Рулоф-Ян Вуллерідж: «Картоплярство популярне у нашому королівстві»

Рулоф-Ян Вуллерідж: «Картоплярство популярне у нашому королівстві»

/ Подія / Понеділок, 02 квітня 2018 11:34

На IX Голландсько-українському форумі з професійного картоплярства, що традиційно проводиться Посольством Королівства Нідерланди у партнерстві з Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» та Українською асоціацією виробників картоплі, з розповіддю про свій досвід виступив фермер Рулоф-Ян Вуллерідж (Roelof-Jan Wollerich). Він має 36 років і ступінь магістра фінансів. Мешкає із дружиною та чотирма дітьми в невеликому містечку на півночі Голландії. Там-таки разом зі своїм братом керує фермою. Вони культивують картоплю і продають в основному великій переробній компанії «Авіко». Міркування пана Вуллеріджа, вірогідно, будуть цікавими також і українським картоплярам.

07 374 36Картоплею у Нідерландах цікавляться всі. Наше королівство входить у першу п’ятірку головних її виробників у Євросоюзі. Слід підкреслити, що ми, голландці, — великі постачальники саме насіннєвої картоплі. Хоча вирощуємо у країні, звісно, і столову бульбу, а також на подальшу переробку — на чіпси, крохмаль і сухі продукти. Взагалі світовий ринок зараз найбільше очікує і полюбляє фрі. Сировина для неї — це високі стандарти якості: картопля, що постачається від фермерів, повинна бути без дефектів, порожнин.

У харчовій індустрії я працюю 15 років. Спочатку зай­мався маркетингом, але потім вирішив піти за своєю мрією — стати фермером. І тепер господарюємо разом із братом. Хоча на мені лишилися питання маркетингу й торгівлі нашою продукцією. У нас є покупці не лише в Євросоюзі, а й на Близькому Сході. Зазвичай у Нідерландах поширені такі сімейні ферми, як наша, де можуть працювати й кілька найманих працівників.

На нашій фермі — намивний піщаний ґрунт, гумусу мало, не більше 20%. Картопля — основна наша культура, вона займає приблизно половину оброблюваних нами площ. Історично у тому регіоні, де ми господарюємо, картоплю вирощували завжди на чіпси і крохмаль. Стандартів, потрібних для фрі, не досягаємо через слабкі ґрунти. Але ми вирощуємо також тюльпани, цибулю, цукрові буряки і пшеницю. Європа надає фермерам певну фінансову допомогу, та ми останні роки не беремо субсидій і самі крутимося на відкритому ринку. Аж таку значну маржу на картоплі не отримуємо. Тож треба правильно працювати, аби не лишитися взагалі без прибутку.

У нас бідні ґрунти, мало гною, тому вносимо мінеральні добрива. Використовуємо й компост, але не всякий: не годиться такий, що робиться із побутових відходів. Зараз безпека при виробництві харчової продукції стає частиною нашого бізнесу. І клієнти здатні відстежувати весь ланцюжок виробництва. Добрий урожай можна виростити лише з доброго насіння. Саджаємо у квітні, урожай збираємо з липня по жовтень. А на переробку відправляємо постійно чисту й суху картоплю. Бо попит фабрик на неї — 365 днів на рік… Коли насіння добре, далі проблем із картоплею найменше.

У Нідерландах багато опадів, дощів — це сприяє шкідникам. Тому під час вирощування ми вносимо засоби захисту, обробляємо посіви буває, до 15 разів за сезон. Хоча є й переваги: на зрошення витрати невеликі. Але у собівартості картоплі важливо брати до уваги й транспортні витрати. Тут голландцям пощастило — в нас добре розвинена логістика.

Якщо все відповідає технології, збираємо добрий урожай — в середньому 45 т/га (по Україні урожайність бульби становить близько 16 т/га — Ред.). Далі складуємо картоплю у сховище, де не повинно бути сторонніх запахів, зайвих домішок у повітрі. Там вона добре зберігається, аби постійно бути конкурентоспроможною на світовому ринку. На ціну картоплі впливає багато факторів: погода, врожайність і навіть ціни на суміжні продукти — наприклад зернові.

 

07 374 37 2

 

Але й у Нідерландах бувають періоди нестачі картоплі. Зокрема, минулого року ми її імпортували, переважно у вигляді чіпсів. Цього року вродило багато, але якість її така собі… То німці закуповували великі обсяги, рятуючи наших фермерів, бо довелося б її якось утилізувати. Переробка картоплі в ЄС розширюється, переробні потужності зростають. У Німеччині, Бельгії багато картоплі пускають на чіпси, крохмаль, пшенично-картопляні принглси, харчові суміші.

Як працює фабрика з переробки картоплі? Розповім на прикладі «Авіко», яку я добре знаю. Компанія має 7 заводів, робить напівфабрикати для супермаркетів. Відділ закупівлі підтримує усталені відносини з фермерами — їх у неї 33 тисячі. З нами укла­даються угоди, де чітко визначаються терміни, вимоги щодо вирощування (наприклад, щодо мінімізації пестицидів), обсяги постачання, сорти картоплі, розміри коренеплодів, колір, інші характеристики. «Авіка» хоче контролювати весь ланцюг виробництва, приходити до нас і перевіряти, брати зразки. Однак ми прагнемо більшої незалежності. Це така постійна гра за свої інтереси.

Коли я поглянув на Україну, то здивувався: які у вас величезні розміри господарств порівняно з Нідерландами! Тут, в Україні, гарний клімат, велетенські простори й чудові ландшафти — усе те, чого так бракує нашим фермерам. Але подивіться на карту врожайності… Ми у кожному куточку нашої країни усюди досягли набагато більших успіхів, а у вас є ще грандіозний невикористаний потенціал. Насамперед навчіться працювати із замороженою і сухою продукцією. Картопляр повинен розуміти, що він є частиною ланцюжка доданої вартості усієї галузі.

Записав Ігор ПЕТРЕНКО

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.