Тема заходу -- «Сучасне тваринництво України. Державна комплексна програма» -- одразу налаштовує на актуальність порушеного питання. Оскільки тваринницька галузь останнім часом не демонструє високих показників зростання. Навпаки, поголів’я великої рогатої худоби скорочується. Із прийняттям нового Податкового кодексу була змінена система підтримки виробників молока, згідно з якою гроші, що йшли від переробників до виробників у вигляді ПДВ або накопичувались на соціальному рахунку, нині потрапляють у державний бюджет. Яким чином вони перерозподілятимуться між виробниками молока і м’яса -- не відомо. Як зауважив президент УКАБ Алекс ЛІССІТСА, в Україні створилася така ситуація, коли скотарством стало не вигідно займатися.
Ринок молока на сьогодні один з основних, де ведуться дискусії. Уявіть, понад 70% молока виробляється у підсобних селянських господарствах, яке, як стверджують експерти, не відповідає стандартам якості та безпечності. Наразі спостерігається перехід до індустріального виробництва, що вирізняється високою якістю продукції, проте, на жаль, динаміка нарощування поголів’я дійного стада бажає кращого. Оскільки відомо, що скотарство -- це довготривалий проект, а тому інвестори охоче вкладають свої гроші у більш короткострокові, наприклад, птахівництво, свинарство. Проте і у цих галузях тваринництва не все гаразд.
Серед причин, які призвели галузь до такого становища, представник департаменту тваринництва МінАПК Володимир Печолка називає диспаритет закупівельних цін (вартість продукції живої ваги знижується, а кормів -- навпаки зростає), використання переробниками замінників молока. На думку чиновника, індустріальне виробництво буде розвиватися у тому разі, якщо повністю відновиться кредитна політика та часткове відшкодування вартості будівництва сільгоспоб’єктів, зміняться підходи держави щодо залучення інвестицій, активізується вирішення технологічних операцій та закупівля племінних нетелів та корів по лізингу, запрацює програма селекції, а також, що дуже важливо, належним чином розпочнеться відшкодування ПДВ.
Продовжуючи тему індустріального виробництва, генеральний директор компанії «Кун Україна» Віктор СИЧ зауважив, що молочне тваринництво, можливо, не дуже привабливе, але перспективне, якщо для нього створити відповідні умови. Перш за все, йдеться про забезпечення корів якісними кормами. І тваринам не важливо, якою технікою користуються їх господарі: вітчизняною чи зарубіжною. Для них основним є результат --збалансована, насичена поживними речовинами, їжа. Адже недаремно кажуть, що молоко у корови знаходиться на язиці. Відповідно постійні заклики влади підтримувати вітчизняного виробника аж ніяк не покращують сільськогосподарську техніку, вироблену в Україні. А тому пан Сич переконаний у необхідності підтримувати передусім якісну продукцію.
Що стосується свинарства, то тут наче б то ситуація дещо краща. Ціна на свинину за останній місяць знизилася, позаяк, на думку пана Ліссітси, свинарська галузь в Україні ефективно розвивається. Пропозиція на ринку суттєва. Відтак, прогнозується, що через 3-4 роки Україна забезпечить себе свининою вітчизняного виробництва.
Варто згадати і про птахівництво, яке, на думку експертів, нині демонструє непогані показники зростання. Проте практики переконують у дещо іншому. Як зауважив Борис ЯКІМЧИК, директор одного підприємства, що спеціалізується саме у цьому напрямі сільського господарства, є ймовірність, що ми можемо дуже скоро позбутися яєчної галузі.
-- Якщо раніше ми працювали у збиток 3-4 місяці (сезон), і це було природним явищем, то нині цей строк відчутно збільшується. Як наслідок, протягом перших місяців року вже розпочалися масові банкрутства фабрик, зокрема, у Криму уже три підприємства закрито. Оптова ціна на сьогодні становить 4,2 грн, роздріб -- 7,5 грн. Маржа посередника сягає 3,3 грн. Виникає запитання: кому ця справа вигідна?
Пан Якімчик також зазначив, що ринком нині управляють кілька компаній-монополістів, які не дають можливість меншим підприємствам розвиватися й реалізовувати свою продукцію. І це є уже серйозною проблемою.
Висловлюючи побажання та конструктивні ідеї стосовно подальшого розвитку галузі тваринництва, учасники «круглого столу» зауважили, що замість вигадування нових постанов чиновники краще б забезпечили аграріям нормальні умови роботи, відновили державне дотування. Оскільки на сьогодні і так вистачає чимало проблем, які доводиться самотужки щодня вирішувати.
