Андрій Богданець: «Корупційні годівнички треба руйнувати»

Андрій Богданець: «Корупційні годівнички треба руйнувати»

/ Подія / Понеділок, 23 травня 2022 14:27

У насіннєвому форумі Seed Forum — 2022 узяв участь народний депутат України Андрій Богданець. Він — член фракції «Слуга народу». Входить у комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, в міжфракційні депутатські об’єднання «Депутатська аграрна рада», «За прискорену євроінтеграцію українського бізнесу». Учасник Революції гідності, у складі батальйону «Січ» він брав участь в АТО, пройшов з боями Слов’янськ, Дебальцеве, Курахове, село Піски Донецької області. Обрався у парламент з посади заступника директора Тернопільської птахофабрики. Ми поговорили з народним обранцем на актуальні теми, пов’язані з агросферою і його законодавчою роботою.

• Відома історія: ексдепутати націонал-соціалістичних поглядів, домагаючись зняття з розгляду закону про ринок землі у Верховній Раді, напали на Вас. Ви постраждали, однак мораторій знято, ринок землі працює вже понад пів року. Як оцінюєте зроблене Вами?

— Ринок землі нині, як кажуть: ні вашим ні нашим. Я впевнений, що він має бути ліберальнішим. Але наші аграрії бояться. Кажуть, що зайде заможний китаєць або араб і все скупить. Наше завдання як народних депутатів було насамперед убезпечити права громадян, які мали земельні наділи і не могли ними розпоряджатися повною мірою. Тепер можуть скуповувати землю тільки наші українські аграрії, й не більше 100 га в одні руки. Ми знаємо, як великі господарства намагаються обійти це положення: скуповують землю через співробітників, родичів, фізичних осіб. Ми це все розуміємо. Але я за ліберальний ринок, і теж чекаю 2024 року, коли у ньому зможуть взяти участь юридичні особи. Хай будуть і закордонні інвестори. Ешелонами землю не вивезуть. Вартість землі тільки зросте.

 

• Ви входили в групу з приватизації спиртової галузі. У власності держави були 83 спиртзаводи. І от скасовано держмонополію на виробництво спирту. Пройшла приватизація 26 спиртових активів. Але ще чимало лишається у складі державного «Укрспирту». Вони тільки завдають збитки. Фонд держмайна оголосив про проведення ще п’яти аукціонів у березні. Чи покращуються справи в алкогольній сфері?

— Концерн «Укрспирт» пішов на приватизацію. Сьогодні 55% його потужностей уже перейшли до приватних власників. Звичайно, це добре. А для держави, яка мала у своєму підпорядкуванні десятки заводів і кілька ще лишилося — ситуація яка? Державне підприємство не може витримувати конкуренцію з приватним, скажімо, купуючи сировину. Тому що приватні структури вертикально інтегровані: зазвичай вони самі вирощують пшеницю або картоплю, з якої потім женуть спирт. Державні ж у процесі закупівлі сировини будуть програвати. Бо є регламентовані складні процедури, тендери тощо. Дотримуватися їх — доволі довго. А ринок міняється чи не щодня. Теоретично держава могла б вигравати масштабом — значних обсягів виробництва. Але це можливо хіба що в умовах монополії, яку скасовано. Держава на спирті не мала зиску. Й галузь була, як валіза без ручки. Годівничка для корумпованих структур. Отже, це треба зруйнувати й дати можливість працювати приватному бізнесу в білу. Й унеможливити сірий і чорний ринки — вони у спиртовій сфері є досить великими. Знаєте, хто є найбільшими споживачами спирту?

05 08 468 471 19 2

 

• Ну, може, горілчані заводи?..

— Так, звісно. А як вони отримують спирт?.. Там же здебільшого немає вхідних лічильників, відеофіксації… Тож моя найближча ініціатива: нині готую й незабаром подам законопроєкт, щоб унеможливити зловживання, коли спирт заходить на підприємство. Для держави алкоголь — одне з джерел наповнення бюджету. Нам потрібні кошти на багато що, зокрема, на оборону.

 

• Зловживання є не тільки на вході, а й на виході. У дитинстві я жив біля лікеро-горілчаного заводу. Бачив, як робітниці виносили оковиту, наливаючи у гумові рукавички. Мабуть, на приватному підприємстві крадіжки менші?

— Так, і в грілках на тілі виносять спирт — ми знаємо. Й це не тільки з державних підприємств. Бо справа не лише у формі власності, а й у ментальності людей і їхній мотивації. Зокрема, в заробітній платі. Маючи хорошу зарплату, людина має що втрачати й дорожитиме своєю репутацією й робочим місцем.

 

• Ви, пане Андрію, закінчили факультет комп’ю­терних технологій Тернопільського національного еко­номічного університету. Що скажете про модне поєднання ІТ-технологій і агро?

— Ми бачимо за кордоном, як аграрії збирають зразки ґрунту по кожній малій ділянці. Створюють ґрунтотеку… Впроваджують точне землеробство, диференційований обробіток кожного клаптика землі, щоб він давав якнайбільший урожай. Я це спостерігав у США — у штаті Огайо, наприклад. А точна обробка посівів дронами хімічного захисту задля економії ресурсів? Це ті самі ІТ-технології. Мені здається, це все вельми перспективно.

 

• А потім більші з’їдають менших. Невелику, але високотехнологічну компанію «Дружба Нова» з її чудовою ґрунтотекою купив холдинг «Кернел».

