Знати свого ворога
АЧС є дуже заразною хворобою диких і свійських свиней, на збудник якої антибіотики не діють, а, отже, лікування немає. Її ознаки — лихоманка, синюшність (ціаноз) шкіри та обширні крововиливи (геморагії) у внутрішніх органах — проявляються дуже швидко. Для людей АЧС не становить загрози.
Причини занесення
та поширення в Україні
Зі слів заступника директора ІВМ з наукової роботи Миколи Ситюка, АЧС могла бути занесена до України через три головні фактори:
- збільшення популяції дикого кабана та наближеність ореолу його проживання до людини;
- міграція: харчова (викликана неодночасним збором зернових у сусідніх країнах) і стихійна (стихійними лихами, зокрема, пожежами в Чорнобильській зоні 2015 р.);
- м’ясопродукти: сало, копчена свинина тощо від непевного виробника. Так, у копченій шинці АЧС може зберігатися до 5 місяців.
Поширенню ж вірусу посприяли люди своїм незнанням/нехтуванням правилами біобезпеки. «Це такі дії, як: несвоєчасна діагностика, неконтрольоване перегрупування свиней, годування тварин харчовими відходами, перевезення свиней і кормів в одному й тому самому транспортному засобі тощо, — перелічує Микола Ситюк. — Також відсутність екологічного мислення у людей, які часто вивозять померлих тварин у ліси чи лісосмуги, чим поширюють АЧС серед свійських і диких свиней, несвоєчасне виявлення трупів диких кабанів у лісах і браконьєрство, яке спричинило 3 спалахи АЧС: мисливці занесли вірус у свої ж господарства». І, звичайно, загрозою є дешеві ринки свиней і свинини. «Хтось тримає 20 голів і у нього починається падіж, — пояснює канд. ветерин. наук, завідувач лабораторією вірусних хвороб тварин Василь Сапейко. — Він швидко закопує померлих свиней, а живих, розуміючи, що, може, це АЧС і, може, йому не буде державної компенсації, швидко везе на ринок. Там їх купують і продають у вашому регіоні… Такий спалах відбувся у Полтавщині, коли з базару завезли молодняк, який сам пропав і заразив господарство». Все це призвело до того, що за 11 місяців збудник АЧС поширився на 190 км.
Не пропустити АЧС
до господарства
Для цього потрібно виконувати низку обов’язкових вимог. «Господарства мають бути закритого типу, — підкреслює канд. ветерин. наук, завідуючий лабораторією лептоспоріозу з музеєм мікроорганізмів ІВМ Олександр Кучерявенко. — Це, зокрема, означає обнесення його суцільною огорожею, по зовнішньому та внутрішньому периметрах якої йде контрольна світлова полоса, що боронується. На ній ви бачите сліди тих, хто ходить навколо або й проникає до комплексу. А як є можливість — встановити камери, що реагують на рух».
Птахи, зокрема ворони, є одними з головних рознощиків АЧС. «Потрібно використовувати засоби відлякування птахів, як треба — відстрілювати. Пам’ятайте: ворон ніколи не сідає на гноївку — він сідає на її край. Отже, 30-40 см по периметру гноївки потрібно обсипати хлорним вапном. Яму для утилізації трупів свиней обов’язково має закривати кришка з замком, і теж посипати хлорним вапном. Але в ідеалі трупи свиней краще спалювати в крематоріях», — звернув увагу Олександр Кучерявенко.
З господарства має бути один контрольований вихід. За 150 м від в’їзду чи паркану повинен стояти шлагбаум. Як пояснили експерти, для того щоб знизити ризик потрапляння кровососних комах, зокрема, комарів і мух, які є рознощиками АЧС, із машини відвідувача до комплексу (далі 150 м муха не летить).
При перевантаженні майданчики, транспорт і рампи мають знаходитися на межі огорожі комплексу. При цьому жоден транспорт ззовні не повинен заїжджати на його територію. Людина також є рознощиком АЧС. Окремої увагу заслуговують ті, хто забирає живих свиней або свинину з різних господарств. «Щоб вони не занесли до вас АЧС, потрібно мати подвійний дизбар’єр, — пояснює Василь Сапейко. — Щоб там розташувати рампи для перевантаження тварин: ваш транспорт з одного боку, їхній — з іншого. Після перевантаження ті люди їдуть із господарства, а ваші — повертаються по дизкилимку до комплексу та миють руки в рукомийниках». Перевантаження має відбуватися за 150-200 м від санпропускника. Крім того, обов’язково раз на добу проводити дезінфекцію кормовозів із відповідними документами та мітками в путьовому листі.
Не менш важливим є розташування ізоляторів на відстані від 3 км від комплексу. Свиней слід купувати тільки в благополучних із АЧС областях, потім поміщати їх на 40-денний карантин, проводячи серологічне дослідження (аналіз крові та виявлення антитіл) та відслідковуючи наявність захворювань, і тільки після цього завозити до ферми.
На заваді АЧС стоїть і правильна організація праці та дотримання санітарних норм у господарстві. Так, перед входом усередину комплексу працівник чи відвідувач повинен прийняти душ і повністю перевдягнутися та перевзутися. При цьому кожен повинен відмічатися у журналі реєстрації. «Важливо, щоб працівники їли тільки поза свинокомплексу», — додав Олександр Кучерявенко.
