Чи потрібні ми Європі? Ще й як!

Чи потрібні ми Європі? Ще й як!

/ Подія / Вівторок, 03 вересня 2019 12:40

Торгово-промислова палата України в рамках «Українського експортного тижня» провела форум «Україна-Європа». Мета заходу — промоція наших товарів і послуг у світі. Зокрема, сьогодні вже 42% українського експорту спрямовано на ринки країн Європейського Союзу.

Іноді можна чути скептичне: «Європа на нас не чекає». Навпаки! Європі потрібні наші мед і ягоди, лікарські трави й ячмінь, сублімовані й консервовані продукти та ще багато чого. Необхідні робітники. Не потребує Європа лише наших олігархів, мільярдерів — власників агрохолдингів, наших корумпованих чиновників, бо там такої «фауни» просто немає. А якщо з’являються, їм, як мінімум, вказують на двері з ЄС, а то й арештовують. Тож неприємні пригоди в Європі наших деяких скоробагатьків, торгівців газом і курятиною лежать не на совісті європейців. «Найкращий спосіб розкрити потенціал України — це дати можливість їй інтегруватися у ринок Європейського Союзу», — так недвозначно висловився Х’юґ Мінґареллі, голова представництва Євросоюзу в Україні. І докинув трохи цифр: «Чотири роки тому лише 25% українського експорту було спрямовано на ринок ЄС, а вже сьогодні — 42%».

Спільними зусиллями Торгово-промислової палати України та Київської міської державної адміністрації був започаткований «Київський експортний тиждень» (Kyiv Export Week), який провадив роботу під час масштабної виставки «АГРО-2019». Метою Тижня було представлення експортного потенціалу України, популяризація та промоція наших товарів і послуг на світові та європейські ринки.

15 16 406 407 20

Бо в Європі на загал про Україну знають не так багато, та й то не з кращого боку: Чорнобиль, Крим, корупція… З позитивного — хіба що брати Клички. На питання керівника німецько-українського проекту «Агроторгівля» (Німеччина), хто з українських аграріїв бував у Європі, піднялися тільки дві руки. І це — на конференції, присвяченій експорту! Що вже казати про фермерську спільноту за межами форуму…

Однак навіть ті аграрії, які ніколи не виїжджали за межі своєї області, вже зрозуміли: нашу продукцію можна і треба продавати на глобальних ринках. Почали давати вагомі валютні наслідки Угоди про зони вільної торгівлі з 56 країнами, в тому числі (і насамперед) європейськими.

Але, щоб збувати вироблене за кордон, потрібно проходити митні процедури. Довгий час українська митниця служила не лише як джерело корупції, а й була бар’єром для міжнародної торгівлі. Підприємці обговорювали нюанси митного, зовнішньоекономічного та валютного законодавства і державного регулювання, необхідність реформувати їх. Нині головою митниці став Перший заступник голови Міністерства економічного розвитку торгівлі Максим Нефьодов, що вже зарекомендував себе як послідовний реформатор, один із впроваджувачів системи закупівель ProZorro. «Хочу реформувати митницю, — наголосив чиновник. — Зараз у нас відкривається унікальне вікно можливостей. Його не було з часів Майдану».

Серед тем, які дебатувалися на форумі «Україна-Європа», були й такі: обговорення фінансових інструментів розвитку експорту, європейські програми підтримки малого й середнього бізнесу, які реалізуються в Україні. Пройшла презентація можливостей мережі підтримки підприємництва European Enterprise Network (EEN). Вона включає понад 2,5 млн організацій-учасників із 65 країн Європи. За її сприянням експортери України можуть знаходити для себе технології, інвесторів, покупців, партнерів для створення спільних підприємств.

Деякі країни відкривають торгові представництва, запроваджують спільні з українським громадським сектором проекти розвитку тих чи інших напрямів в агросфері. Для захисту своїх прав міжнародні компанії можуть звернутися до бізнес-омбудсмена, якого призначають на вимогу ЄС для роботи в Україні.

