Іноді можна чути скептичне: «Європа на нас не чекає». Навпаки! Європі потрібні наші мед і ягоди, лікарські трави й ячмінь, сублімовані й консервовані продукти та ще багато чого. Необхідні робітники. Не потребує Європа лише наших олігархів, мільярдерів — власників агрохолдингів, наших корумпованих чиновників, бо там такої «фауни» просто немає. А якщо з’являються, їм, як мінімум, вказують на двері з ЄС, а то й арештовують. Тож неприємні пригоди в Європі наших деяких скоробагатьків, торгівців газом і курятиною лежать не на совісті європейців. «Найкращий спосіб розкрити потенціал України — це дати можливість їй інтегруватися у ринок Європейського Союзу», — так недвозначно висловився Х’юґ Мінґареллі, голова представництва Євросоюзу в Україні. І докинув трохи цифр: «Чотири роки тому лише 25% українського експорту було спрямовано на ринок ЄС, а вже сьогодні — 42%».
Спільними зусиллями Торгово-промислової палати України та Київської міської державної адміністрації був започаткований «Київський експортний тиждень» (Kyiv Export Week), який провадив роботу під час масштабної виставки «АГРО-2019». Метою Тижня було представлення експортного потенціалу України, популяризація та промоція наших товарів і послуг на світові та європейські ринки.
Бо в Європі на загал про Україну знають не так багато, та й то не з кращого боку: Чорнобиль, Крим, корупція… З позитивного — хіба що брати Клички. На питання керівника німецько-українського проекту «Агроторгівля» (Німеччина), хто з українських аграріїв бував у Європі, піднялися тільки дві руки. І це — на конференції, присвяченій експорту! Що вже казати про фермерську спільноту за межами форуму…
Однак навіть ті аграрії, які ніколи не виїжджали за межі своєї області, вже зрозуміли: нашу продукцію можна і треба продавати на глобальних ринках. Почали давати вагомі валютні наслідки Угоди про зони вільної торгівлі з 56 країнами, в тому числі (і насамперед) європейськими.
Але, щоб збувати вироблене за кордон, потрібно проходити митні процедури. Довгий час українська митниця служила не лише як джерело корупції, а й була бар’єром для міжнародної торгівлі. Підприємці обговорювали нюанси митного, зовнішньоекономічного та валютного законодавства і державного регулювання, необхідність реформувати їх. Нині головою митниці став Перший заступник голови Міністерства економічного розвитку торгівлі Максим Нефьодов, що вже зарекомендував себе як послідовний реформатор, один із впроваджувачів системи закупівель ProZorro. «Хочу реформувати митницю, — наголосив чиновник. — Зараз у нас відкривається унікальне вікно можливостей. Його не було з часів Майдану».
Серед тем, які дебатувалися на форумі «Україна-Європа», були й такі: обговорення фінансових інструментів розвитку експорту, європейські програми підтримки малого й середнього бізнесу, які реалізуються в Україні. Пройшла презентація можливостей мережі підтримки підприємництва European Enterprise Network (EEN). Вона включає понад 2,5 млн організацій-учасників із 65 країн Європи. За її сприянням експортери України можуть знаходити для себе технології, інвесторів, покупців, партнерів для створення спільних підприємств.
Деякі країни відкривають торгові представництва, запроваджують спільні з українським громадським сектором проекти розвитку тих чи інших напрямів в агросфері. Для захисту своїх прав міжнародні компанії можуть звернутися до бізнес-омбудсмена, якого призначають на вимогу ЄС для роботи в Україні.
Хоча іноді наші аграрії кажуть: «Ми — невелика ферма, і не знаємо, як достукатися до споживачів Парижу й Гамбургу?». Наші підприємства хочуть виходити на експортні ринки. Але не знають, як це зробити? Українські виробники не дружать із маркетингом, багато що нашим людям незрозуміло. Часто, працюючи за допомогою посередників, вітчизняний виробник не знає свого кінцевого споживача. Це не нормально. Однак багатьох розчарувань можна уникнути, якщо підготуватися заздалегідь. Існують консультанти, готові прийти на допомогу.
