Одна з таких дискусій, організованих компанією BASF, відбулась нещодавно у Києві та присвячувалась такій темі: «Український аграрій. Роль і можливості на світовому продовольчому ринку». У заході взяли участь представники ЗМІ, міжнародні експерти та учасники ринку.
Агровиробник сьогодні - це ключовий елемент у розвитку економіки України, що забезпечує світові ринки якісною продукцією та поповнює вітчизняну казну. У цьому твердо переконані представники компанії BASF. «Ми розглядаємо розвиток сільського господарства України у довгостроковій перспективі», - наголосив на початку дискусії Андреас Лір, генеральний директор BASF в Україні. Відтак, BASF продовжує впроваджувати масштабну кампанію із вдосконалення технологій та методів ведення сільського господарства, зокрема також і в питаннях фінансування.
Агровиробникам потрібні гроші та технології. Це ті два чинники, які дозволять українському агробізнесу зайняти чільне місце у світовій економічній спільноті та посилити вже наявні позиції. «Якщо такі країни, як Аргентина та Бразилія отримують зі своєї землі максимальні врожаї, то в Україні потенціал грунтів використовується не на всі 100 %. І ті цифри, що сьогодні озвучують в уряді щодо збільшення вітчизняного виробництва зернових до 80–100 млн т, цілком реальні! Їх легко порахувати, адже в розвинутих країнах, де використовують якісні технології - насіння, ЗЗР та все інше - з гектара збирають по 60–70 ц, а не 30 ц/га, як у нас»,- наголосив у своєму виступі Вадим Бодаєв, віце-президент аграрної компанії Harmelia.
Одним із головних методів стимулу розвитку агробізнесу в ЄС є дотування галузі. Для багатьох експертів, політиків та навіть агровиробників така система видається справжнім рятівним колом. Зі слів Андрія Ярмака, спеціаліста інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), такий метод розвитку агробізнесу дозволяє швидкими темпами наростити обсяги виробництва сільгосппродукції, наприклад після воєн. Однак і тут є свої «мінуси». «Сьогодні ця система працює проти ЄС, - пояснив пан Ярмак. - Адже ефективність виробництва сільгосппродукції у разі суттєвого впливу держави знижується. Основні мотивації з боку гравців ринку стають меншими».
Якщо дотування не настільки ефективне, як видається, тоді як втримати сегмент дрібно- та середньотоварного сільгоспвиробництва? Більше того - допомогти їм розвиватись. Починаючи з 1991 року більш ніж 50 % валової сільгосппродукції країни припадає на дрібні сімейно-фермерські господарства. Наразі їх кількість перевищує 4,2 млн і саме вони виробляють понад 60 % м’яса, 70 % молока, 90 % картоплі і овочів, про це у своєму виступі наголосив Віталій Саблук, директор Департаменту економічного розвитку аграрного ринку Міністерства аграрної політики і продовольства України.
Відтак, зараз уряд працює у напрямі збереження цього сегменту агробізнесу, зокрема, даючи їм змогу розвиватись шляхом як інтеграції, так і кооперації. Цей сектор має велике значення саме в органічному виробництві.
Агрохолдингам сьогодні доступні і кредитування, і світові біржі. Хоча питання інвестування навіть великого агробізнесу і досі залишається відкритим. «Для повноцінного розвитку аграрного сектору необхідно переконати інвесторів в унікальному потенціалі української землі. І якщо інвесторам дати 100 % гарантій повернення інвестицій, а фермерам забезпечити надійне «зелене світло», Україна, безсумніву, стане експортером сільськогосподарської продукції номер один у світі!» - запевнив Вадим Бодаєв.
Малий та середній агровиробник немає змоги у залученні таких же фінансів, як великий. «У нас, у порівнянні з великими корпораціями, немає доступу до дешевих кредитів, якщо брати до уваги сьогоднішні ціни - то ми можемо взяти кредит зі ставками 20–22 % річних, а це більше, ніж будь-де на європейському ринку»,- пояснив під час дискусії Дмитро Бондар, співзасновник ТОВ «Агрофірма «Росток», що має в обробітку 5000 га землі у Дніпропетровській області.
Розуміючи цю ситуацію, спільними зусиллями BASF, Міністерства аграрної політики і продовольства України за підтримки інших учасників ринку було створено спеціальну робочу групу з впровадження нового фінансового інструменту - аграрних розписок. Це товаророзпорядчі документи, що дозволять агровиробникам поповнювати оборотний капітал, отримувати матеріально-технічні ресурси у борг під заставу майбутнього урожаю. Досвід впровадження цього фінансового інструменту був запозичений у Бразилії, де ця система вже успішно працює протягом десяти років. «Для кожного агровиробника було б добре отримувати інструменти для розвитку та здобуття більшого врожаю ще до того, як він отримає прибуток, а розраховуватись після збору урожаю. Таким чином, заключаючи контракт із сільгоспвиробником, у якому прописуються взаємні обов’язки: ми постачаємо, наприклад, ЗЗР, а аграрії здійснюють розрахунок коштом майбутнього врожаю»,- розповів про нові можливості з фінансування агробізнесу Ханс Бестман, керівник Агробізнесу компанії BASF в Україні, Молдові і країнах Кавказу.
Аграрні розписки дозволять також забезпечити якість сільгоспвиробництва. На думку пана Бестмана, застосування цього фінансового інструменту дозволить також обмежити присутність на ринку неякісної продукції. Та й в цілому для України введення подібного досвіду стане дуже корисним. «Щоб впровадити цю практику в Україні, необхідно посилити нормативно-правову базу, надати кредитору доступ до оцінки виробничих потужностей кредитованого, встановити відповідне регулювання їхніх відносин. Ми посилено працюємо з українським урядом щодо впровадження цієї схеми і зустрічаємо активну підтримку влади та гравців ринку; плануємо увести цей фінансовий інструмент у дію вже в 2015 році», - пояснив Ханс Бестман.
Наразі агровиробники не зможуть скористатись цією послугою. Затримка за розробкою програмного забезпечення з введення Єдиного державного реєстру аграрних розписок. Ведення такого реєстру є дуже важливим моментом. Адже його наявність убезпечує компанії, які надаватимуть агровиробникам кредити, від кількаразового укладання угоди на одне і теж поле. Відтак, компанія BASF тут знову взяла ініціативу у свої руки та запропонувала створити пул як комерційних, так і некомерційних організацій, які могли б допомогти у цій справі. Основні витрати на себе готова взяти Міжнародна фінансова корпорація (IFC).
Пілотний проект, який фінансує компанія BASF спільно з партнерами, буде розпочатий вже з наступного року в одному з регіонів нашої країни, де буде запущена пробна версія цього Єдиного реєстру аграрних розписок. Зі слів представників компанії BASF, агровиробники майже відразу зможуть оцінити усі позитивні моменти від впровадження нового фінансового інструменту. Адже, не маючи змоги сьогодні взяти кредит під землю, бо немає ринку землі, наш аграрій може взяти кредит тільки під заставу техніки чи виробничих приміщень, а під це суттєвих позик отримати неможливо! Потрібно також врахувати, що використання аграрних розписок не передбачає відсоткових ставок. Відтак, аграрні розписки - це нова унікальна можливість для агроринку.
