«Кадровий голод» і людський фактор

«Кадровий голод» і людський фактор

/ Подія / Четвер, 03 січня 2019 14:07

Нині аграрна галузь стає високотехнологічною, престижною. Це вимагає, зокрема, нових підходів до утримання кадрів. На нещодавній аграрній HR-конференції, яку провела інформаційно-аналітична компанія «ПроАгро», всебічно розглядалися актуальні кадрові проблеми агропромислового комплексу. Серед них, зокрема, методи підбору та ІТ-рішення для управління персоналом, прийоми мотивування співробітників.

У приміщенні Академії наук України 22 листопада відбулася IV щорічна аграрна HR-конференція, яку проводить інформаційно-аналітична агенція «ПроАгро».

Аналізувалися причини дефіциту кадрів в агробізнесі, їх плинність. Серед факторів озвучували можливість українців масово працювати на фермах у Польщі й Чехії. Директор із персоналу агрокомпанії «Сигнет» Ольга Дядечко висловила загальну проблему, яка дошкуляє нині багатьом власникам бізнесів: «Гарних фахівців на ринку мало. Якщо раніше ми боролися за найталановитіших, то сьогодні — за бодай якихось».

24 391 26 1Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський теж згадав про трудову міграцію і «кадровий голод». Що ж, епохи кріпосного й колгоспного ладу давно минули. Якщо люди можуть вільно працювати за кордоном — сумуватиме тут хіба що рабовласницька натура. Справжньому бізнесу треба навчитися по-справжньому конкурувати не лише за ресурси — фінансові, матеріальні, природні — а й за людей. Бо це ж саме вони і створюють оту прибуткову вартість, яку так скрупульозно описував ще Карл Маркс.

HR-спільнота жваво обговорювала мотивацію співробітників. Майже всі менеджери, що працюють із людьми, погоджувалися у тому, що бажання працівників щось для вас робити має базуватися насамперед на цінностях компанії, а не на розмірі зарплати. Щоправда, не варто й забувати, що однією з основних цінностей українців є добробут родин, і тут без достойних доходів не обійтися.

У мотивацію входить, безумовно, матеріальне стимулювання, але не тільки. Соціальні гарантії, додаткові виплати на весілля, народження дитини, похорони… Як виявилося, аграрні компанії пропонують своїм людям чимало цікавого. Не кажучи вже про забезпечення за рахунок роботодавця засобами зв’язку, ноутбуком, автомобілем — це нині практикують масово. Деякі агрофірми залучають співробітників у програму розподілу прибутку згідно з коефіцієнтом трудової участі. Це створює зацікавленість у загальному результаті, стимулює лояльність співробітників.

Важливо розуміти психологію аграріїв. У селі, наприклад, якщо запропонувати трактористу вибрати реальний обід або грошову компенсацію на харчування, то він вибирає обід. Механізаторам приємніше не носити з дому «тормозки», а отримувати в полі гарячу їжу.

Пожвавлення залу викликала партнерська програма, яка діє у холдинговій компанії «Агропросперіс», що має земельний банк у розмірі 300 тис. га, 12 елеваторів, 4000 чоловік персоналу. Так-от: «Агропросперіс» дає можливість працівникам інвестувати кошти в свої підприємства, а їх у холдингу — близько сорока. «Повернення на інвестицію минулого року становило у середньому 72%, — розповіла Людмила Горова, директор з управління персоналом. — Якщо співробітник вклав, наприклад $1000, то через рік він отримав $1720. А у деяких підприємствах холдингу повернення перевищило 100%». Причому беруть гроші не у всіх, а лише у тих працівників, хто довів відданість своєму підприємству, має добру репутацію.

Економісти скаржаться, що в Україну погано йдуть зарубіжні інвестиції через слабку довіру інвесторів до нашого бізнес-клімату. Виявляється, є чудовий бізнес-хід! Інвестором стає аграрій-тракторист, доярка, які розуміють, що рідне підприємство їх не кине. Ну, а холдинг отримує надійного грошодавця.

