Ірина САДОВА, спеціально для "АС"
Головне - не травмувати зерно
«Ви приїхали аж із Північного Кавказу, невже не підібрали належної техніки у себе в Росії?» - перепитуємо у керівників інноваційно-виробничої агрофірми «Отбор» із Кабардино-Балкарської Республіки Расула Князєва та Руслана Абубекирова.
Виявляється, не тільки Росію, а вже півсвіту об’їздили у пошуках ефективної техніки, розповідають гості. Мають господарство із понад 20-річним досвідом селекційно-насіннєвої роботи, створюють нові гібриди кукурудзи, впроваджують новітні технології у землеробстві, повністю перейшли на нульовий обробіток грунту. А от із обладнанням для зерноочистки, калібрування, зберігання зерна є проблеми.
Зауважили головне: техніка для зернообробки у світі принципово розвивається у бік щадних технологій, збереження якості культур.
«Кілька разів вже були буквально за крок до укладення угод про купівлю класної імпортної техніки, але все чогось бракувало, - говорить Расул Князєв. - А от найбільше втілення своїх бажань побачили у вас в Харкові на підприємстві «Спецелеватормлинмаш», де мінімізують травмування продукту під час очистки і сортування через використання щадних технологій та обладнання».
Власне, саме на якостях обладнання та технологій, які б забезпечували дбайливе, обережне відношення до зерна, наголошували практично всі учасники конференції.
Елеватори, хороші і різні
Особливий блок обговорення стосувався комплексної системи зберігання зерна, потреби в елеваторному обладнанні. Його брак у країні сьогодні очевидний, підтвердив і представник ТОВ «Торговий Дім «Югэлеватор» Дмитро Ніколаєв. При позитивному тренді росту обсягів виробництва та експорту зернових країна тільки на 61 % забезпечена площами для їх зберігання та переробки. Лише в єдиній області - Харківській - власних елеваторів достатньо. Підраховано, що до чверті зібраного урожаю втрачається на етапі зберігання і транспортування. І такий фактор сильно б’є по ефективності аграрного бізнесу, потенціал якого в Україні величезний.
Далекоглядним інвесторам зрозуміло, що вкладання у розширення нових площ для зберігання та переробки неминуче виведе на прибутки. Адже Україна досягла рекордних (цьогоріч - у майже 63 млн т), але не граничних урожаїв.
Серед особливостей продукції «Югэлеватора», зокрема, називалися її відповідність західним аналогам і водночас адаптація до місцевих кліматичних умов. Креативом компанії буде запуск у 2–3 кварталі 2014 року систем бокового вивантаження силосу. Поки що це єдиний у країні виробник, який реалізує подібне рішення.
На комплексному підході до облаштування елеваторного господарства наполягав директор з маркетингу компанії RIELA-Україна Юрій Литвишко. Ця компанія за 10 років присутності на українському ринку спорудила понад 80 об’єктів. Пропонує не тільки продаж обладнання, але й послуги з монтажу, налагодження і сервісного супроводу своїх комплексів. RIELA надзвичайно педантично ставиться до кожної деталі і дрібниці на своїх об’єктах, готуючи їх до роботи на десятиріччя.
Під час дискусії щодо елеваторного забезпечення звучали різні погляди на принципи його організації. Наприклад, агровиробники, яким бракує поки що коштів на вартісні комплекси, роздумують, чи не варто наразі відгукнутися на пропозиції, скажімо, китайських постачальників, котрі чесно визнають, що їхнє обладнання відпрацює лише 5 років. Але поставлять його дешево і потім заберуть на металобрухт. Крупні ж постачальники навіть рідко можуть назвати конкретну цифру вартості зберігання тонни продукції.
Агропідприємства, фінансовий стан яких значно кращий, хочуть на свої важко зароблені кровні отримати універсальні послуги від виробників. Скажімо, запитують обладнання для гранульованих кормів, шроту. Переважно їм відповідають: не маємо, не спеціалізуємося…
«А чому ж ні, якщо ринок вимагає?! - одна за одною чулися репліки з залу конференції. - Ми - клієнти, ми потребуємо нововведень. Нам байдуже до внутрішньої конкуренції між виробниками - хто запропонує кращі і новіші розробки, тому ми і надамо перевагу. Звертаємося і напряму до провідних виробників у їхні центральні офіси, розписуючи наші потреби в сучасних обставинах. Вони змінюються дуже швидко і вимагають нових машин та механізмів».
