На цьому наголосили аграрії під час пресконференції на тему «Посівна – 2023 під загрозою зриву» в інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна, передає кореспондент Агробізнесу Сьогодні.
Аграрії стурбовані затримкою із продовженням на 2023 рік урядової програми пільгового кредитування 5-7-9, завдяки якому агросектор має можливість продовжувати свою діяльність. Зупинка програми означатиме для аграріїв необхідність повернення минулорічних кредитів – близько 38 млрд грн. Все відбувається напередодні старту посівної кампанії, на яку додатково необхідно залучити ще близько 40 млрд грн. Наразі, сільгоспвиробники вже стикаються з тим, що банки почали вимагати повернення коштів. Такий «кредитний зашморг» призведе до банкрутства агропідприємств. Посівна 2023 майже на межі зриву. Ситуація навіть складніша, ніж на початку війни в 2022 році.
.jpg)
Як розповів заступник голови об'єднання «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) Денис Марчук, торік агровиробники використали всі можливості та ресурси, аби вийти в поля навіть під загрозою атак та обстрілами. Аграрії відчули підтримку і Президента, і уряду, тому що тоді запрацювала програма «Доступні кредити 5-7-9», якою скористалися впродовж 2022 року біля 44 тис. товаровиробників. В загальній сумі використано біля 95,5 млрд. грн. Кошти були задіяні на проведення весняної посівної кампанії, збирання врожаю та частково для посіву озимих культур. Наразі програма пільгового кредитування не продовжена. Для проведення нинішньої посівної у виробників немає коштів для закупівлі добрив, насіння, паливо-мастильних матеріалі і так далі. Не має сигналів, що програма буде діяти.
Торік 53% від загального експорту була аграрна продукція. Це дало можливість залучити біля 22 млрд доларів валютної виручки, яка підтримала економіку воюючої країни. Вдалося зібрати непоганий врожай – більше 70 млн т, з яких 54 млн т – це зернові. У цьому році посівні площі через окупацію та замінування будуть скорочена на 25%, тобто 7 млн га земель не будуть використані. Сюди ще додається проблема із відсутністю кредитування, тобто аграрії не отримають кошти для здійснення вчасно робіт. Збільшиться площа незасіяних полів ще на десь близько 5 млн га. Україна не зможе виконувати експортні зобов’язання, на які очікує світ, а отже, не буде фактично надходження валютної виручки. За попередніми розрахунками виробництва зернових культур становитиме в 2023 році 34-35 млн т. Якщо ж кредитування не буде, то цифри ще знизяться. У листі до представників уряду, який направили 1 березня, просимо збільшити фінансову підтримку на одну юридичну особу до 180 млн грн. Ці кошти підуть не на збагачення, вони потрібні для виживання», – наголосив Денис Марчук.
Війна закінчиться і економіку в Україні буде підтримувати реальний сектор, а саме аграрний, який створює робочі місця, сплачує податки, дає можливості для розвитку об’єднаним територіальним громадам. Коли розмінуємо території на Херсонщині, Харківщині, Донеччині, Луганщині, то постане питання: за які гроші там проводити роботи. Не просто розмова – це крики душі, який лунає з уст усіх товаровиробників України.
За словами генерального директора фермерського господарства «Родина 2007» Валерія Мартишка, який з перших днів війни перебуваю у лавах ЗСУ, якщо не буде фінансів для проведення посівної, то багато аграріїв просто «загинуть» як виробники.
На сьогоднішній день немає коштів, за які можна одноосібно провести посівну кампанію. А наступний рік буде ще важчим. Сподіваюся, що держава та фінансові структури світу все-таки зрозуміють, що аграріям треба допомогти грошима, аби вони не загинули. У попередні 12-13 років взагалі не брав кредити, бо вони мені не потрібні були. Наша земля та методи господарювання давали можливості розвиватися та багатіти. А зараз виробники просять кредитних грошей не для того, щоб заробити, а щоб вижити», – наголосив фермер.