Працівниця дирекції міжнародного співробітництва Торгово-промислової палати Віра Кузнецова розповіла про некомерційну організацію Senior Experten Service (SES), тобто Службу старших експертів. Вона об’єднує фахівців і керівників, які хоча й вийшли на пенсію, але надають консультативні послуги на громадських засадах, а також пропонують свою допомогу в країнах із перехідною економікою, якою нині є, зокрема, й наша Україна. Вони можуть приїхати на підприємства в Україну і порадити, як краще потрапити «на дорогу експорту». Буває потрібною порада досвідченої людини, а якщо справи йдуть добре — заохочення, мовляв, працюєте правильно.
На деяку нашу агропродукцію Євросоюз надає Україні квоти на ввезення. Разом із тим європейські структури допомагають нам грантами, дешевими кредитами, технологіями. Але ми ремствуємо: квоти малі — дайте більше! Грантів мало — хочемо ще… Однак, по-перше, треба вміти бути вдячними за допомогу, а не нарікати, що вона замала. «Все і негайно!», — гасло партії, яка давно вже пішла у забуття… А по-друге, треба ж діяти й самим. Розуміти, що ми повинні вміти виробляти, продавати, торгувати.
Менеджер із розвитку діджитал-агенції Seo Wave Олена Лапко розповіла про інструменти просування компанії через Інтернет. Розкрила прийоми автоматизації робіт із зарубіжними клієнтами. «Для успішного експорту передусім необхідний якісний веб-сайт», — вважає пані Лапко.
Отже, Євросоюз — із нами. Зокрема, щойно було оголошено, що ЄС виділить ще €44 млн на «Програму технічного співробітництва 2019 року». Допомога буде спрямована на підтримку України в реалізації реформ та імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у таких сферах, як сільське господарство, охорона довкілля, енергетика, діловий та інвестиційний клімат, торгівля.
Коментарі
Заміна АЛЛАХВЕРДІЄВА, маркетинг-консультантка агенції MAD Heads
— Репутація вітчизняного виробника — це авторитет країни. Будь-який аграрій, виходячи на ринки ЄС, виступає фактично як посол України. Існує ряд моментів, які необхідно враховувати на зарубіжних ринках. Звісно ж, це місцеве законодавство, звичаї. Повинен бути забезпечений базовий мінімум культури експорту. Іноді на українській фірмі, яка має щось продати й подумує про експорт, ніхто не володіє іноземними мовами. Але ж із клієнтом треба вміти говорити його мовою. Розуміти, в чому інтерес вашого споживача, і скільки кроків потрібно зробити йому назустріч. Українські виробники поки що не дуже готові застосовувати прийоми сучасного маркетингу.
Андре ПІЛЛІНГ, керівник проекту «Агроторгівля» (Німеччина)
— В українських компаній і досі є проблеми з продажом і маркетингом. Європейські норми, технічні умови складні, це так. Тим не менше, торговельний обмін між ЄС і Україною продовжує збільшуватися. Ми пропонуємо німецьким компаніям приїжджати сюди, щоб у них формувалося враження без посередників про вас і вашу продукцію. Пропонуємо й вам встановлювати прямі зв’язки з європейцями. Дуже важливим для споживачів ЄС є ринок органічної продукції. У майбутньому він буде ще більш затребуваний. Так само росте попит і на український мед. Поїдьте до Німеччини, Франції, подивіться у супермаркетах, на ринках, виставках — як там купують, як продають. Приїздіть, спілкуйтеся. У ЄС ви зможете знайти і покупців, і партнерів. І важливо продавати не лише сировину, а й продукти її переробки. Наш проект створено для того, аби познайомити українські компанії з німецькими. Ми у цьому вам можемо допомогти.
Григорій МЕРЕФ’ЯНСЬКИЙ, Ігор ПЕТРЕНКО
спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
