Програму заходу організатори поділили на дві частини -- теоретичну та практичну. Теоретична включала виступи Василя ЧОРНІЯ, першого заступника голови Вінницької обласної державної адміністрації, Олександра ДЕМИДОВА, директора Департаменту ринків рослинництва Міністерства аграрної політики, Володимира МОРГУНА, академіка НАН України, Героя України, директора Інституту фізіології рослин і генетики, Віктора ШВАРТАУ, члена-кореспондента НАН України, заступника директора Інституту фізіології рослин і генетики та Миколи КУЧЕРА, канд. с.-г. наук, директора ЗАТ «Зернопродукт МХТ».
Олександр ДЕМИДОВ повідомив про підготовку до жнив. З його слів, у південних областях вже розпочали збирати ранні зернові. Цьогоріч загалом по Україні прогнозується врожай зернових 46 млн т, але, на пана Демидова, ця цифра ще уточнюватиметься.
«Україна є одним із потужних виробників сільськогосподарської продукції у світі, тому підвищення врожайності культур у рослинництві має загальнодержавне значення», -- наголосив у виступі Володимир МОРГУН. Він вважає, що фундаментальним напрямом підвищення врожайності зернових культур є запровадження сортів інтенсивного та високоінтенсивного типу.
На сьогодні в досить широкому асортименті сортів озимої пшениці, які вирощуються в Україні, лише окремі мають генетичну здатність (потенціал) забезпечити, за належної технології, отримання високих урожаїв (100 ц/га і більше). Однак урожай озимої пшениці в 100-120 ц/га є цілком реальним в Україні. Так, високоінтенсивні сорти озимої пшениці селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Смуглянка, Золотоколоса та Фаворитка сформували рекордні врожаї в 115,2-124,1 ц/га. У 2009 році сорт озимої пшениці Фаворитка на Черкащині з площі 136 га забезпечив отримання рекордного за всю багатовікову історію України урожаю зерна в 131,8 ц/га.
«Нові сорти і могутні чорноземи, якими наділив Господь Бог Україну, повинні сприяти поверненню нашій державі слави світової житниці. Саме ця висока мета має стати національною ідеєю нашої держави», -- зауважив академік.
На його думку, Україна повинна збирати стабільно не менш ніж 50-60 млн т зернових. Лише такі урожаї забезпечать її економічне майбутнє в Європі та процвітання добробуту власного народу. Як і в минулі роки, в «битві» за великий хліб головну роль будуть відігравати сорти, добрива, пестициди та технології вирощування. Сучасні сорти, пестициди та добрива є одним з найефективніших засобів підвищення врожайності та поліпшення якості сільськогосподарських культур. Завдяки правильному і збалансованому застосуванню добрив з гербіцидами, фунгіцидами, інсектицидами та регуляторами росту рослин урожайність головних сільськогосподарських культур значно зростає.
Закінчуючи промову, Володимир Моргун сказав, що хліб -- це не лише продукт харчування, а й велика політика. Це національна безпека і стабільність держави. Віками хліб, економіка і політика йшли поруч.
«Основи живлення високопродуктивних сортів озимої пшениці» -- тема доповіді Віктора ШВАРТАУ. На його думку, головним фактором високого врожаю, безумовно, є сорт, а також допоміжні компоненти -- система живлення та захисту. Важливою він вважає підтримку та запровадження сучасних високопродуктивних сортів, зокрема тих, які створені в останні п’ять років.
Високі врожаї озимої пшениці нерозривно пов’язані з відповідними збалансованими дозами внесення добрив та мікроелементів. В Україні середні показники внесення мінеральних добрив значно скоротилися і залишаються меншими від тих, що зафіксовані у розвинутих країнах. Цьому, з-поміж іншого, сприяє зростання світових цін на добрива. Зважаючи на це, отримання високих та якісних врожаїв можливе лише за умови запровадження сучасних технологій живлення з ретельним збалансуванням добрив по елементах та інтеграції систем живлення та захисту.
Підсумовуючи теоретичну частину, Микола КУЧЕР, кандидат с.-г. наук, директор ЗАТ «Зернопродукт МХП», розповів про своє господарство, яке гостинно зустрічало учасників Дня поля на подільській землі. ЗАТ «Зернопродукт МХП» (засновано у 2004 році) входить до групи компаній «Миронівський хлібопродукт», має землі в 11 районах Вінницької області, частково в Черкаській та Житомирський областях.
«Провідними культурами в господарстві є озима пшениця, кукурудза, соняшник та озимий ріпак. Співпраця з Інститутом фізіології рослин і генетики триває вже не один рік. 90% пшениці, яку ми вирощуємо, -- сорти інституту. Ми виробили свої технологічні підходи до вирощування всіх культур. По-перше, ми не оремо, всі наші грунти обробляємо дисколаповими боронами за технологією «без переворота пласта». По-друге, приділяємо значну увагу відновленню родючості грунтів. Торік внесли 60 тис. т гною. По-третє, вносимо аміачну воду та КАСи під всі культури. По-четверте, ми за всі роки не придбали жодного китайського препарату, лише препарати таких компаній, як «Сингента», «Байер», «БАСФ» та «Август», -- поділився технологією пан Кучер.
Практична частина виявилася напрочуд цікавою. Учасники вирушили у поле, де Володимир Моргун показував та докладно розповідав про сорти озимої пшениці Інституту фізіології рослин та генетики, Євген Санін, менеджер по роботі з VIP-партнерами компанії «Сингента», -- про сучасні технології захисту посівів озимої пшениці, а Микола Кучер демонстрував стан посівів озимого ріпаку, соняшнику та озимої пшениці у своєму господарстві. Учасники ставили запитання, цікавилися нормами внесення добрив, технологією сівби.
Вікторія РОЗОВА, головний редактор «АБС»
