Нові професіонали — просто з грядки!

/ Подія / Середа, 03 грудня 2014 14:04
Ірина САДОВА, спеціально для "АС"
Ці підлітки елементарно впорались із запитаннями досвідченого біолога, менеджера з технічних сервісів компанії «Сингента» Ярини Шеремет щодо структури та проведення реакцій на рівні ДНК. А коли довелося просто повторювати почуті під час екскурсії по лабораторії факти, буквально нальоту закидали відповідями ще й отримали за це заохочуючі нагороди від господарів. 

 

Виїзний навчальний день слухачів Малої Академії Наук проминув, здавалося, миттєво, хоча встигли не тільки дістатися діагностичного центру відомої міжнародної компанії «Сингента» у Білій Церкві, а ще й заглянути на склади насіння і техніки, оглянути дослідні ділянки та поставити цікаві лабораторні досліди. Схоже, ці київські старшокласники з вибором майбутньої професії вже визначилися.
 
alt   alt   alt
 
Освітню програму для школярів «Сингента» реалізує вже другий рік. Адже саме така сучасна компанія має долати стереотипи про нібито безперспективність сільського господарства, розвінчувати застарілі міфи про застосування пестицидів тощо. Запросили учнів 10-11 класів просто до себе у святая святих — лабораторію із наймодерновішим обладнанням, куди зазвичай стороннім вхід закритий і де кращі фахівці проводять досліди на замовлення своїх партнерів-аграріїв. До речі, такими технічними сервісами клієнти «Сингенти» користуються безкоштовно.
 
alt   alt
 
Коли спеціаліст лабораторії демонструвала досліди із фітопатологічного аналізу зерна для визначення патогенів на ньому, школярі самі запропонували вгадати за невеликими проростками, до якої саме культури вони належать. «Правильно!» — задоволено посміхалася фітоексперт Людмила Шостак і відповідала на численні запитання, пропонувала скористатися мікроскопом, щоб більш детально роздивитися патогенів.
 
Зіркою дня для школярів стала спеціаліст лабораторії Людмила Лапченко. На своєму прикладі вона продемонструвала школярам можливість блискавичного кар’єрного росту у відомій компанії одразу після закінчення аграрного університету в Умані.
 
alt   alt
 
Своїм досягненням вона викликала не просто подив, а й заз­дрощі однокурсників. Наполеглива дівчина, зокрема, дуже швидко та якісно під час практики змогла освоїти складний новітній метод ПЛР–діагностики, рішуче змінила місце проживання та переїхала до Білої Церкви, аби присвятити себе захоплюючій роботі. Людмила бралася не тільки за лабораторні, але й за польові дослідні роботи.
 
Під час практичного семінару в діагностичній лабораторії школярі побачили, що в наш час праця в аграрній галузі відрізняється від загальноприйнятих уявлень, адже наразі спеціалісти в цій сфері працюють на надсучасному обладнанні та застосовують прогресивні технології. Наприкінці візиту керівник групи з біологічних досліджень Віталій Нагорний разом з колегами продемонстрували гостям весь ланцюжок вирощування сільгоспкультур. І на кожному етапі учні могли не просто подивитися і розпитати, але й випробувати обладнання та, звісно, сфотографуватися біля чудернацьких машин. Школярі разом із спеціалістами «Сингенти» пройшли всі етапи підготовки насіння до висіву, калібрували його, очищували, знайомилися з етапом протруювання. Уважно оглянули всю лінійку необхідної сільгосптехніки — від сівалки і до суперсучасного трактора Ламборджині.
 
alt   alt
 
Після такої комплексної підготовчої роботи гріх було б не навідатися на поля із вирощеним урожаєм. На щастя, погода дозволила дістатися до бажаних ділянок із експериментальними зерновими, бобовими культурами, подивитися на моркву, на якій випробовують нові методи боротьби зі шкідниками, дослідити середину гігантської капусти і поласувати смачненькою цукровою кукурудзою.
 
alt   alt
 
Школярі одразу ділилися враженнями: «Мені цікаво і важливо усвідомлювати, як самотужки висаджуєш щось у землю і стежиш за тим, як воно росте. І при цьому результат залежить саме від мене, це моє досягнення, — розмірковує про кар’єру у сільському господарстві одинадцятикласник Ярослав Гринович. — Навіть дивно, що багато хто сприймає агроспеціальність як невигідну, непрестижну. Радять, наприклад, економіку, хоча я особисто вважаю її паперовою. У мене дід має господарство у Миколаївській області. Можливо, працюватиму з ним і створимо сімейний бізнес. Дуже цінно для мене, що сьогодні дізнався, як компанія «Сингента» працює зі студентами. Однозначно піду в агросферу».
 
«Тут відчувається, що працюють професіонали, які справді хочуть щось змінити у нашій державі на краще. Я не остаточно визначилася із вибором професії — думала про екологію, медицину, принаймні, орієнтуюся на хімію та біологію. І на те, щоб робити кар’єру саме в Україні. У нас же все є — і люди, і земля. Треба просто бажання, ми сьогодні побачили, як у цій сфері можна реалізуватися молодій людині», — каже десятикласниця Інна Склярська.
 
Завідувач відділенням хімії та біології Київської Малої Академії Наук учнівської молоді Сергій Бабан переконаний, що надзвичайно важливо навчальним установам контактувати з реальним бізнесом агросектору, з сучасними компаніями. «Тоді учням одразу видно, як і де можна реалізувати отримані знання. Сьогодні це всі ми побачили — тому й стільки позитивних емоцій», — впевнений вчитель-методист.
 
alt     alt
 
Менеджер із технічних сервісів компанії «Сингента» Ярина Шеремет, котра провела цілий майстер-клас для, можливо, майбутніх колег, приємно здивована глибокими професійними питаннями, які почула від школярів: «Це вже серйозні запитання людей, які визначаються зі своїм майбутнім. Наше завдання — дати інформацію, зорієнтувати у професії. Коли є мотивація вчитися і самовдосконалюватися, то молоді люди будуть прагнути стати достойними хорошої роботи і знайти своє гідне місце в суспільстві».
 
«На жаль, не все суспільство усвідомлює роль і місце сільського господарства і плутається щодо функцій компаній, які займаються агрохімією, — розмірковує менеджер із корпоративних зв’язків «Сингенти» Алла Бойко. — Часом люди ставляться негативно до таких сфер саме через елементарну необізнаність. Висококваліфіковані, ефективні професіонали мусять ділитися своїми знаннями і баченням перспектив. Найкраще, якщо вони це робитимуть з тими, хто понесе ці знання далі, хто зараз вступає в активне життя та має широке коло спілкування. Тому вважаю, що наш унікальний проект є надзвичайно актуальним та необхідним нашому суспільству».

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.