24 391 27 1Одним із способів вирішення проблеми кадрового дефіциту, від якого страждають багато агропідприємств, називалася автоматизація виробничих процесів. Зокрема, економія робочого часу керівника будь-якої ланки. Олена Олішевська, голова правління фірми Center ECM, розповіла про впровадження системи електронного документообігу в агрохолдингу «Укрлендфармінг».

Провідний аналітик компанії програмістів «Ін-Агро» Максим Хоменко вважає, що автоматизація не залежить від розмірів підприємства: серед клієнтів його фірми є як лідери галузей, агрохолдинги, так і невеликі підприємства. За 15 років фахівці «Ін-Агро» реалізували понад 1500 проектів для підприємств різних сфер: агропромисловості, харчової промисловості, сфери послуг тощо. Компанія розробляє корпоративно-інформаційні системи, що здатні автоматизувати практично будь-який процес. Зокрема, має програмний продукт для HR-служби.

Нині аграрна галузь стає високотехнологічною, престижною. Це вимагає, зокрема, нових підходів до утримання кадрів. Дедалі більша автоматизація загострює проблему компетенції співробітників, їх освіченості. HR-фахівці ділилися секретами навчання персоналу, проведення тренінгів, внутрішнього коучингу.

Керівник практики трудового права «Юрімекс» Віта Цинчик дала конкретні поради, як поводитися власникам підприємства і працівникам, коли до вас приходять із позаплановими перевірками фіскальні або інші уповноважені структури. Детально вона описала комплексні перевірки на предмет наявності неоформлених працівників. Як до них підготуватися, і що робити під час візиту інспекторів праці? До цієї теми аудиторія теж виявилася небайдужою.

У кулуарах аграрної HR-конференції троїсті музики грали сучасну музику, а компанія «ПроАгро» частувала устрицями й цукерками. На такому тлі дискусії про кадрову політику проходили у дружній і конструктивній атмосфері.

 

Коментар

24 391 27 2Сергій КОРОЛЕНКО, директор департаменту з роботи з персоналом холдингу «Сварог Вест Груп»

— Ми займаємося рослинництвом, скотарством, вирощуємо фруктові сади. Обробляємо 70 тис. га, у всіх наших проектах задіяно приблизно 2000 працівників. Компанія — це жива система, нам усім повинно бути на роботі комфортно. Створити такі умови — одна із завдань HR-департаменту. В сільському господарстві важливо мати спільну для власників, менеджерів і робітників систему цінностей. Якщо компанія велика, принаймні менеджери повинні знати про стратегію власника, розділяти місію її. Розуміти, навіщо ми будуємо тваринницьку ферму або елеватор. Коли механізатор або хтось інший потрапляє в організацію, ми вже на стажуванні декларуємо, яка у нас корпоративна культура, і куди прагнемо рухатися.

 

24 391 27 3Ольга ДЯДЕЧКО, директор із персоналу і комунікацій «Сигнет Агрокомпані»

— Гарних фахівців на ринку нині мало. Якщо раніше ми боролися за найталановитіших, то сьогодні — за бодай якихось… «Сигнет Агрокомпані» займається рослинництвом, тваринництвом, виробництвом цукру, обробляє понад 24 тис. га. Маємо також елеватор. У нас працює 850 осіб. Усі агрокомпанії пропонують на ринку, в принципі, одне і те ж саме. Чим ми відрізняємося один від одного? Зокрема, брендом. Також у компанії повинна бути конкурентна перевага, якась своя родзинка. Між зовнішнім брендом і внутрішнім її сприйняттям самими працівниками для справжнього успіху повинна бути гармонія. Якщо люди розуміють цілі компанії, її бренд — це додає їм драйву, наснаги в роботі.

 

Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.