Вітчизняний біржовий ринок до цього часу характеризувався досить таки неоднозначно. Більш того, чимало експертів вважають, що він просто не розвивався. Відповідно, це гальмує аграрну галузь у цілому, яка потроху з кожним роком набирає обертів. Біржовий ринок, як і раніше, має суто декларативний характер, реєструючи укладені контракти постфактум.
«Біржа – це майданчик, на якому концентруються попит та пропозиція в одному місці та в один і той же час, - переконаний директор Аграрної біржі Олександр Марюхніч. – Вона дає можливість продавати чи купувати продукцію за ринковою ціною. Важливим фактором при цьому є хеджування ризиків. Проте сучасний стан ринку не дозволяє його учасникам скористатися такими елементами. Чому? Із прийняття у 1991 році закону про товарну біржу учасники ринку, окрім величезної кількості бірж на теренах нашої держави, так і нічого не отримали».
Причиною цього послугувало кілька факторів. По-перше, жодна з бірж не мала довгострокового плану розвитку. По-друге, мало яка компанія вкладала кошти у розвиток біржового ринку. І по-третє, на сьогодні для реєстрації біржі достатньо 500 грн. Виходячи з цього, про яку відповідальність такої організації може йти мова?!
Мінагропродом були розроблені певні заходи щодо визначення бірж, які мали право займатися таким видом діяльності. Тим умовам, яке висунуло міністерство, змогли відповідати близько 40 бірж. Всього в Україні їх зареєстровано понад 550.
Створена у 2005 році Аграрна біржа від початку повинна була сприяти у підвищенні продовольчої безпеки країни за допомогою ринкових методів. Проте зі своїм основним завданням вона не завжди добре справлялася. Лише віднедавна намітилася позитивна тенденція розвитку, яка почала давати свої перші результати.
Одним із таких є запуск електронної торгової системи, котра допоможе біржовому ринку розширити ринки збуту, збільшити рівень конкуренції, а відтак, і ціну. Як наслідок, ціноутворення буде здійснюватися прозоро і під впливом ринкових факторів, знизиться відсоток ризиків, оптимізується процес торгівлі тощо.
Що ж дає зосередження реєстрації контрактів на єдиній біржі? Якщо говорити про державу, то тут виникає можливість оперативного обліку задекларованого зерна до експорту, моніторинг цін на сільгосппродукцію при експорті, відсутність збільшення ПДВ (що практикувалося раніше). Для ринку це забезпечує єдиний майданчик, на якому діятимуть чіткі прозорі правила, зрозумілі для усіх, створюється ціновий орієнтир для учасників як зовнішнього, так і внутрішнього ринку. Індекс цін із товарів зернового та олійного комплексу, що користуються популярністю, завжди можна проглянути на сайті біржі.
«Цього року ми створили робочі групи, в які увійшли великі агрохолдинги, трейдери, профільні й громадські асоціації, банки, страхові компанії тощо, - розповідає Олександр Марюхніч. – Під час зустрічей була опрацьована стратегія розвитку біржового ринку, яка включає у себе чотири етапи: спотовий та форвардний ринки на наявні товари; форвардний ринок на майбутній урожай; запуск торгів на еталонних базах поставки, що є перехідними; запуск страхового ринку. Наразі електронна торгова система, без якої жодна стратегія немає права на життя, запроваджена уже на ринку, і це, я вважаю, є першим кроком до відродження і становлення національного біржового ринку».
Користуватися послугами біржі можуть усі учасники аграрного ринку. Зрозуміло, що поки що можуть виникати певні труднощі через незнання і невміння правильно і на свою користь використовувати можливості біржового ринку. Проте Аграрна біржа спільно з Аграрний союзом обіцяють проводити безкоштовні навчання, презентації по всій Україні. Відповідно, усі бажаючі зможуть опанувати нову систему і стати її активним учасником. Наразі на навчання записано більш ніж 200 організацій, а це свідчить про те, що інструмент біржового ринку, що запроваджується, користується навіть на початковому етапі популярністю, він є затребуваним.
Виконання укладених угод забезпечуватиметься гарантійним внеском у розмірі 10%. Це, як пояснює керівник Аграрної біржі, стимулюватиме учасників, які займаються торгівлею в електронній системі, відповідати за свої зобов’язання, які були взяті під час купівлі чи продажу товарів. У разі їх невиконання потерпіла сторона отримає 10% гарантійного внеску. Погодьтеся, досить таки справедливо.