Зі слів експерта, в порядку роботи на початку зміни першим завданням оператора — подивитися на поведінку поросят і занотувати її в журналі, а потім піти вперше нагодувати їх та чистити станки: від тих, де здорові тварини, до тих, де хворі.
Пан Кучерявенко наголосив, що працівників треба навчати елементарним знанням щодо санітарних вимог і хвороб. «При цьому потрібно доводити працівників до 5-6 розряду, а далі впроваджувати трирівневу оплату праці: ставка (залежить від розряду), а решта — продукція. Наприклад, за порося, що важить 6 кг надбавляти 10 грн, а за менше — 1 грн. Крім того, щоб кожен працівник відповідав за свою роботу, він має виконувати її під підпис. Навіть на невеликій фермі це повинно бути», — підкреслив експерт, додавши, що попри плани при перших проявах будь-якої хвороби такі операції, як кастрація, притуплення зубів, обрізка хвостів тощо мають припинятися. Разом із тим, не можна економити на медобладнанні. Так, при щепленнях: 1 голка для одного поросяти.
Олександр Кучерявенко додав, що при підозрі на АЧС обов’язково потрібно робити гематологію: «Крововиливи бувають при низці захворювань, і за отруєння тварини отрутою для пацюків (крововиливи характерні для АЧС). Гематологія дозволить точно сказати, що їх викликало. Так, якщо виявлено лейкопенію — це класична або африканська чума, а якщо лейкоцитоз — інші захворювання».
Експерти наголосили на тому, що для попередження АЧС не можна годувати свиней харчовими відходами та комбікормами тваринного походження. Частина рослинницьких кормів (зернові та соя) сушаться при 90-100°С, тоді як збудник АЧС за 20 хв. гине при 60°С. А як бути з рештою? «За дослідженнями фахівців ЄС, навіть якщо нічого не робити, збудник АЧС гине в кормах за 21 день. Просто не працюйте з поля», — зазначив доктор наук, директор ІВМ НААН Сергій Ничик.
Ще однією загрозою лишається приватний сектор, який зазвичай є в радіусі 3 км навколо господарства. Річ у тім, що в ньому люди часто тримають свиней без виконання норм біо-безпеки, а тому ризики виникнення там АЧС і його занесення до господарства є значними. Щоб не допустити цього, експерти ІВМ радять власникам господарств долучатися до просвітницької роботи серед населення. А разом із тим, зазначають, що господарям варто забезпечити населення або дешевою свининою (отже, населення не триматиме свиней), або свинями зі свого господарства (не куплятимуть їх в інших областях).
Ініціативи ІВМ
Для ефективної боротьби з АЧС експерти ІВМ розробили програму спеціальну програму, яку планують надати на розгляд уряду. Вона, зі слів директора ІВМ, передбачає декілька варіантів корисних змін, як-то: обов’язкове запровадження правил безпеки в приватному секторі, проведення подвірного забою тільки за участі ветеринарних спеціалістів або його заборона. А крім того, створення дієвої системи компенсації збитків: свиню купують за ціною до 10% вищої її повної вартості. Втрачені прибутки компенсуються власникові допоки район не стане безпечним, до 3 років, упродовж яких він немає права тримати свиней. Якщо порушить — серйозні штрафи.
«Ми будемо пропонувати ці речі. В приватному секторі ніхто не забороняє тримати поголів’я за умов дотримання біобезпеки, які будуть чітко прописані у програмі. Без цього компенсації не буде. Це принципово. І немає значення чи це великий свинокомплекс, чи одне порося», — наголошує Сергій Ничик.
У програмі ІВМ пропонується й науково обґрунтований метод зменшення численності диких кабанів. Він передбачає відстріл переважно самиць, бо вони приводять потомство, а також заборону підгодівлі та неконтрольованої депопуляції кабана. «Ми принципово проти неї. Потрібно зменшувати популяцію дикого кабана, але не так, як це зараз робиться: вони ж розганяють АЧС всією країною! При цьому немає адекватної звітності: де спалили цього кабана, які норми біобезпеки витримані, коли проведено дослідження…», — підкреслює голова ІВМ. Експерти також пропонують здійснювати вибірковий моніторинг АЧС: відстрілювати 10% від кожної сімейної групи диких кабанів (10-15 особин). Відстріляні тварини мають досліджуватись на наявність антитіл і вірусу.
Для швидкого встановлення точних причин загибелі свині ІВМ розробило повний пакет діагностичних засобів, до якого, зокрема, входить унікальний інструмент, що дозволяє за 3-4 години діагностувати АЧС в польових умовах. Наразі в ІВМ працюють над створенням загальнодержавної програми з ліквідації АЧС.
«Три роки тому ми спрогнозували цю епізоотичну ситуацію в державі з помилкою 5-7 км… На жаль, нікого навіть не посадили за ці речі, що відбулися у нас за АЧС. Але ми пропонуємо нашу програму уряду, яка передбачає впровадження необхідних змін для того, щоб подолати АЧС в Україні», — підбив підсумки голова ІВМ.
