Передчуття інвестицій і жага технологій

Передчуття інвестицій і жага технологій

/ Подія / Середа, 21 березня 2018 11:24

Під час міжнародної виставки «АгроВесна 2018» пройшов денний діловий семінар на тему «Сільське господарство — технології з Австрії». Метою заходу було залучення у вітчизняний АПК австрійських інвесторів і розширення виходу на ринок Австрії для українських фермерів, аграрних виробників та переробників.

 

Показуючи графік коливання курсу гривні щодо євро, співробітник «Райффазен Банку Аваль» Андреас Кеттлгрубер розпачливо хитає головою. Згадує найбільш складний 2014-ий рік, коли Нац­банк України запровадив жорсткі обмеження. Хоча й без того український ринок нелегкий для іноземців через значну кількість регуляцій та обмежень, зокрема валютних. Однак нині австрійці визнають, що наші банки видужують після кризи.

Діловий семінар, що пройшов у Києві у рамках міжнародної виставки «АгроВесна 2018», організувала всесвітня ділова мережа «Адвантаж Австрія» (Advantage Austria) — офіційний представник економіки цієї країни за кордоном. Вона має 110 представництв у більш ніж 70 країнах світу, налагоджує ділові контакти й надає послуги з розвитку бізнесу для австрійських компаній та їх партнерів. Очільник австрійської бізнес-спільноти Advantage Austria Герман Ортнер нагадав, що Австрія входить до першої десятки країн за обсягом інвестицій в Україну. При тому, що головною сферою наших взаємовідносин є саме сільське господарство. Попри переважно гірський рельєф Австрії сільським господарством там охоплено майже 40% території країни.

 

06 373 96 3

 

Переваги України для австрійських інвесторів відзначила заступник Міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева. Мабуть, вони їх давно зрозуміли, як не є для австрійців секретом і наші проблеми, що не зводяться лише до валютних коливань. Деякі українські землі на Галичині, Буковині та Закарпатті колись входили в Австрійську монархію. І хоч вона розпалася більш ніж століття тому, але деякі корисні господарські навички, запроваджені ще австрійцями, там збереглися. Як і довіра до господарчих практик австрійців.

06 373 96 1Під час семінару вони представили свій аграрний кластер «ААС» (Austrian Agricultural Cluster). Це широке, а не якесь вузькогалузеве об’єднання високотехнологічних і найбільш інноваційних гравців на сільськогосподарському ринку, мета яких — впровадження сучасних технологій, так би мовити, широким аграрним фронтом. Члени кластеру ААС — тваринники, машиновиробники, спеціалісти з нішевих культур, фахівці у галузі точного землеробства, контролю за погодою, ґрунтом та урожаєм. Серед них — ті, хто вже добре зарекомендував себе в Україні: «Дунайська соя», «Тайтен Машинері», «Біомін». Інші менш відомі, але їхній досвід однозначно може стати у нагоді українцям: австрійське об’єднання свинарів, центр племінного молочарства союз австрійських вівчарів і козівників. Також до числа учасників кластеру «ААС» входить і Університет ґрунтознавства у Відні.

На семінарі були представлені австрійські технології у насінництві, виробництві біодобрив, тваринництві, переробці агросировини, відновлюваній енергетиці, сільгосптехніці. Виступили як представники професіональних спілок і угруповань, так і менеджери окремих компаній. Наприклад, це машинобудівна фірма «Пьотінгер», що виготовляє ґрунтообробну й посівну техніку, а також різноманітні агрегати «зеленої лінії» для заготівлі кормів. Тобто австрійці просувають свої компанії дружно, згуртовано й цілеспрямовано, отримуючи сприяння уряду в рамках прийнятої ним Програми сприяння експорту. Характерна риса австрійського агробізнесу: вони надають перевагу системним рішенням упродовж усього ланцюжка доданої вартості у сільському господарстві — починаючи від обробітку землі і закінчуючи їжею в супермаркеті.

«Мені приємно, що тут присутня така значна кількість австрійських компаній, — сказала посол Австрії в Україні Герміне Поппеллер. — Розмір австрійських ферм є крихітним порівняно з українськими. Ми щасливі, що українські агровиробники дивляться на Австрію як на надійного партнера».

Австрійська модель підтримки сільського господарства, розвитку сільських і особливо гірських територій дуже знадобилася б нам сьогодні. Провідне місце в сільському господарстві належить інтенсивному тваринництву — і це саме те, що у нас поки що «кульгає», тож допомога австрійців не завадила б.

 

Коментарі

06 373 94 2Ольга ТРОФІМЦЕВА, заступник Міністра аграрної політики і продовольства України

— Аграрна галузь нашої держави зараз швидко переорієнтується із РФ на Євросоюз, країни Близького Сходу та інші ринки. Ми експортуємо олію, зерно, цукор, ягоди… І ще продаємо мед — це нова зірка українського експорту. Щоб не казали «наші воріженьки», Євросоюз сприймає Україну як партнера добре. Наш тогорічний експорт до ЄС досяг $5,8 млрд, що перевищило показники попередніх років. В Австрію український експорт становить $53 млн, а імпортували ми з цієї країни на $55 млн. Думаю, це недостатньо і ще дуже далеко від потенціалу обох країн та ідеалу нашого товарообігу.

В Україні є багато сфер, де б австрійці могли задіяти свої інвестиції. Наприклад, зверну увагу на виробництво баранини. Також у нас є чимало органічних фермерів, які хотіли б переймати досвід Австрії та й взагалі ЄС. Ми прагнемо спів­праці також у виробництві продуктів дитячого харчування. Австрія має розвинуті лабораторні технології для тестування харчових продуктів — це нам теж дуже цікаво.

 

06 373 96 2Андреас КЕТТЛГРУБЕР, директор міжнародного департаменту «Райффазен Банк Аваль»

— Ми — один із тих банків, що давно працюють в Україні. На сьогодні це найбільший європейський банк у вашій країні. Ми серед тих, хто підтримує малий бізнес і маємо багато фінансових продуктів, доступних для фермерів. «Райффазен Банк Аваль» — універсальний банк, тобто надаємо послуги усім. Серед великих і маленьких компаній, які ми кредитуємо, є й чимало аграріїв. Будь-який фермер може прийти до нашого офісу (їх багато по Україні) й отримати інформацію та гроші. Ваш Уряд багато зробив із часів Майдану. Але є ще незавершена земельна реформа — вона пожвавила б кредитування фермерів. Чи визнаємо ми як заставу, наприклад під купівлю техніки, аграрні розписки? Так, ми дивимося на це позитивно. Щодо конкретних умов — звертайтеся до наших відділень.

 

Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.