Проблеми насущні
Звісно, неофіційні побори існували в нашому суспільстві завжди, і люди до них навіть деякою мірою звикли. Так, обурювалися між собою, але і далі продовжували давати хабарі, бо «без них ніяк». Але апетити бандитської влади настільки швидко зростали, що фермерам, скажімо, легше і дешевше було перестати працювати, аніж продовжувати «годувати» донецьку «Сім’ю» та її підлабузників. А таких немало-небагато - 5 тисяч господарств.
Пригадую, торік приїхали посланці Януковича-молодшого в одне процвітаюче сільгосппідприємство Вінницької області зі звичною для них справою - забрати успішний бізнес. Мова у них проста і коротка. Почалися торги, як на базарі. Власник господарства, звісно, був шокований, все ж не полишав надію якось «розрулити» ситуацію. Домовилися. За 1 млн гривень підлабузники дозволили ще рік попрацювати, а потім приїдуть «за своїм». Одна щедрість та доброта… А скільки таких ошуканих та обкрадених залишилося на сьогодні, і не лише в аграрній сфері. Вони нічим не гребували: де водилися гроші - ті покидьки тут як тут. Слава Богу, тепер уже, сподіваємося, не приїдуть, і не лише в те господарство, а навіть і в Україну. Хоча ні - хай відповідають за законом!
Ціна питання
Зі слів експертів, найбільше корупції спостерігається на ринку зерна, бо це величезний сектор. Аграріям доводилося платити від 80 до 100 грн/т. Якщо торік урожай зерна становив 63 млн т, то, помноживши на попередні цифри, легко вирахувати суму хабарів - 4–6 млрд грн, які платили експедиторські компанії та аграрії за перевезення свого зерна. І так відбувалося щороку.
На жаль, це не єдина проблема. Існує дуже багато питань з оформленням договорів оренди. Часто неофіційні платежі на ринку дуже суттєві. Їх пов’язують з оформленням різних документів, необхідних для реєстрації цих же договорів, а це 500–1000 грн/га! На думку генерального директора УКАБу Володимира Лапи, якщо виробникам повністю не дотримуватися українського законодавства, то вони повинні вивести з обробітку 2 млн га землі. «Це ті землі, на які торік не було зареєстровано права оренди. Тому ми сподіваємося, що на законодавчому рівні новому уряду вдасться врегулювати цю проблему. Вона абсолютно штучна. Тут не потребується ніяких зусиль з боку держави, і фінансування також. Тут просто треба розрубати цей гордіїв вузол», - переконаний Володимир Лапа.
Шляхи вирішення
Представники профільних асоціацій впевнені, що наразі передусім треба ліквідувати ті схеми, які не існують у цивілізованих країнах. Йдеться про різні дозволи і процедури. Зокрема, сертифікат якості зерна, що запроваджений в Україні з 2012 року, відсутній у ЄС і навіть у Росії. Як показує практика, він не є дозвільним документом, позаяк, незалежно від того, яку там якість зерна напишуть, із ним все одно мають право подорожувати. Схема виписана наступним чином: перевізник чи виробник мають право подати заявку на видачу цього сертифікату тільки після того, як завантажиться транспортний засіб. А Держсільгоспінспекція, у свою чергу, має право видати його протягом 3 днів після завантаження. Хто ж не бажає чекати цей термін, може неофіційно домовитися.
«Я переконаний, що ризик корупції буде зберігатися доти, доки ці корупційні процедури зберігатимуться в українському законодавстві, - говорить Мар’ян Заблоцький, головний аналітик Української аграрної асоціації. - Тому ми спільно з профільними асоціаціями, громадськими організаціями просимо ВР та в.о. Президента підтримати скасування тих процедур, які так активно блокувалися попереднім складом уряду протягом минулих років. Це єдиний спосіб ліквідувати корупцію в аграрному секторі, яка завдає мільярди гривень збитків щороку».
Зокрема, аграрії просять владу якнайшвидше прийняти наступні законопроекти:- № 2459, проект Закону про внесення змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (щодо регуляції ринку зерна), який скасував би обов’язкову сертифікацію якості зерна.
- № 2609а, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки) - скасовує обов’язковий технічний огляд сільгосптехніки.
- № 3008, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання ринку засобів захисту рослин - скасовує погодження на ввіз засобів ЗЗР.
- № 3237, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» - скасовує подвійну реєстрацію при оформленні договору оренди.
- № 3316, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сталого використання земель сільгосппризначення - скасовує обов’язковість проектів сівозмін та ряд документів при реєстрації права оренди.
