Уся територія України є не надто безопасною з погляду кількості різних джерел і збудників захворювань. А це — негативні чинники, що впливають на якість сільськогосподарської продукції. Санітарно-епідеміологічна тематика є важливою для експортерів, бо покупці в розвинутих країнах дуже прискіпливі до гігієни, якості харчових продуктів і агросировини, до її мікробіологічних і фізико-хімічних показників. Тому не зрідка нашим експортерам надходять з-за кордону претензії й нотифікації щодо фітосанітарного стану, наявності шкідників, карантинних організмів, токсичних елементів, залишків фумігантів тощо.
Проблемам, технологіям і методам контролю за шкодочинними факторами й організмами на виробництві аграрної сировини, на переробних і харчових підприємствах було присвячено форум «Пест контроль та Харчова безпека — 2021», що пройшов у вересні в Києві.
Що таке пест контроль (Pest Сontrol)? Це система заходів із керування чисельністю проблемних і небажаних різновидів живих організмів. Таких, що негативно впливають на здоров’я людей і домашніх тварин, псують урожай, аграрну сировину, готову продукцію харчових виробництв, техніку та й будь-що взагалі. Керування чисельністю тих, що здатні завдати шкоди господарсько важливому організму (тварині чи рослині) — от основна ідея пест контролю. Ну, а цілком позбутися, скажімо, гризунів — це ідея нездійсненна. Ми пам’ятаємо, що навіть диктаторові Мао Цзедуну не вдалося знищити всіх горобців у Китаї, як він звелів. Пест контроль деякою мірою стосується профілактичної медицини, але здебільшого — до регулювання популяцій тварин і керування біоценозами.
Які основні заходи пест контролю? Дезінфекція — це коли ми вбиваємо віруси, цвіль, грибок. Знищення комах — жуків, тарганів, клопів, мурашок, кліщів, довгоносиків, квіткоїдів, павуків — це дезінсекція. Ну, а дератизація — боротьба з пацюками, мишами, кротами. Середовище існування людини — це й співжиття поруч із представниками інших хребетних: птахами, кішками, собаками, землерийками та ін. Пест контроль — це й заходи боротьби зі шкідниками, які переносять до людини ці тварини. Він, звісно, є складовою частиною харчової безпеки. Упровадження стандартів ХАСПП для харчових продуктів, запроваджувати які зобов’язує законодавство, і Global G.A.P., що практикується за імпортно-експортних угод, передбачає боротьбу зі шкідниками й прописує конкретні кроки щодо цього.
Про що говорили на форумі «Пест контроль та харчова безпека — 2021»? Обговорювали європейські методики контролю шкідників на виробництві. Аналізували сучасний ринок засобів та обладнання для цих цілей. Розповідали про профілактичні заходи, які застосовують проти шкідників, що можуть проникати в склади, зерносховища, залізничні вагони, кораблі-суховантажі, автомобілі й причепи тощо.
Один з організаторів форуму — громадська спілка «Пест контроль України». Вона почала свою діяльність у часи революційних змін у країні. У процесі дерегуляції були скасовані зайві контролювальні служби. Надання дуже важливих послуг із дезінсекції, дезінфекції, дератизації узяли на себе приватні фірми. Однак ринок таких послуг попервах виявився хаотичним, непрогнозованим. Тому ця громадська спілка вирішила об’єднати по всій Україні кваліфікованих надавачів таких послуг, а також виробників і продавців засобів для контролю за шкодочинними організмами. Мета такої діяльності — вироблення правил саморегулювання для учасників сфери пест контролю. Активісти цієї спілки допомагають гуманітарній і ветеринарній медицині профілактувати захворювання й боротися з ними, зберігаючи здоров’я людей і якість сільськогосподарської та харчової продукції. Вони назвали телефон «гарячої лінії» допомоги в боротьби зі шкідниками, куди можуть звертатися всі зацікавлені: (073) 810-84-37. Також працює цілодобова гаряча лінія Держспоживслужби (050) 230-04-28, (044) 364-77-80 та урядова гаряча лінія 15-45.
Коментарі
Сергій КІЩЕНКО, менеджер компанії «Сингента»
— Ми є одними з лідерів не лише у світовому агробізнесі, а й у виробництві препаратів пест контролю. Якщо говорити про світовий досвід, то «Сингента» працює у цій сфері в США, Європі, на Близькому Сході. У 2018 році ми ухвалили рішення відкрити напрям препаратів пест контролю в Україні. А раніше займалися тут тільки засобами захисту рослин. Кожен із напрямків пест контролю — захист від гризунів, від тарганів абощо — має в нас свою маркетингову програму підтримки й відповідні комерційні умови. Є у нас ефективні продукти, орієнтовані на фермерів. Також ми боремося з контрафактом препаратів.
Людмила МУХАРСЬКА, громадський діяч, заслужений лікар України
— Чому ми маємо робити дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію? Яка мета цих дій? Бо є інфекції, що передаються від інфікованих тварин, які можуть бути резервуарами збудників різних хвороб. Від них ризикують захворіти як інші тварини, так і люди. Джерелом збудників і може бути велика рогата худоба, свині, коти, собаки, кури й інші тварини та птахи. Кліщі, комарі — теж дуже поширені в Україні переносники захворювань. Також постійним резервуаром загрозливих збудників є гризуни. Вони — теплокровні тварини, тож збудники в них можуть зберігатися довгостроково. Щурі, дикі гризуни, блощиці, кліщі, комарі, мокриці переносять хвороби іноді вельми небезпечні: лептоспіроз, сибірку, кліщовий енцефаліт і навіть такі екзотичні, як лихоманка Західного Нілу. У нас в державі є багато чинників, що сприяють розвиткові епідемій. Наприклад, брак лікарів. Також серед головних причин виникнення епідеміологічних захворювань — зменшення обсягів дезінфекції й дератизації останнім часом. У Законі України «Про захист населення від інфекційних хвороб» вказано, що профілактичні заходи мають здійснюватися не рідше ніж двічі на рік. У нас цього майже не дотримуються. Також у нас є проблеми з реєстрацію захворювань як тварин, так і людей. Найшвидше ми не знаємо їхню реальну кількість
Тамара ПІДБЕРЕЗНЯК, голова громадської спілки «Пест контроль Україна»
— Нашій спілці — чотири роки. Вона об’єднала фахівців нової формації — приватні фірми, мобільні й швидкі. Ми — першопрохідці у запровадженні сучасних стандартів боротьби зі шкідниками. Проводимо навчання технологіям пест контролю не лише окремих фахівців, а й цілі підприємства — як, наприклад, Салтівський м’ясокомбінат, Галицька молочна компанія, ресторан «Опанас» й ін. Зростає український агроекспорт — але й збільшується кількість претензій від іноземних покупців. Протягом 2019 року ми отримали близько 100 нотифікацій (претензій) щодо агропродукції, у 2020-му — вже близько 200, і цього року вже маємо до середини вересня також близько двохсот. Ми співпрацюємо з Держспоживслужбою. Стандарти менеджменту харчової продукції ХАССП неможливо запровадити без пест контролю.
Василь ЗАГАРНИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