Серед переваг для вітчизняних аграріїв стосовно ефективності електронної торгової системи можна виділити: «оперативність здійснення торгових операцій, можливість торгувати в реальному часі, економія власного часу на пошук клієнтів, чимала база контрагентів, вибір ціни, прийнятної для того чи іншого учасника, мінімізація витрат на зв'язок, маркетингове та аналітичне дослідження ринку, рівний доступ усім учасникам. Таким чином, це сприятиме моніторингу цінової динаміки, плануванню своєї діяльності та оцінюванню стану ринку загалом.
Вартість реєстрації одного контракту, незалежно від обсягу та ціни, становитиме символічно 1 грн. Проте, крім біржі, існують брокерські компанії, які надають свої послуги. І саме ринок, на думку Олександра Марюхніча, має встановити вартість тих послуг. Учасник торгів може і сам акредитуватися на біржі як брокерська компанія та торгувати самостійно.
Ще одним важливим моментом є певні обмеження щодо торгівлі у торговій системі для сільгоспвиробників. Йдеться, передусім, про якісні характеристики продукції, адже одним ДСТУ тут не обійтися. «Необхідно визначитися з найбільш поширеними якісними характеристиками товарів та торгувати тільки ними чи з вищими якісними показниками», - зауважує керівник Аграрної біржі. На думку спеціалістів, обсяг партії,що поставляється, повинна становити не менш як 20 т. Решту питань, пов’язаних, скажімо, із ціновою політикою, повинні узгоджуватися з учасниками ринку.
Позиція держави стосовно запровадження електронної торгової системи однозначна й схвальна. Адже це дає можливість профільному міністерству прогнозувати ситуацію на внутрішньому ринку найближчим часом. Відтак, діяльність Аграрної біржі в цьому напрямі важлива й необхідна. На думку Сергія Кваші, директора департаменту економічного розвитку аграрного ринку Мінагропроду, біржа дає чітку інформацію про стан ринку. « Укладаючи зовнішньоекономічні контракти в електронній торговій системі, покупці й продавці продукції матимуть змогу відслідковувати їх подальший хід шляхом он-лайн. Обрати для себе необхідну ціну, сприятливі умови та базис поставки. Аграрна біржа, виходить на новий рівень комунікації з виробниками», - зауважив чиновник. Він додав, що профільне відомство пропонує внести зміни до чинного законодавства про товарні біржі, особливо, що стосується ліцензування бірж. «Ми хочемо, щоб на ринку працювала кваліфікована біржа, аби кількість змінилася на якість. Міністерству буде складно відстежувати ті контракти, що реєструються, якщо і надалі існуватиме півтисячі бірж», - додав Сергій Кваша.
Основним індикатором на аграрному ринку є Аграрний фонд, який пов'язаний безпосередньо із діяльністю Аграрної біржі. У голови Аграрного Союзу України Олександра Новікова своє бачення з цього приводу: «Відколи ринок почав активно проявляти себе на території нашої держави, товаровиробники різних форм власності намагаються отримати справедливу ціну. Відповідно за цей час становлення утвердилися різні думки щодо функціонування самого ринку, зокрема, трейдери стали «ворогами». Відтак, треба багато зусиль докласти, щоб розвіяти ці міфи. А для цього необхідно, щоб вивчати ті ринкові інструменти, які існують у світі. Величезна кількість бірж, зареєстрованих компаній в Україні, на жаль, не сформували біржового ринку. На сьогодні 90% товаровиробників не вміють застосовувати інструменти, які пропонують біржі. Наразі ситуація у діяльності Аграрної біржі змінює свою тенденцію до покращення. Біржа почала вчити, як нею користуватися, а це значить, що вона формує клієнтську базу, учасники якої потім на ній працюватимуть». Зі слів Пана Новікова, нарешті зроблений крок у формуванні ринкової ціни, що дасть можливість відійти від ручного регулювання й формування ринку.
Схвалює такий крок і Флоран Еріняк, директор компанії «ОДА-Україна». Це, на його думку, свідчить про те, що Україна почала робити кроки у правильному напрямку.
