свою доповідь Ігор Бжезицький, голова правління Каховського експериментального механічного заводу (Херсонська обл.). «Агробізнес Сьогодні» докладно писав про техніку для збирання гарбузів.
Згідно з оцінками аналітиків, у Європі попит на гарбузову олію стабільно зростає останні п’ять років. І, вочевидь, тенденція зберігатиметься далі. Отже, нині одна із найстаріших культурних рослин на Землі знову переживає юність. Ми вкотре відкриваємо для себе розмаїтий гарбузовий світ, у якому є місце і прибутковому нішевому бізнесу, і харчовій дієті, і навіть розвагам.
Коментарі
Василь КОКОЙКО, канд. с.-г. наук, агроном-консультант
— Гарбузи — це добре харчування і гарний попередник для багатьох культур. Їхня коренева система дозволяє вирощувати непогані врожаї навіть на Півдні, на малогумусних ґрунтах. Гарбузи поділяються на кормові, насіннєві, столові та декоративні. Українськими селекціонерами створено чимало столових сортів. Найбільш урожайними є «Польовичка» — у наших дослідах ми мали 29,4 т/ га, «Доля» — 30 т/га і «Диво» — 33,1 т/га. А для забезпечення ще більшої урожайності на рівні 40–46 т/га можемо назвати сорти гарбуза великоплідного «Ждана» та «Ювілей». Два кращих голонасінних сорти — «Галілей» та «Південний» — використовуються для виготовлення гарбузової олії.
Ігор БЖЕЗИЦЬКИЙ, голова правління Каховського експериментального механічного заводу (Херсонська обл.)
— Наш завод «КЕМЗ» працює у координації з австрійською компанією «Голденкерн». Вона займається гарбузами понад 50 років, з них в Україні 20. На європейському ринку вони контролюють близько 80% голонасіннєвих сортів гарбуза. «Голденкерн» може поставити гарбузовий бізнес «під ключ» на будь-якому аграрному підприємстві кожному охочому фермеру з будь-яким банком землі. У тому числі й усю техніку забезпечити необхідну. Тут наш завод — теж партнер компанії «Голденкерн».
Насамперед ми супроводжуємо австрійську техніку «Моті» (Moty). Це — світовий лідер техніки для виробництва гарбузів. Для нас працювати з ними — велика честь і корисний досвід. Починаючи з 2005 року, «КЕМЗ» виробляє вітчизняний комбайн для збирання гарбузів. Наші машини менші, але ми маємо лінійку техніки для різних технологій. Ми освоїли також повний комплект обладнання для прийому, мийки та сушіння гарбузового насіння перед відвантаженням кінцевому замовнику. Ще «КЕМЗ» пропонує промислове обладнання для подальшої переробки сировини. Тут нашими клієнтами є такі відомі фірми, як «Чумак», «Сандора», «Верес». Можемо запропонувати обладнання для переробки гарбузової м’якоті на пюре або сухий концентрат.
Василь ЗАГАРНИЙ, Григорій МЕРЕФ’ЯНСЬКИЙ,
спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
