Наталія АНТОНЕНКО, спеціально для "АС"
На форумі обговорювалися ключові тенденції аграрного ринку у світовому та регіональному розрізі, прогнозувалися врожаї, напрями розвитку логістики, а також реформи та інвестиції у сільське господарство. Під час панельних дискусій йшлося про актуальні аспекти нинішнього сезону і перспективи 2016–2017 маркетингового року.
Тон дискусіям задав виступ генерального директора «УкрАгроКонсалту» Сергія Феофілова, котрий ввів термін «маржинальний парадокс Чорноморського регіону». Він, на думку фахівця, полягає у високій рентабельності агробізнесу та низькому рівні інвестицій. «Історія минулих 10–15 років показує, що роль Чорноморського регіону, перш за все двох країн — України та Росії — підвищувалась на основі швидкого росту їх зернового експорту, — пояснює Сергій Теофілов. — Але, на жаль, головним фактором зростання був не стільки ріст ефективності агровиробництва, скільки ситуативна можливість отримати валюту, без орієнтування на загальну конструкцію світового аграрного ринку».
Широке використання девальвації національної валюти як інструмента стимулювання експорту й призвело до парадоксальної ситуації. Маржинальний парадокс полягає у тому, що в умовах глибокої економічної кризи та високих ризиків прибуток (маржинальність) агровиробництва сягає рекордних рівнів, зокрема, у 2015 році. Вона пояснюється тим, що ресурси для урожаю минулого року закуповувалися за курсом 14–18 грн/дол., а зерно та олійні продавалися через 5–7 місяців вже за курсом 21–22 грн/дол. «Прибуток високий, але зростання виробництва та експорту зерна відсутній, — переконує Сергій Феофілов. — Адже внутрішній та зовнішні ринки скорочуються, і конкуренція різко зросла. Це пояснює ситуацію з плачевністю інвестицій в агровиробництво: який сенс в інвестиціях, коли наявні потужності недозавантажені, і попит на ринках не зростає?».
У разі подальшої девальвації, прогнозує гендиректор «УкрАгроКонсалту», ми спостерігатимемо таку ж високу прибутковість, але, очевидно, прибуток все більше буде характеризуватися чисто бухгалтерською, а не економічною природою.
Зарубіжні доповідачі охарактеризували окремі регіональні ринки. Тренди ринку зернових у ЄС узагальнив Магнус Келлерман з Німеччини. Механізмів зміцнення конкурентоспроможності агропродукції торкнувся спеціаліст зі Сполучених Штатів Карен Браун. А на перспективах виробництва та експорту сільгоспкультур у Південній Америці зупинився гість з Бразилії Маркос Рубин.
Звісно, конференція торкнулася перспектив попиту на агропродукцію, акцентувалася на ринках, які ростуть. Тому обговорювали виходи на азіатські ринки, потенціал просування до Південної Африки, особливості ведення бізнесу, зокрема, з країнами Близького Сходу, Ірану.
