Українська малинова перспектива

Українська малинова перспектива

/ Подія / Середа, 03 липня 2019 12:50

Рівень світових цін на свіжу та заморожену малину вже котрий рік поспіль перебуває на доволі низькій позначці. Ця проблема, як і очікувалось, стала однією із провідних у ході роботи Х Міжнародної конференції «Ягоди України: заморозка та свіжий ринок», яку влаштував днями в Києві проект «АПК-Інформ: овочі та фрукти».

У рамках заходу відбулася низка сесій і круглий стіл, у яких взяли участь представники ягідної індустрії з Боснії та Герцеговини, Італії, Польщі, Сербії, Швеції, Чорногорії та України. Кожна промова та дискусія стали живою й актуальною джерельною базою у пошуку відповідей на питання, які цікавили учасників професійного зібрання ягідників.

Малина є одним із найскладніших продуктів серед ягідних культур і в сенсі організації якісного збору, і з погляду післязбиральної доробки, а також логістики продукції. Вона — один із найдорожчих продуктів на ринках США та країн Європейського Союзу. В Україні ціна на цю ягоду мала би бути так само доволі високою, а тим паче вищою, скажімо, за лохину. Таку думку висловив Олег Босий, експерт ягідного ринку, керуючий партнер компанії «Фрутек».

Він зазначив, що технології виробництва малини для свіжого ринку потребують дуже суттєвих інвестицій безпосередньо в селекційну діяльність, у системи захисту та післязбиральної доробки ягоди. На жаль, вітчизняні аграрні компанії не можуть собі дозволити залучення таких коштів. Фокус малинових підприємств наразі переважно зосереджений на переробці. При цьому свіжий ринок вони розглядають як другорядний, свою продукцію на нього практично не постачають, окрім хіба що тих періодів, коли існують такі сприятливі чинники, як добра погода та кількість збирачів, достатня для своєчасного збору ягоди. Назагал майже вся малина в Україні вирощується для переробки. Досить дивними, дещо специфічними є підходи до маркетингу з боку представників оптовиків і ритейлу як вітчизняних покупців, які наразі не хочуть бачити ягоду в нормальній упаковці.

«Я спілкувався з одним із виробників у Львівській області, який продемонстрував конкретне замовлення: 600 кг малини у склянках і 20 кг у палетах», — пригадав Олег Босий.

Так само не є достатньо цивілізованою і практика зовнішніх поставок малини. Ба більше! Фактично відсутній реальний експорт свіжої, товарної малини як кінцевої продукції. Стало вже звичайним постачати цю ягоду у великих 200-літрових бочках на польські заводи, аби там із неї виготовлялись концентрати чи пюре.

Лінії заморозки ягоди в Україні мають доволі низьку якість, а заморожена малина — порівняно малу ціну. Водночас учасники конференції констатували, що на вітчизняний ринок вплинула тривала цінова криза у світі в переробній галузі. Водночас, українські підприємства недостатньо організовані. «У нас не бракує малих виробників, але відсутні здорові партнерські відносини між фермерами, постачальниками сировини та переробниками», — зауважив Олег Босий.

Значну увагу учасники дискусії приділили необхідності покращити якість продукції, яка постачається за кордон і має забезпечити зростання середніх експортних цін на малину. При цьому було зазначено, що стрімкий розвиток технологій збереження якості малини сприяє нарощенню обсягів її експорту саме у свіжому вигляді, а отже, і реалізації її на більш вигідних для виробника умовах, адже така ягода коштує значно більше, ніж заморожена.

Так, середньозважена ціна на заморожену малину за кордоном сягає від 1,4 до 2 дол. США за 1 кг, а на свіжу — від 3 до 4 дол. У разі експорту до країн Південно-Східної Азії та Близького Сходу можна вторгувати навіть від 10 до 12 дол. за 1 кг продукції, враховуючи навіть логістичні витрати. Понад те, як сказала у своєму виступі на круглому столі Ірина Кухтіна, президент Асоціації «Ягідництво України», «експорт малини в свіжому вигляді — це зовсім інший бізнес, ніж у замороженому, бо передбачає вирощування зовсім інших сортів і використання інакших технологій».

 

Олександр КРИВЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 21 квітня 2026
Майже третина жителів України споживає рослинне молоко. Рослинні альтернативи молока широко представлені на полицях ритейлерів, але споживання залишається вибірковим.
Майже третина жителів України споживає рослинне молоко. Рослинні альтернативи молока широко представлені на полицях ритейлерів, але споживання залишається вибірковим.
21 квітня 2026
 21 квітня 2026
Військові дії фактично заблокували Ормузьку протоку, що призвело до припинення близько третини морських перевезень добрив. Це викликало серйозні побоювання щодо можливої ​​продовольчої кризи, і країни почали шукати альтернативні джерела постачання аграрному сектору.
Військові дії фактично заблокували Ормузьку протоку, що призвело до припинення близько третини морських перевезень добрив. Це викликало серйозні побоювання щодо можливої ​​продовольчої кризи, і країни почали шукати альтернативні джерела постачання аграрному сектору.
21 квітня 2026
 21 квітня 2026
Станом на 21 квітня аграрії всіх категорій господарств України уже засіяли понад п’яту частину запланованих площ під зернові та зернобобові культури; найвищі темпи у господарств південних і центральних регіонів.
Станом на 21 квітня аграрії всіх категорій господарств України уже засіяли понад п’яту частину запланованих площ під зернові та зернобобові культури; найвищі темпи у господарств південних і центральних регіонів.
21 квітня 2026
 21 квітня 2026
Компанія Кернел оприлюднила операційні результати за третій квартал 2026 фінансового року (січень–березень). Ключовими показниками періоду стало зростання переробки олійних культур та збільшення перевалки через морські термінали, попри суттєві логістичні та безпекові обмеження.
Компанія Кернел оприлюднила операційні результати за третій квартал 2026 фінансового року (січень–березень). Ключовими показниками періоду стало зростання переробки олійних культур та збільшення перевалки через морські термінали, попри суттєві логістичні та безпекові обмеження.
21 квітня 2026
 21 квітня 2026
У процесі євроінтеграції Україна має створити приблизно сім систем обліку в галузі сільського господарства. Дві з них уже створені – АКІС та Державний аграрний реєстр. Далі будуть розроблятися інші системи, які пов’язані з обліком земель, – інтегрована система контролю.
У процесі євроінтеграції Україна має створити приблизно сім систем обліку в галузі сільського господарства. Дві з них уже створені – АКІС та Державний аграрний реєстр. Далі будуть розроблятися інші системи, які пов’язані з обліком земель, – інтегрована система контролю.
21 квітня 2026
 21 квітня 2026
14 квітня була видана фінансова аграрна нота (ФАН) за участі кредитора Soufflet Agro Ukraine, яка допомогла агровиробнику із Сумської області залучити фінансування на суму більш ніж 100 тис грн, під майбутній урожай пшениці.
14 квітня була видана фінансова аграрна нота (ФАН) за участі кредитора Soufflet Agro Ukraine, яка допомогла агровиробнику із Сумської області залучити фінансування на суму більш ніж 100 тис грн, під майбутній урожай пшениці.
21 квітня 2026

Please publish modules in offcanvas position.