Інформація — це те, заради чого беруть участь у виставках. При цьому неважливо, якою вона є: рекламною чи науковою, потенціалом трактора, хімічним складом нового добрива чи випадково почутим обривком розмови… — на таких заходах будь-яка інформація цінна. Особливо сьогодні, коли після зупинки російського вторгнення та відносної стабілізації лінії фронту в Україні почались зміни. Зміни в міжнародній, політичній, економічній, соціальній, військовій та інших сферах — і все це на фоні кліматичних пертурбацій… Не в прості часи живемо, але коли нам було легко?
З іншого боку, Україна поступово оговтується від кризи 2014-2015 рр. Почалось болюче, повільне, десь слабо помітне на фоні численних «зрад» проросійських ЗМІ, десь незрозуміле, десь неприйнятне, але відродження, зокрема агросектору (мабуть, назва об’єднаних виставок «АгроВесна 2018» має подвійне значення).
Але, разом із тим, як діяти в нових умовах? Як грати за новими правилами гри? Що потрібно зробити, аби втриматись у веремії сьогодення? Цими питаннями можна описати весь масив інформації, — на мою думку, найціннішу складову виставок, який розглядався під час близько 30 конференцій, семінарів, круглих столів та інших подібних заходів під час «АгроВесни 2018». На цих майданчиках для обміну досвіду між країнами та діалогу між бізнесом, науковцями та владою.
Одна із них була присвячена проблемі професійного кадрового голоду, яка стає дедалі злободеннішою для багатьох галузей економіки. Головною причиною цього є вже не тільки неналежний рівень освіти (наприклад, навчання майбутніх операторів на старій техніці) у профільних закладах, а й відтік професійних кадрів за кордон. Ситуацію на ринку кадрів описав Іван Дергалюк, директор одного з помітних гравців аграрного ринку ТОВ «АГРОТЕХСОЮЗ» (офіційний дилер провідних виробників імпортної сільсьгосподарської техніки, а саме CLAAS, LEMKEN, HORSCH, GERINGHOFF та VALLEY): «Ключове завдання для нас, як і для будь-якої компанії-постачальника техніки, — розвиток якісної сервісної інфраструктури. На сьогодні в нас є сервісні центри на Київщині, Сумщині та Чернігівщині, цього року завершиться модернізація київських потужностей, а також розпочнеться будівництво нового центру в Харківській області. Але без кваліфікованого персоналу — все це лише приміщення. Тому ми постійно розвиваємо рівень і кількість фахівців сервісу. Це дуже складне питання, адже за останній рік відбувся значний відтік кадрів за кордон. На ринку дуже мало кваліфікованих спеціалістів, і попит на них доволі високий. Через це ми стали активніше розвивати навчальні програми: запрошуємо студентів на літню практику, а випускникам вишів пропонуємо роботу. На те, щоб людина з базовою інженерною освітою стала професійним сервісним інженером, потрібно три роки. Впродовж цього періоду ми навчаємо молодих фахівців. Зокрема, заняття проходять на базі регіонального дилерського центру «АГРОТЕХСОЮЗу» у м. Суми. Тут фахівець компанії проводить заняття як для наших молодих працівників, так для механізаторів господарств. Навчання відбувається у класі, спеціальному приміщенні для техніки, а також на земельній ділянці для її випробувань і демонстрацій (тут молодь, крім іншого, тренується працювати в польових умовах)».
Непоганим майданчиком для зустрічі студентів і роботодавців під час «АгроВесни 2018» став IV День молодого спеціаліста «Твій професійний старт», у рамках якого близько 800 студентів навчальних закладів з різних регіонів України отримали інформацію про спеціальні програми стажування від HR-фахівців галузевих компаній та могли познайомитись із потенційними роботодавцями.
«У майбутньому, швидше за все, період відносно високих прибутків в агробізнесі, на жаль, завершиться: відбувається зростання вартості матеріалів та технічних засобів для агровиробництва, і водночас, світові ціни на сільськогосподарську продукцію не демонструють тенденції до збільшення…, — зазначає Іван Дергалюк. — У цих умовах я б радив сільгоспвиробникам витратитись на навчання своїх фахівців. Можна впроваджувати будь-які технології, купувати будь-яку техніку, але якщо не буде відповідного кадрового потенціалу — ці інвестиції будуть неефективними. Галузь «підпирає» кадровий голод, і дуже серйозно. Про «безвіз» є багато іронічних висловлювань у ЗМІ, але вони часто забувають про іншу сторону питання. Адже через цю ситуацію на внутрішньому ринку зростає оплата праці, а також з’являється нематеріальна складова в системі мотивації персоналу. Тобто вже необхідно втримувати спеціалістів не тільки грошима: потрібно дати їм соціальне забезпечення, гарантії розвитку на середньострокову перспективу. Людина має почуватись гідно не тільки матеріально, а й з точки зору ставлення до неї та впевненості у своєму майбутньому. Це виклик для роботодавців, але і гарна можливість для працівників. Адже кваліфікований і досвідчений робітник стає конкурентоспроможним і високооплачуваним. Молоді є до чого прагнути. Я думаю, що це добра тенденція».
IV День молодого спеціаліста — це лише один із сегментів загального інформаційного шару виставок. На інших заходах обговорювались останні технології вирощування сільгоспкультур, найбільш популярна продукція на ринках збуту, технології «зеленої енергії», вирішення юридичних складностей сільгосппідприємств тощо. Про головні «меседжі» ключових заходів читайте докладно на сторінках АС наступних номерів.
Дмитро РАДІОНОВ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
