Що робити: чи гальмувати розвиток хімічної промисловості, що нереально, чи, може, шукати шляхи більш ефективного використання хімічних речовин для захисту та живлення рослин?
24 травня 2013 року відбулась перша в Україні конференція, присвячена засобам захисту рослин і спеціальним добривам, організатором якої стала Інформаційна компанія «Інфоіндустрія». Конференція складалась із 3-х сесій: «Ринок ЗЗР у СНД», «Ринок мікродобрив» та «Спільне застосування ЗЗР і мікродобрив», де велись численні дискусії щодо вітчизняного та закордонного ринків ЗЗР та міндобрив.
Серед присутніх були представники влади, науковці, виробники сільгоспхімії і звичайні аграрії - її споживачі.
В. Ільченко, генеральний спонсор, директор ТОВ «Компанія Укравіт» наголосив, що оптимізація витрат виробника на захист посівів як у багатогалузевих господарствах, так і в приватному секторі є одним із основних завдань компанії «Укравіт».
Не оминули увагою доповідачі конференції і питання стану й перспектив ринку засобів захисту рослин. Зокрема, експерт ринку В. Скрипник наголосив, що за відсутності державної підтримки та при високій ціні на енергоресурси вітчизняний ринок ЗЗР практично не розвивається. Інша ситуація у Білорусі, де на ринку мікродобрив лідерство тримає саме власна продукція. Разом з тим, сьогодні маємо іншу проблему - загрози з боку нелегально вироблених пестицидів. Сьогодні 80% такої продукції китайського виробництва.
Через широку різноманітність представлених в Україні торгових марок та препаративних форм хімічних речовин для підживлення та захисту рослин, кінцевому споживачеві непросто зробити свій вибір. Тому наразі існує велика потреба в наданні правдивої інформації та ознайомленні з практичним досвідом у виробництві й використанні агрохімікатів.
Про позакореневе живлення рослин, при якому поживні елементи в рухомих формах потрапляють у рослини, набагато ефективніше, ніж внесення добрив у ґрунт, розповіла С. Полянчикова, директор з розвитку компанії «Квадрат». Своєчасне позакореневе підживлення дозволяє забезпечити рослини макро- та мікроелементами в критичні фази розвитку, коли вони їх найбільше потребують, зменшити прояви стресу від дій несприятливих чинників довкілля, запобігти розвитку хвороб через нестачу тих або інших елементів, створити оптимальні умови для росту і розвитку рослин.
Так, при листовому живленні макро- і мікроелементи безпосередньо включаються у синтез органічних речовин у листках або переносяться в інші органи рослин та використовуються у метаболізмі. Як наголосила пані Полянчикова, саме компанія «Квадрат» вперше в Україні пропонує ввести у практику «функціональні добрива».
Про перелік дозвільних документів, які повинен мати суб'єкт господарювання, діяльність якого пов’язана з пестицидами та агрохімікатами, детально на конференції повідомили головний спеціаліст відділу контролю за обігом пестицидів та агрохімікатів Департаменту екологічної безпеки та дозвільної системи Міністерства екології та природних ресурсів України Ю. Цибульняк та практикуючий реєстратор О. Бірюліна.
Ввезення і торгівля імпортними мінеральними добривами та іншими агрохімікатами, за винятком регуляторів росту рослин, сьогодні в Україні не підлягають ліцензуванню: згідно з наказом Держспоживстандарту, сертифікація як пестицидів, так і агрохімікатів є добровільною. Для легального ввезення й продажу пестицидів та регуляторів росту рослин необхідно отримати 2 ліцензії: на імпорт і торгівлю відповідною продукцією. Поряд із конкурентними перевагами пестицидів і агрохімікатів іноземного виробництва потрібно відзначити складну та багатоетапну процедуру організації процесу їх виробництва в Україні. Зокрема, для виробництва та реалізації добрив потрібно здійснити розробки та реєстрації ТУ, отримати дозвільні документи на місцях від органів охорони навколишнього природного середовища, санітарного та пожежного нагляду, дотримуватися вимог до складів зберігання і виробничих майданчиків.
В цілому державний контроль за обігом будь-яких пестицидів і агрохімікатів здійснюють Мінприроди, Мінагропрод і МОЗ України згідно з Розділом IV Закону України «Про пестициди і агрохімікати».
