Актуальне м’ясо

/ Подія / Середа, 23 березня 2011 10:47
Олена СТЕПАНЮК, журналіст «АС»
Тваринництво в Україні на сьогодні розвивається низькими темпами. Причин цьому є чимало. Передусім -- відсутність правильної політики держави, яка б створювала відповідні умови для забезпечення сталого розвитку і дозволила реалізувати наявний потенціал основних напрямів галузі. З огляду на важливість цього питання асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», агентство AgriEvent та асоціація українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» у рамках проведення виставки «М’ясна та молочна промисловість ХХІ століття», що відбулася на початку березня, організувала «круглий стіл», у засіданні якого взяли участь сільгоспвиробники провідних господарств, науковці, представники компаній-виробників сільськогосподарської техніки тощо.

 

Тема заходу -- «Сучасне тваринництво України. Державна комплексна програма» -- одразу налаштовує на актуальність порушеного питання. Оскільки тваринницька галузь останнім часом не демонструє високих показників зростання. Навпаки, поголів’я великої рогатої худоби скорочується. Із прийняттям нового Податкового кодексу була змінена система підтримки виробників молока, згідно з якою гроші, що йшли від переробників до виробників у вигляді ПДВ або накопичувались на соціальному рахунку, нині потрапляють у державний бюджет. Яким чином вони перерозподілятимуться між виробниками молока і м’яса -- не відомо. Як зауважив президент УКАБ Алекс ЛІССІТСА, в Україні створилася така ситуація, коли скотарством стало не вигідно займатися.
Ринок молока на сьогодні один з основних, де ведуться дискусії. Уявіть, понад 70% молока виробляється у підсобних селянських господарствах, яке, як стверджують експерти, не відповідає стандартам якості та безпечності. Наразі спостерігається перехід до індустріального виробництва, що вирізняється високою якістю продукції, проте, на жаль, динаміка нарощування поголів’я дійного стада бажає кращого. Оскільки відомо, що скотарство -- це довготривалий проект, а тому інвестори охоче вкладають свої гроші у більш короткострокові, наприклад, птахівництво, свинарство. Проте і у цих галузях тваринництва не все гаразд.
Серед причин, які призвели галузь до такого становища, представник департаменту тваринництва МінАПК Володимир Печолка називає диспаритет закупівельних цін (вартість продукції живої ваги знижується, а кормів -- навпаки зростає), використання переробниками замінників молока. На думку чиновника, індустріальне виробництво буде розвиватися у тому разі, якщо повністю відновиться кредитна політика та часткове відшкодування вартості будівництва сільгоспоб’єктів, зміняться підходи держави щодо залучення інвестицій, активізується вирішення технологічних операцій та закупівля племінних нетелів та корів по лізингу, запрацює програма селекції, а також, що дуже важливо, належним чином розпочнеться відшкодування ПДВ.
Продовжуючи тему індустріального виробництва, генеральний директор компанії «Кун Україна» Віктор СИЧ зауважив, що молочне тваринництво, можливо, не дуже привабливе, але перспективне, якщо для нього створити відповідні умови. Перш за все, йдеться про забезпечення корів якісними кормами. І тваринам не важливо, якою технікою користуються їх господарі: вітчизняною чи зарубіжною. Для них основним є результат --збалансована, насичена поживними речовинами, їжа. Адже недаремно кажуть, що молоко у корови знаходиться на язиці. Відповідно постійні заклики влади підтримувати вітчизняного виробника аж ніяк не покращують сільськогосподарську техніку, вироблену в Україні. А тому пан Сич переконаний у необхідності підтримувати передусім якісну продукцію.
Що стосується свинарства, то тут наче б то ситуація дещо краща. Ціна на свинину за останній місяць знизилася, позаяк, на думку пана Ліссітси, свинарська галузь в Україні ефективно розвивається. Пропозиція на ринку суттєва. Відтак, прогнозується, що через 3-4 роки Україна забезпечить себе свининою вітчизняного виробництва.
Варто згадати і про птахівництво, яке, на думку експертів, нині демонструє непогані показники зростання. Проте практики переконують у дещо іншому. Як зауважив Борис ЯКІМЧИК, директор одного підприємства, що спеціалізується саме у цьому напрямі сільського господарства, є ймовірність, що ми можемо дуже скоро позбутися яєчної галузі.
-- Якщо раніше ми працювали у збиток 3-4 місяці (сезон), і це було природним явищем, то нині цей строк відчутно збільшується. Як наслідок, протягом перших місяців року вже розпочалися масові банкрутства фабрик, зокрема, у Криму уже три підприємства закрито. Оптова ціна на сьогодні становить 4,2 грн, роздріб -- 7,5 грн. Маржа посередника сягає 3,3 грн. Виникає запитання: кому ця справа вигідна?
Пан Якімчик також зазначив, що ринком нині управляють кілька компаній-монополістів, які не дають можливість меншим підприємствам розвиватися й реалізовувати свою продукцію. І це є уже серйозною проблемою.   

Висловлюючи побажання та конструктивні ідеї стосовно подальшого розвитку галузі тваринництва, учасники «круглого столу» зауважили, що замість вигадування нових постанов чиновники краще б забезпечили аграріям нормальні умови роботи, відновили державне дотування. Оскільки на сьогодні і так вистачає чимало проблем, які доводиться самотужки щодня вирішувати.

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.