15 16 406 407 22 1Хоча іноді наші аграрії кажуть: «Ми — невелика ферма, і не знаємо, як достукатися до споживачів Парижу й Гамбургу?». Наші підприємства хочуть виходити на експортні ринки. Але не знають, як це зробити? Українські виробники не дружать із маркетингом, багато що нашим людям незрозуміло. Часто, працюючи за допомогою посередників, вітчизняний виробник не знає свого кінцевого споживача. Це не нормально. Однак багатьох розчарувань можна уникнути, якщо підготуватися заздалегідь. Існують консультанти, готові прийти на допомогу.

Працівниця дирекції міжнародного співробітництва Торгово-промислової палати Віра Кузнецова розповіла про некомерційну організацію Senior Experten Service (SES), тобто Службу старших експертів. Вона об’єднує фахівців і керівників, які хоча й вийшли на пенсію, але надають консультативні послуги на громадських засадах, а також пропонують свою допомогу в країнах із перехідною економікою, якою нині є, зокрема, й наша Україна. Вони можуть приїхати на підприємства в Україну і порадити, як краще потрапити «на дорогу експорту». Буває потрібною порада досвідченої людини, а якщо справи йдуть добре — заохочення, мовляв, працюєте правильно.

На деяку нашу агропродукцію Євросоюз надає Україні квоти на ввезення. Разом із тим європейські структури допомагають нам грантами, дешевими кредитами, технологіями. Але ми ремствуємо: квоти малі — дайте більше! Грантів мало — хочемо ще… Однак, по-перше, треба вміти бути вдячними за допомогу, а не нарікати, що вона замала. «Все і негайно!», — гасло партії, яка давно вже пішла у забуття… А по-друге, треба ж діяти й самим. Розуміти, що ми повинні вміти виробляти, продавати, торгувати.

Менеджер із розвитку діджитал-агенції Seo Wave Олена Лапко розповіла про інструменти просування компанії через Інтернет. Розкрила прийоми автоматизації робіт із зарубіжними клієнтами. «Для успішного експорту передусім необхідний якісний веб-сайт», — вважає пані Лапко.

Отже, Євросоюз — із нами. Зокрема, щойно було оголошено, що ЄС виділить ще €44 млн на «Програму технічного співробітництва 2019 року». Допомога буде спрямована на підтримку України в реалізації реформ та імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у таких сферах, як сільське господарство, охорона довкілля, енергетика, діловий та інвестиційний клімат, торгівля.

 

Коментарі

15 16 406 407 22 2Заміна АЛЛАХВЕРДІЄВА, маркетинг-консультантка агенції MAD Heads

— Репутація вітчизняного виробника — це авторитет країни. Будь-який аграрій, виходячи на ринки ЄС, виступає фактично як посол України. Існує ряд моментів, які необхідно враховувати на зарубіжних ринках. Звісно ж, це місцеве законодавство, звичаї. Повинен бути забезпечений базовий мінімум культури експорту. Іноді на українській фірмі, яка має щось продати й подумує про експорт, ніхто не володіє іноземними мовами. Але ж із клієнтом треба вміти говорити його мовою. Розуміти, в чому інтерес вашого споживача, і скільки кроків потрібно зробити йому назустріч. Українські виробники поки що не дуже готові застосовувати прийоми сучасного маркетингу.

 

15 16 406 407 22 3Андре ПІЛЛІНГ, керівник проекту «Агроторгівля» (Німеччина)

— В українських компаній і досі є проблеми з продажом і маркетингом. Європейські норми, технічні умови складні, це так. Тим не менше, торговельний обмін між ЄС і Україною продовжує збільшуватися. Ми пропонуємо німецьким компаніям приїжджати сюди, щоб у них формувалося враження без посередників про вас і вашу продукцію. Пропонуємо й вам встановлювати прямі зв’язки з європейцями. Дуже важливим для споживачів ЄС є ринок органічної продукції. У майбутньому він буде ще більш затребуваний. Так само росте попит і на український мед. Поїдьте до Німеччини, Франції, подивіться у супермаркетах, на ринках, виставках — як там купують, як продають. Приїздіть, спілкуйтеся. У ЄС ви зможете знайти і покупців, і партнерів. І важливо продавати не лише сировину, а й продукти її переробки. Наш проект створено для того, аби познайомити українські компанії з німецькими. Ми у цьому вам можемо допомогти.

 

Григорій МЕРЕФ’ЯНСЬКИЙ, Ігор ПЕТРЕНКО
спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.