Не менш важливим залишається збереження тих пільг, які були в аграрному секторі з ПДВ та фіксованого податку. «Це єдина реальна допомога АПК, яка залишилася сьогодні з бюджету України, - вважає голова Ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко. - Приблизно 40 млрд грн сектор віддавав у вигляді податків у держказну. Звідти шляхом ПДФ та фіксованого податку поверталося близько 15–18 млрд грн. І сьогодні для того щоб залишитися конкурентоспроможними і надалі активно розвиватися, ці пільги треба зберегти. На цьому ми будемо наполягати».
Система оподаткування - принципово важлива. На думку Володимира Лапи, навіть якщо капіталізувати всі програми прямої бюджетної підтримки, податкові пільги в Україні становлять приблизно €1,5 млрд. Для порівняння: у ЄС програма бюджетної підтримки нараховує €50 млрд, у Росії - $9 млрд, Білорусі - $3,5 млрд.
У цьому контексті також важливе збереження ПДВ при експорті зерна, що дає можливість отримати хоч трішки обігових коштів.
У зв’язку з останніми подіями в Україні, із дестабілізацією на вітчизняному валютному ринку наразі практично зупинилася банківська система. Також призупинені програми з форвардних контрактів, які надавали компанії-виробники ЗЗР, насіння. А відтак, передусім необхідно відновити макроекономічну ситуацію на рівні держави.
Наступне - докорінна дерегуляція. Якщо держава за рахунок прямої бюджетної підтримки немає можливості допомагати, то, на думку експертів, потрібно хоча б не заважати. «Для нас принципово важливі збереження пільгової системи оподаткування та відшкодування ПДВ при експорті зерна. Якщо держава щось до цього додасть, ми будемо їй вдячні. Якщо вона з об’єктивних причин не зможе цього зробити, ми будемо розраховувати на свої сили. Але держава, як мінімум, повинна забрати ці мільярди поборів - це вже дуже велика допомога для сільгоспвиробників», - впевнений гендиректор УКАБу.
Не завдяки, а всупереч!
«Ми піднімали АПК України та село не завдяки екс-міністру Присяжнюку і його команді, а всупереч!!! Завдяки тим людям, які працюють на землі. Щоб сказати, що якась допомога міністерства була - не можемо. Просили лиш - не заважати», - так відповів на питання щодо заслуг Миколи Присяжнюка в розвитку аграрного комплексу під час брифінгу Олександр Бакуменко. І додав, що профільні асоціації підтримають нового міністра, якщо той справді не на словах, а на ділі розвиватиме сільське господарство.
На сьогодні роль міністерства зводиться до зовсім нескладних операцій - фінансування освіти (стипендії, зарплати), держапарату. Однак це не стосується безпосередньо сільгоспвиробництва. Тому позиція профільних асоціацій полягає у спрямуванні політики відомства на досягнення тих цілей, яких потребують аграрії.
Навіть жарти ходять у колуарах, мовляв, Мінагропрод знаходиться у державному казначействі. Бо які б програми не виписували, як би не проявлялася активність, але якщо казначейство не проведе платіжку - на цьому вся підтримка закінчується.
Функціонально відомство не стало Міністерством аграрної політики, а залишилося ще міністерством сільського господарства, як це було раніше, однак без існуючих важелів. Торік 97 млн грн прямої підтримки розподілила ця система, яким чином - можна тільки здогадуватися.
Коментар
Мар’ян ЗАБЛОЦЬКИЙ, головний аналітик Української аграрної асоціації
- Що стосується оподаткування, то зараз ведуться перемовини про позики від ЄС, США, макроекономічну допомогу. Звісно, що вони будуть здійснюватися при певних умовах. Очевидно, що серед цих вимог буде краща бюджетна дисципліна та зменшення дефіциту бюджету, що передбачатиме як скорочення витрат, так і збільшення податкових надходжень. Але, на мою думку, тут є конфлікт інтересів.
Головними конкурентами українських сільгосптоваровиробників на зовнішніх ринках є виробники ЄС та США, де існують значні дотації на сектор. В Україні вони практично відсутні - 3 млрд грн, хоча реально фінансується на рік приблизно 1 млрд грн. Але і ця сума - 1 % від валової доданої вартості галузі. В ЄС цей показник становить понад 20 %, у Росії та США - більше 10 %. Тому, я вважаю, що просити забрати пільги для АПК буде політично некоректно, оскільки очевидно, що тоді їхні виробники, маючи державну підтримку, будуть більш конкурентоспроможними на зовнішніх ринках.
