За даними аналізу інформації Державної служби статистики, на внутрішньому ринку України індекс споживчих цін на олію соняшникову в січні-березні 2021 року зріс, відповідно, на 102,9%; 107,6 і 109,7 %.
Цінова ситуація на світовому ринку рослинної олії
Ситуація, що склалася на вітчизняному ринку рослинної олії, нині характерна для багатьох країн світу і безпосередньо пов’язана з глобальними тенденціями постковідного інфляційного зростання цін на всіх ринках продовольства та сировини. До останнього часу ціни на рослинну олію були відносно стабільними завдяки високій пропозиції та щорічному зростанню виробництва. Однак, за останні місяці ціни на неї досить швидкими темпами почали зростати.
Відповідно до опублікованої доповіді на сайті FAO (Міжнародної організації з сільського господарства і продовольства ООН), індекс цін на основні рослинні олії досяг максимального рівня. Фахівці пояснюють це передусім зростанням біржових котирувань на пальмову, соняшникову і соєву олії в умовах активного попиту на світових ринках.
У лютому 2021 року індекс цін ФАО на насіння основних олійних культур і далі зростав дев’ятий місяць поспіль, набравши 2,1 пункту (або 1,6%) і досяг восьмирічного максимуму. Індекс рослинної олії в лютому набрав ще 8,6 пункту (або 6,2%), що є найвищим рівнем із квітня 2012 року (рис.).
Рис. Волатильність світових цін на рослинну олію за 2000–2021 рр.
Джерело. Складено за даними FAO
Різке зростання цін на рослинну олію у світі пояснюється тогорічним глобальним зниженням виробництва олійних культур, що вплинуло на їх пропозицію на ринку та підвищення ціни, за якою переробні підприємства й трейдери купують насіння в господарствах. Пропозиція олійних культур у 2019/20 рр. досягла 275,6 млн тонн проти 283,1 млн тонн у 2018/19 маркетинговому періоді. Водночас споживання лишилося майже на одному і тому самому рівні (табл. 1).
Таблиця 1. Глобальний ринок олійних культур і продуктів їх переробки
Джерело. FAO
Водночас аналіз зміни індексу цін FAO у 2020/21 маркетинговому періоді до 2019/20 свідчить, що ціни на рослинні олії зросли максимально, як порівняти з олійними культурами та побічними продуктами їх переробки (шрот, макуха). Таким чином, пояснити різке підвищення цін на рослинні олії тільки фактором зменшення пропозиції олійних культур унаслідок торішнього скорочення їх виробництва однозначно доволі складно. Є також інші чинники, що спричинили глобальне підвищення цін на рослинну олію. Якщо експертно це питання досліджувати, то варто розглянути ситуацію в окремих країнах світу.
Тренди на ринку олійних культур окремих країн світу
Глобальні тренди й зміна кон’юнктури світового ринку олійних культур і продуктів їх переробки свідчить про суттєве зростання світового попиту на них, зокрема в країнах Азії, де використовується понад 55% усього обсягу. Основний попит на рослинну олію формують три країни світу зі значною кількістю населенням — Китай, Індія й Індонезія. Також перспективним експортним напрямом для основних рослинних олій є висхідні продовольчі ринки Бангладеш, Пакистану, Філіппін, Туреччини та Кореї (табл. 2).
Таблиця 2. Глобальний ринок олійних культур і продуктів переробки в розрізі континентів та окремих країн світу, млн тонн
Джерело. FAO
З тим найбільший імпорт олійних культур і продуктів їх переробки до країн Азії спрямовується переважно до Китаю та Індії, тоді як Індонезія споживає здебільшого пальмову олію власного виробництва та є найбільшим її світовим експортером разом із Малайзією.
Близько 80% глобального ринку соняшникової олії формують Росія та Україна. Торішнє зменшення врожаю соняшнику за умов збереження високого глобального попиту на олію спричинило зростання як світових, так і внутрішніх цін.
З метою стабілізації внутрішніх цін і гарантування продовольчої безпеки на державному рівні останніми місяцями вживають заходи, зокрема регулятивного характеру, спрямовані на обмеження експорту. Можна вважати їх вимушеними кроками, які зумовлені необхідністю запобігання подальшого зростання внутрішніх цін на рослинну олію, яка є одним із соціально важливих продовольчих продуктів для населення. Однак ці заходи не можуть повною мірою усунути наявну не один рік проблему олійної галузі, що пов’язана із її екстенсивним розвитком.
Підвищення середньої врожайності вирощування олійних культур і, зокрема соняшнику, щонайменше на 20–30% забезпечить зниження в середньостроковій перспективі негативного впливу кон’юнктури зовнішнього ринку на внутрішню цінову ситуацію, пов’язану зі зростанням глобального попиту на рослинну олію, а також дозволить розширити експортні можливості галузі та вітчизняних переробних підприємств. Передусім нині потрібно впроваджувати у виробництво нові врожайні сорти й гібриди олійних культур із високим умістом олії та удосконалювати технології їх вирощування в напрямі інтенсифікації та дотримання науково обґрунтованих сівозмін.
Ю. В. КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, ІСГС НААН,
сільськогосподарський експерт-дорадник з аудиту,
економіки та управління підприємством
