Картоплею у Нідерландах цікавляться всі. Наше королівство входить у першу п’ятірку головних її виробників у Євросоюзі. Слід підкреслити, що ми, голландці, — великі постачальники саме насіннєвої картоплі. Хоча вирощуємо у країні, звісно, і столову бульбу, а також на подальшу переробку — на чіпси, крохмаль і сухі продукти. Взагалі світовий ринок зараз найбільше очікує і полюбляє фрі. Сировина для неї — це високі стандарти якості: картопля, що постачається від фермерів, повинна бути без дефектів, порожнин.
У харчовій індустрії я працюю 15 років. Спочатку займався маркетингом, але потім вирішив піти за своєю мрією — стати фермером. І тепер господарюємо разом із братом. Хоча на мені лишилися питання маркетингу й торгівлі нашою продукцією. У нас є покупці не лише в Євросоюзі, а й на Близькому Сході. Зазвичай у Нідерландах поширені такі сімейні ферми, як наша, де можуть працювати й кілька найманих працівників.
На нашій фермі — намивний піщаний ґрунт, гумусу мало, не більше 20%. Картопля — основна наша культура, вона займає приблизно половину оброблюваних нами площ. Історично у тому регіоні, де ми господарюємо, картоплю вирощували завжди на чіпси і крохмаль. Стандартів, потрібних для фрі, не досягаємо через слабкі ґрунти. Але ми вирощуємо також тюльпани, цибулю, цукрові буряки і пшеницю. Європа надає фермерам певну фінансову допомогу, та ми останні роки не беремо субсидій і самі крутимося на відкритому ринку. Аж таку значну маржу на картоплі не отримуємо. Тож треба правильно працювати, аби не лишитися взагалі без прибутку.
У нас бідні ґрунти, мало гною, тому вносимо мінеральні добрива. Використовуємо й компост, але не всякий: не годиться такий, що робиться із побутових відходів. Зараз безпека при виробництві харчової продукції стає частиною нашого бізнесу. І клієнти здатні відстежувати весь ланцюжок виробництва. Добрий урожай можна виростити лише з доброго насіння. Саджаємо у квітні, урожай збираємо з липня по жовтень. А на переробку відправляємо постійно чисту й суху картоплю. Бо попит фабрик на неї — 365 днів на рік… Коли насіння добре, далі проблем із картоплею найменше.
У Нідерландах багато опадів, дощів — це сприяє шкідникам. Тому під час вирощування ми вносимо засоби захисту, обробляємо посіви буває, до 15 разів за сезон. Хоча є й переваги: на зрошення витрати невеликі. Але у собівартості картоплі важливо брати до уваги й транспортні витрати. Тут голландцям пощастило — в нас добре розвинена логістика.
Якщо все відповідає технології, збираємо добрий урожай — в середньому 45 т/га (по Україні урожайність бульби становить близько 16 т/га — Ред.). Далі складуємо картоплю у сховище, де не повинно бути сторонніх запахів, зайвих домішок у повітрі. Там вона добре зберігається, аби постійно бути конкурентоспроможною на світовому ринку. На ціну картоплі впливає багато факторів: погода, врожайність і навіть ціни на суміжні продукти — наприклад зернові.
Але й у Нідерландах бувають періоди нестачі картоплі. Зокрема, минулого року ми її імпортували, переважно у вигляді чіпсів. Цього року вродило багато, але якість її така собі… То німці закуповували великі обсяги, рятуючи наших фермерів, бо довелося б її якось утилізувати. Переробка картоплі в ЄС розширюється, переробні потужності зростають. У Німеччині, Бельгії багато картоплі пускають на чіпси, крохмаль, пшенично-картопляні принглси, харчові суміші.
Як працює фабрика з переробки картоплі? Розповім на прикладі «Авіко», яку я добре знаю. Компанія має 7 заводів, робить напівфабрикати для супермаркетів. Відділ закупівлі підтримує усталені відносини з фермерами — їх у неї 33 тисячі. З нами укладаються угоди, де чітко визначаються терміни, вимоги щодо вирощування (наприклад, щодо мінімізації пестицидів), обсяги постачання, сорти картоплі, розміри коренеплодів, колір, інші характеристики. «Авіка» хоче контролювати весь ланцюг виробництва, приходити до нас і перевіряти, брати зразки. Однак ми прагнемо більшої незалежності. Це така постійна гра за свої інтереси.
Коли я поглянув на Україну, то здивувався: які у вас величезні розміри господарств порівняно з Нідерландами! Тут, в Україні, гарний клімат, велетенські простори й чудові ландшафти — усе те, чого так бракує нашим фермерам. Але подивіться на карту врожайності… Ми у кожному куточку нашої країни усюди досягли набагато більших успіхів, а у вас є ще грандіозний невикористаний потенціал. Насамперед навчіться працювати із замороженою і сухою продукцією. Картопляр повинен розуміти, що він є частиною ланцюжка доданої вартості усієї галузі.
Записав Ігор ПЕТРЕНКО