— Тут питання в чому: чи менші й розумніші воліють бути з’їденими? Якщо вони можуть і навіть прагнуть вигідно продати свій бізнес більшим гравцям ринку — чому ні? Якщо ж не хочуть, то хай не продають. Має бути право вибору, і ми повинні дати можливість малим фермерам самим вирішувати, як їм краще вести справи.

 

• Ви — родом із містечка Рокитного. Там нещодавно відкрився завод із виробництва біогазу — мабуть, бачили? Дехто вважає, що нам слід виготовляти біометан і через українську газотранспортну систему експортувати його у Європу.

— Я з Рокитного, що на Рівненщині. А завод — в іншому Рокитному, яке в Київській області. Я його ще не бачив. Не знаю, моя думка, що у газотранспортну систему біогаз навряд чи найближчим часом ми будемо закачувати на експорт. Але для особистих потреб господарств, щоб замістити якийсь відсоток природного газу — чому ні? Це так само як поставити сонячну панель на свій будинок. Може, все енергоспоживання вашого господарства вона і не забезпечить, але якусь частину — напевно. Аграрії, що виробляють біогаз для себе, зменшують кінцеву собівартість своєї продукції, і це дуже правильно. Це буде також допомогою всій Україні, бо ми зможемо зекономити імпортний газ і спрямувати його від підприємств на потреби дитсадочків, приміром.

05 08 468 471 20

 

• Ви входите у групи з міжпарламентських зв’язків з Іраком, Єгиптом, Саудівською Аравією. Від трейдерів я чув, ніби ми непогано розвиваємо торгівлю з тими країнами. Підтверджуєте?

— Країни арабського світу дуже полюбляють нашу продукцію. Але є певні логістичні проблеми з її постачанням туди. Ми транспортуємо через кілька транзитних країн. Деякі з них переслідують свої інтереси й встановлюють нам перешкоди. Нещодавно я спілкувався на цю тему в Ірані. Це країна з населенням 90 мільйонів людей. Великий ринок. Та є низка бюрократичних перепон…

 

• Але ж Іран — під санкціями?

— Усі ті санкції — тільки у сфері енергетики: нафта, газ… Не у продовольчій. Ми можемо з ними торгувати. Але… До прикладу, обсяг торгівлі Ірану з Бразилією набагато більший, ніж з Україною. Хоча де та Бразилія? Далеко за океаном — ми ближчі. Та іранці кажуть, що варто імплементувати у наше законодавство деякі положення з фітосанітарії, дещо спростити вимоги Держпродспоживслужби… Роботи багато, куди не подивись. Ми хочемо нарощувати додану вартість української продукції, збільшити прихід в Україну валюти. Але натрапляємо на нюанси й перепони в законодавстві, які не розглядалися з моменту ухвалення незалежності України.

 

• Так це ж Ваша депутатська робота — розрулювати таке?

— Власне… Тож і намагаємося працювати у цьому напрямі. Усуваємо надмірні адміністративні навантаження. На жаль, нині така ситуація тривожна на наших кордонах, і нам треба вирішувати багато питань першочергово, відкладаючи якісь бізнесові законопроєкти. Крім того, пандемія і карантин заважали нам у парламентській діяльності. Але намагатимемося, щоб усе позитивне було проголосовано у Верховній Раді якнайшвидше.

 

Розмовляв Ігор Петренко

Теги

 

 25 квітня 2024
Аграрії можуть отримати 25% компенсації вартості придбаної сільгосптехніки 44 українських виробників.
Аграрії можуть отримати 25% компенсації вартості придбаної сільгосптехніки 44 українських виробників.
25 квітня 2024
 25 квітня 2024
23 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовнику в Україні» (реєстр. №10427-1).
23 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовнику в Україні» (реєстр. №10427-1).
25 квітня 2024
 25 квітня 2024
Сезон спаржі 2024 року на Черкащині розпочався раніше, ніж очікувалось, адже за теплої погоди рослина росте швидко.
Сезон спаржі 2024 року на Черкащині розпочався раніше, ніж очікувалось, адже за теплої погоди рослина росте швидко.
25 квітня 2024
 25 квітня 2024
Відома Сумська сироварня «O’bereg» освоїла випуск двох видів нової продукції – згущеного молока та молочного соусу топінгу «Слобожанська ніч».
Відома Сумська сироварня «O’bereg» освоїла випуск двох видів нової продукції – згущеного молока та молочного соусу топінгу «Слобожанська ніч».
25 квітня 2024
 24 квітня 2024
Загальне споживання риби в Україні за рік складає понад 520 тис. тонн.
Загальне споживання риби в Україні за рік складає понад 520 тис. тонн.
24 квітня 2024
 24 квітня 2024
Перші, поки невеликі партії молодої білоголової капусти з'явилися на українському ринку. Цьогоріч початок сезону ранньої капусти в Україні відбувся приблизно в ті самі терміни, що й рік тому, що стало можливим завдяки досить м'якій зимі та досить гарній весняній погоді.
Перші, поки невеликі партії молодої білоголової капусти з'явилися на українському ринку. Цьогоріч початок сезону ранньої капусти в Україні відбувся приблизно в ті самі терміни, що й рік тому, що стало можливим завдяки досить м'якій зимі та досить гарній весняній погоді.
24 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.