Протягом останніх 10 років ринок олійних культур суттєво еволюціонував та навіть більше - вже сьогодні відкрито на весь світ ми можемо говорити про досягнуті результати: починаючи від збільшення площ вирощування та валових зборів та закінчуючи обсягами експорту сировини й готової продукції.
Причин цьому було чимало - це і покращення агротехнологій, і розвиток переробної складової - олійно-жирового комплексу. А як еволюціонувати надалі? Це питання цікавить учасників ринку та виробників. Відтак, обговорення нових перспектив та стратегій на ринку олійних культур відбулось у вересні під час міжнародної конференції «Black Sea Oil Trade-2013: Нові ринки. Нові стратегії», яку організувало Консалтингове агентство «УкрАгроКонсалт». Актуальні питання розвитку ринку олійних культур та олійно-жирового комплексу, перспективи глобальної конкуренції, торгівлі, логістики тощо, які представляли 15 доповідачів з України, Росії, Китаю, Індії, Великобританії та Туреччини, зацікавили більше 140 учасників із 22 країн світу –виробників олійних культур і рослинних олій, трейдерів, інвестиційних компаній тощо.
Ринок глобальної конкуренції
Представляючи розвиток глобальної конкуренції на ринку олійних культур та олії протягом 2000–2015 років, Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт» розповів, що протягом останніх 15–20 років на олійно-жировому ринку України відбувалась така ситуація: всі намагались залучити інвестиції, аби наростити виробничі потужності. Відтак, за прогнозами, до 2015 року потужності з переробки будуть сягати 15 млн т. Як наслідок, переробка перевищуватиме можливості вирощування сировини: так, при можливому рекордному виробництві соняшнику цього року у 10 млн т потужності з переробки вже становлять 14 млн т.
Другою проблемою є внутрішній ринок, що і досі залишається досить обмеженим, а тому переробникам доводиться постійно шукати нові ринки збуту. Зі слів Сергія Феофілова, наслідком перевиробництва стає найперше витіснення із ринку середніх та дрібних виробників олії, як наслідок, різко скорочується конкуренція на внутрішньому ринку. Частка великих підприємств сьогодні сягає 70 %.
Витіснивши свого часу зі світового ринку соняшникової олії Аргентину, Україна та Росія починають конкурувати між собою. І хоча на сьогодні Україна експортує у 1,5–2 разів більше, аніж Росія, підприємствам олійно-жирового комплексу потрібно шукати та застосовувати принципово нові стратегії розвитку бізнесу. Зокрема, експерти пропонують нарощувати потужності, використовувати альтернативну сировину, робити інвестиції у суміжні галузі.
Дуже важливою нашою конкурентною перевагою залишається сировина - якісний соняшник. «Ми не виключаємо того, що протягом 5–7 наступних років ближні країни будуть імпортувати український соняшник», - зазначив пан Феофілов.
Взаємозв’язок урожайності та цін
Парадокс дефіциту сировини на фоні високого урожаю - таку тенденцію виокремили експерти на Чорноморському ринку олійних культур. Так, доповідаючи під час конференції Юлія Гаркавенко, аналітик «УкрАгроКонсалту», зазначила: «Початок сезону 2013–2014 характеризувався падінням цін на олійні культури. Першими це відчули виробники ріпаку: на світових ринках ціна знизилася до 340 євро/т». В Україні ж вона була дещо вищою, ніж у Європі, на рівні 4000 грн/т. Відтак, чимало аграріїв обміняли вирощування ріпаку на соняшник як більш вигідної у цій ситуації культури. Але й тут не пощастило. «Ціни на соняшник у цьому сезоні не знизились, вони просто впали: середня вартість соняшнику у сезоні 2013–2014 становить 2800 грн/т. Відтак, у порівнянні з минулим сезоном ціни знизились на 200 доларів», - повідомила Юлія Гаркавенко.
Безумовна причина такої ситуації - зростання урожаю, причому в світовому масштабі. За оцінками експертів, у Чорноморському регіоні урожай соняшнику становить 24 млн т.
Відтак, сьогодні у цій ситуації на внутрішньому ринку України є дефіцит сировини, бо агровиробники не хочуть продавати соняшник дешево. З іншого боку, вересневі дощі призупинили темпи збирання врожаю та призвели до його втрат. Така ситуація на внутрішньому ринку стимулює ажіотаж серед виробників олії, яким необхідно «завантажити» виробничі потужності сировиною. Отож, до нового року можливе підвищення цін на соняшник.
Нас врятує соя
Або «соєвий бум продовжується» - так можна охарактеризувати ситуацію на ринку сої: попит на цю культуру зростає як на внутрішньому ринку з боку переробників, так і з боку експортерів.
Усі учасники конференції визнали: це нова і перспективна культура для України та цілого Причорноморського регіону. Якщо проаналізувати ціни на сою, то за останні три сезони вони були найменшими, у порівнянні з іншими олійними культурами. При цьому, зі слів Юлії Гаркавенко, вартість сої мала протилежну тенденцію щодо інших олійних культур: якщо на ріпак та соняшник ціни зростали, то в той же час на сою знижувались. Однак у цьому сезоні ця тенденція мала зворотний «ефект»: на відміну від падіння цін на соняшник та ріпак, соя подорожчала! «Безумовно, ціни на сою знизились від початку сезону, однак у порівнянні з іншими олійними вона має вищу ціну!» - зазначила аналітик «УкрАгроКонсалт».
Додають шансів вітчизняній сої також такі фактори, як зацікавлення Китаю та Росії імпортом цієї культури. Хоча й надалі головним імпортером її залишається Італія.