Відповіді про грунтовні конструкторські розробки, на які потрібен час і дослідження, не дуже заспокоїли аграріїв.
Генеральний директор RIELA-Україна Роман Семерак вважає, що до елеваторного комплексу не можна ставитися, як до покупки нового трактора чи автомобіля, які можна швиденько замінити на нову модель чи навести тюнінг: «Це зовсім інший принцип і підхід, - переконаний він. - Немає заготовлених моделей, кожен об’єкт комплектується індивідуально після того, як разом із клієнтами сідаємо і обираємо певну технологію, від якої залежить рівень автоматизації, використання тих чи інших матеріалів тощо. Орієнтуємось на потреби та можливості саме цього окремого клієнта і вираховуємо оптимальну систему. Тільки після усіх цих заходів можна визначитися з остаточною ціною тонни зберігання і говорити про термін окупності. Йдеться ж про стабільність і надійне партнерство протягом багатьох наступних років».
І повітря приносить прибутки
У директора елеваторного заводу «Сокіл» Володимира Мешія своє трактування місії підприємства: «Моєму замовнику потрібен не елеватор - йому потрібен прибуток. І я зроблю все, щоб він його отримав».
Своїм наставником директор «Сокола» називає вченого і виробничника Леоніда Фадєєва, котрий теж взяв активну участь у конференції. «Кілька років тому Леонід Васильович перевербував і мене у свою віру обережного, любовного ставлення до зерна та можливості виробляти необхідне обладнання у себе в країні, - зізнається Володимир Мешій. - Щороку виводжу на ринок щось нове. Можу цього досягти тому, що весь цикл виробництва виконується на нашому підприємстві. У нас є можливість постійно оптимізувати витрати на виробництво і впроваджувати новітні розробки».
Учасники конференції познайомилися, зокрема, із «соколівськими» оригінальними бункерами для завантаження вагонів, які заповнюють вагон упродовж кількох хвилин. Крім того, із вентильованими бункерами збільшеної ємності для накопичення і тимчасової консервації зерна зі зберіганням його насіннєвої та продовольчої якості.
«Цю нашу розробку особливо люблять ті, хто спеціалізується на насінництві. Бо в таких бункерах ніжно, спокійно зберігаються параметри живого зерна. Його доводять до кондиції - чи підсушують, чи охолоджують. Зерно зберігається у невеликому прошарку, який легко продути в тому чи іншому напрямку», - пояснює Володимир Мешій.
На найближчій виставці «Сокіл» продемонструє виставковий варіант ще однієї оригінальної установки за ковшовим принципом, у якій теж на перший план виходить мінімальне травмування зерна.
З інтересом професійна громада познайомилася із цікавинками галузі, які тільки планують вийти на український ринок. Такою, наприклад, стала презентована офіційним представником німецької фірми FrigorTec Сергієм Пономарьовим система нестандартного підходу до зберігання зерна за допомогою методу охолодження. «Я торгую холодним повітрям, яке за спеціальних умов стає оптимальним для зберігання вашого зерна, - доводить представник FrigorTec. - Наша технологія підтримує певну температуру за необхідної вологості. Ви довго зберігаєте зерно, економите на сушці, уникаєте застосування хімічних речовин і не залежите від погодних умов».
Усвідомлюючи, який величезний потік інформації та пропозицій нині існує на ринку, організатори конференції «Зберігання, транспортування і логістика зерна» спеціально підготували для її учасників професійний каталог, аби бодай якось допомогти і зорієнтувати агровиробників у виборі необхідної для них техніки та обладнання. «Після насиченого спілкування і нових знайомств, отримавши методичні рекомендації, наші партнери зможуть краще зорієнтуватися у виборі оптимальних пропозицій», - сподівається представник організатора конференції Ольга Кулакова.