Валерій Мартишко, генеральний директор ФГ «Родина 2007»
Агросектор впродовж 2022 року зазнав дуже багато суттєвих викликів. Аграрії першими включилися у програму допомоги державі та ЗСУ. Посівна була дуже тяжкою. Далі – виклики зі зберіганням врожаю, із логістикою. Багато зерна урожаю 2022 року ще не реалізовано. Проте, нинішня посівна не буде легшою, – наголошує керівник та засновник ПП «Андріївка» Микола Пивовар і розповідає про низку проблеми.
Реалізовуємо продукцію переважно автотранспортом, тому що Укрзалізниця не завжди може надати свої послуги. Часто вони фінансово невигідні для аграріїв. Тому веземо збіжжя автотранспортом з Харкова до Ізмаїла – 1000 км в одну сторону. Машини знаходиться в дорозі 3-4 дні, якщо не буде черги. Не готувалися до реалізації зернових на таку відстань. Зазвичай, здавали на елеватори в межах 100-150 км. На підприємстві, яке очолюю, на сьогоднішній день близько 40% продукції залишилося. Озимої пшениці врожаю 2022 року – реалізовано біля 15%, соняшника – близько 50%, тому що низка переробних підприємств не працюють. Кукурудзу тільки закінчили збирати в кінці лютого, і потрібно просушити. Реалізація її в кількісному виразі десь на рівні 40%. Дуже багато часу йде на логістику. Тому просто не встигнемо продати збіжжя, аби заробити гроші і придбати паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива для посівної. Не має часу чекати та перенести польові роботи на пізніший термін», – зазначив Микола Пивовар.
В період війни кошти потрібні на ЗСУ, але аграріям так само потрібна допомога. Адже кожен попередній рік агровиробники сіялися, вирощували врожай і продавали зернові. На жаль, через вторгнення росії на територію України були повністю порушені ланцюги постачання продукції, заблоковані в перші місяці війни порти, експорт повністю зупинився Ціни на світових ринках пішли стрімко догори, навіть захмарні стали. Проте розблокування портів та налагодження завдяки європейським партнерам шляхів солідарності і альтернативних маршрутів для українського збіжжя, на жаль, не допомогло аграрним товаровиробникам реалізувати продукцію та отримати належні фінансові ресурси. У аграріїв логістика з’їдала 60-80% від ціни. Вони продавали свою продукцію часто в збиток.
За словами директорки «Всеукраїнського аграрного форуму» Марії Дідух, повномасштабне вторгнення почалося наприкінці лютого і багато фермерів вже закупили наперед мінеральні добрива, ззр, насіння, паливо. Вони змобілізувалися і змогли посіяти.
Уряд торік в березні започаткував програму кредитування. Від Президента був заклик – сійтеся максимум як зможете, аби гарантувати продовольчу безпеку. До кінця травня за 2,5 міс. аграрії залучили 38,5 млрд грн кредитні коштів. Цифра свідчить, що їм саме в цей період вкрай потрібні були кошти. Програма була на пів року. Потім її продовжили. Зараз у аграріїв дві великі проблеми – треба сіятися, а ще – віддавати попередні кредити. Якщо програма буде пролонгована, то вдасться взяти нові кредити. Ситуація із логістикою вже покращилася. Всі сподіваються на продовження зернової угоди. Буде змога аграріям продати свій врожай вже восени, отримати кошти і мати можливість погасити кредити», – розповіла вона.
Отож, 1 березня аграрна спільнота направила звернення до Прем’єр-міністра та Міністра фінансів з проханням продовжити пільгове кредитування 5-7-9 на певний період часу і збільшити поріг кредитування до 108 млн грн на одну юридичну особу. Без цього аграрії не зможуть гарантувати продовольчу безпеку світу. Навіть якщо відсутні кошти, то є міжнародні фінансові організації, діяльність яких спрямовані на гарантування продовольчої безпеки у світі та боротьбу із голодом. І вони можуть виділити кошти та надати їх Українській державі. А вона, в свою чергу, могла б прокредитувати аграріїв. Наразі українським агровиробникам потрібен не лише фінансовий, але й кредит довіри.
Підготувала Тетяна Ковальчук
