Медіа-центр холдингу AgroGeneration у Києві нерідко стає майданчиком для актуальних дискусій, які стосуються агробізнесу, але часто-густо виходять далеко за його межі. От і цього разу тут пройшов 5 березня круглий стіл «Гармонізація національних та регіональних політик із Цілями сталого розвитку ООН». Представники Всесвітньої продовольчої організації ФАО (підрозділу Організації Об’єднаних Націй), аграрії й експерти галузі обговорили, як саме глобальні цілі ООН знаходять своє втілення в Україні.
ООН у 1992 році в Ріо-де-Жанейро скликала конференцію з довкілля і розвитку («Саміт Землі»), на якій було прийнято Глобальний план зі сталого розвитку. Суть його полягає у необхідності послідовного і гуманного прогресу, який не створює небезпек для майбутніх поколінь. З тих пір мета не змінювалася, а підходи удосконалювалися. І от на саміті ООН 2015 року були прийняті 17 глобальних цілей, які людство планує досягти до 2030-го.
Координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков нагадав про ідеї сталого розвитку як синергію, що передбачає гармонізацію трьох головних чинників: економічного зростання, соціального благополуччя та охорону довкілля. Це грамотно прописана стратегія життя, яку є сенс використовувати. Вона має зробити життя на всій планеті кращим, більш прогнозованим.
Наприклад, якщо сільське господарство розвивається тільки економічно, без урахування шкоди довкіллю, не сприяючи розвиткові селищ — то це недобре, і на перспективу не дасть стабільного позитивного ефекту, навіть попри фінансові прибутки. Усе на планеті взаємно пов’язане. Коли українські селяни палять на полях післяжнивну солому, в Гімалаях від кіптяви тануть сніги, навів приклад пан Малков.
За останні 10–15 років фахівцями розроблено безліч концепцій переходу до такого розвитку. Вони враховують і різноманітні політичні моделі, і технологічні нюанси, наприклад способи виробництва енергії. Від втілення оонівських програм на місцевому та регіональному рівнях Україна тільки виграє, доводить Михайло Малков. Україна, як і інші країни, зобов’язалась спрямовувати свої зусилля на досягнення Цілей сталого розвитку.
У світі чимало негараздів, які розвиткові не сприяють. Трудова міграція, біженці — все це не додає гармонії. У деяких країнах йде спонтанне зростання народонаселення, і там не вистачає їжі. Зрозуміло, що сільське господарство, продовольча промисловість є ключем досягнення комплексу глобальних цілей.
Під час круглого столу «Гармонізація національних та регіональних політик із Цілями сталого розвитку ООН» експерти аналізували українські реалії. Недостатній рівень економічного розвитку, чимало конкретних проблем (воєнних, демографічних, соціальних) не завжди дають нам можливість зазирнути за обрій. Однак зсув у світовій громадській думці на користь переходу до сталого розвитку вже відбувся, і українцям теж варто приєднуватися до цього. Йдеться не тільки про політичні реформи, але і про більш-менш істотні зміни в структурі державних інституцій, в енергетичній, екологічній, інноваційній, інвестиційній політиці.
В Україні нині є місце і для великих агрокомпаній, і для малих. Холдинги часто є флагманом застосування новітніх технологій, у тому числі й засад сталого землеробства. Вони вкладають чималі інвестиції у сільське господарство: не лише рослинництво. Так вважає директор із розвитку компанії AgroGeneration Наталія Бондарчук. Вона говорить, що для їхньої компанії є дуже важливими цілі сталого розвитку ООН та принципи відповідального ведення сільського господарства. Великі агрокомпанії беруть участь в облаштуванні шкіл, дитячих оздоровчих таборів, будівництві доріг у сільській місцевості. Часто беруть на себе соціальну роль сучасного «гарного колгоспу».
«Агробізнес Сьогодні» не раз писав про цілі сталого розвитку і практичну користь для аграріїв від слідування цій програмі. Вони — у подоланні бідності, соціальної нерівності, усуненні негативу від кліматичних змін. Сталий аграрний розвиток базується на розумному господарюванні людини, яка чесно дивиться у майбутнє. Є індикатори, які треба досягти в тому числі і українцям, щоб змінити свою діяльність у бік глобального блага.
Представник Львівської ОДА Павло Дигдало зауважив, що досягати цих цілей можливо спільними зусиллями державних органів, приватного бізнесу, міжнародних організацій. Він підкреслив важливість зв’язків між аграріями, виробниками харчових продуктів та споживачами.
Коментарі
Владислав ВАЩУК, заслужений майстер спорту України з футболу, керівник Sportlab Analytics
— Сьогодні чимало видатних футбольних клубів світу мають свої сільськогосподарські ферми, де займаються рослинництвом і тваринництвом. Це потрібно, щоб постачати їжею не тільки футболістів, але і службовців команди, їхніх дітей. Всі спортсмени нині бігають за правильним харчуванням. Але у нас сьогодні немає фермерів, які б цілеспрямовано займалися виробництвом продукції саме для цієї категорії. Думаю, цей бізнес міг би бути успішним. Також зараз входять у моду еко-лавки, де продають здорову їжу. Я теж працюю над тим, щоб просувати цю ідею, яка відповідає концепції сталого розвитку людства.
Наталія БОНДАРЧУК, директор з операційного вдосконалення та розвитку компанії AgroGeneration
— Ми пов’язані з багатьма учасниками процесу аграрного виробництва, або, як модно зараз говорити, стейкхолдерами. Це пайовики, інвестори, наші покупці… Для нас концепція сталого розвитку — платформа для того, щоб знаходити з усіма взаєморозуміння. Звісно, бізнес — це інтерес до прибутку. Але ми не зможемо довго існувати й бути успішними, якщо не будемо дбайливо ставитися до тих загальних ресурсів, які у всіх нас є. Ми маємо спільний проект із ФАО у Харківській області. Там застосовуємо нові методи вирощування продукції, які й економічно цікаві, й екологічно дуже позитивні. Це технології, які можуть протистояти глобальним змінам клімату, недостатній зволоженості. Україна за останні роки зробила просто «квантовий стрибок» у сільському господарстві. Технології, що у Франції чи Німеччині впроваджувалися десятиліттями, у нас прижилися за кілька років.
Павло ДИГДАЛО, начальник управління продовольства та розвитку сільських територій Львівської ОДА
— Розвиток сільських територій — одне з ключових завдань для досягнення цілей сталого розвитку. Львівщина — унікальна, бо 39% населення нашої області — це селяни. Вони ведуть 80 тис. індивідуальних господарств. Наша мета — сприяти їм. Важливо не так збільшувати обсяги виробництва, як отримувати продукцію із більшою доданою вартістю.
Ми спільно з Канадою розвиваємо проект створення у нашому регіоні молочних кооперативів. Загалом підтримуємо 44 сімейні молочні ферми за цим проектом.
На Львівщині працює агротуристичний кластер «ГорбоГори», метою якого є сталий розвиток сільських територій. Цікавий проект, який зараз впроваджується на наших теренах — аграрні розписки. Була укладена перша розписка з тваринництва, тобто не на майбутній урожай зерна, а на молоко і м’ясо.
Василь ЗАГАРНИЙ, Ігор ПЕТРЕНКО
спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
