Ключові гравці галузі та представники держави обговорювали, яка стратегія розвитку AgriFood-сектору дозволить Україні стати впливовим гравцем на світовому ринку їжі.
Питання продовольчої безпеки значно загострилось із початком гарячої фази війни росії проти України. Щоб вижити і конкурувати в світі за нових обмежень — логістичних, безпекових, фінансових — українські агровиробники та виробники продуктів харчування мають розбудувати більш складні, не сировинні бізнес-моделі. “Безпека буде темою номер один на довгі десятиріччя і впливатиме на всі наші рішення — стратегічні та операційні”, — говорить Євген Глібовицький, експерт з довготермінових стратегій, засновник компанії pro.mova.
Екосистемне мислення як відповідь на глобальні загрози
“Щоб трансформувати agri-food-сектор в Україні, потрібно сформувати екосистему, яка б пов’язала не лише бізнес, а й закликала до діалогу наукову спільноту, університети і державу. Саме тоді в Україні буде сформовано інноваційне середовище і наукоємні напрямки, почнуть з’являтися проривні продукти”, — таку думку висловила Олена Вовк, співвласниця біотехнологічної компанії Enzym Group та петфуд-виробника Kormotech.
Борис Шестопалов
Борис Шестопалов, засновник та інвестор Volia Agri-Food Park, співвласник та генеральний директор групи компаній HD-group, співвласник GFS Group, розповів про приклади Нідерландів, Ізраїлю та Данії, які свого часу мали набагато гірші за Україну стартові умови розвитку, але змогли побудувати ефективну економіку завдяки розвитку кластерів та екосистем. “Якщо подивитись на кореневу причину їхнього успіху, то відповідь лежить у логіці взаємодії — це реальна, а не формальна співпраця всіх гравців. У цих країнах успішно працює відомий triple helix — держава + бізнес + наука і освіта. І така взаємодія сприяє формуванню екосистемних рішень”, — зазначив ідеолог New Food Summit. Щоб створити історію українського колективного успіху, потрібно навчитись не тільки гуртуватися навколо спільної біди, але й об’єднуватись заради спільної мети — розвитку та прибутку.
Панель про розбудову agrifood-сектору 2
Цивілізований світ рухається в бік відкритих екосистем, де кооперація є більш успішною моделлю розвитку у порівнянні з конкуренцією — на це звернула увагу Надія Бігун, заступниця міністра економіки України. За її словами, держава буде робити все можливе для підтримки виробників, які хочуть виготовляти продукти з доданою вартістю, оскільки саме збільшення переробки в структурі ВВП, перехід до більш складної структури економіки дозволить вирватися з пастки бідності, та перетворитися на заможну країну, в якій захочуть жити наші діти.
“Agri-food сектор нового покоління — це точно зміщення в бік food. Адже люди не їдять пшеницю чи кукурудзу — люди їдять котлети, хліб, інші продукти. Завдання МХП полягає в тому, щоб і компанію трансформувати в бік кулінарності, і бути прикладом для бізнесів в Україні, що треба виробляти продукти з високою доданою вартістю. Ми вважаємо, що Україна має бути не просто постачальником аграрної продукції у світі — вона повинна стати гравцем глобального ринку продуктів харчування”, — наголошує Дмитро Зозуля, радник голови правління МХП з M&A, голова Наглядової ради фонду MHP Food Invest.
Петро Пилипюк
За словами Петра Пилипюка, співвласника та генерального директора міжнародної компанії Modern Expo, в України є шалений потенціал розвитку. Українці відрізняються від “ситої Європи” тим, що готові приймати існуючі ризики і створювати проривні інновації. “Ми бачимо, що в порівнянні з європейським ритейлом український — надзвичайно інноваційний і прогресивний. Завдяки талантам, завзяттю та працьовитості українці можуть якісно змінювати цілі галузі”, – вважає експерт.
Петро Пилипюк рекомендує не боятись експериментувати і помилятися, але помилятись якомога швидше та дешевше. “Бути сучасними означає першими опинитись у майбутньому. А для цього треба спочатку запланувати це майбутнє, а потім його створити”, – впевнений пан Пилипюк.
Під час дискусії про джерела фінансування українського agrifood-сектору Олександр Грибан, керівник інвестиційної команди Advantage Ukraine, зазначив, що внутрішні ресурси та інвестиції зараз є більш доступними для українських компаній. “Якщо ми говоримо про найкращі джерела фінансування обсягом до 50 млн доларів, виходячи з легкості і швидкості отримання, наразі це внутрішні гранти від держави чи організацій, а також кошти від українських банків”, — підкреслив Олександр Грибан.
Як світові тренди на ринку їжі впливають на українських гравців?
Третя технологічна революція у вирощуванні та виробництві їжі відбувається просто зараз, і ми всі є її свідками. Існує багато контраверсійних трендів, але суть революції — в розширенні класичного трикутника “доступність їжі — корисність продуктів — смачні смаки”. Якщо виробники зможуть запропонувати споживачам здешевлення їжі, збільшення її корисності (наприклад, фортифікацію продуктів харчування корисними речовинами, збільшення кількості суперфудів тощо), а також збереження смаків, які подобаються споживачам, на ринку їжі відбудуться нові значні зміни.
Олена Вовк
Що ж до ключових тенденцій, до яких варто придивитися українським виробникам, Олена Вовк закцентувала увагу на двох. Першою є швидкість, оскільки більшість сучасних людей не можуть собі дозволити по кілька годин присвячувати приготуванню їжі. Це пришвидшує розвиток трендів ready to eat / ready to cook, впливає на переробку, доставку, цифрові додатки тощо. “Другою тенденцією є такий спосіб обробки продуктів, як ферментація. Це дуже стара технологія, яка зараз стає актуальною. Чому? Щоб нагодувати 8 млрд людей, тваринних протеїнів буде недостатньо. Рослинні альтернативи не є досконалими з точки зору екології та складу. Ферментація ж є дуже перспективною з точку зору бережливості до зовнішнього середовища, користі та розвитку нових смаків”, — зазначила спікерка. І ще виробникам варто розуміти, що українські споживачі стають більш свідомими та більш готовими до нових продуктів та інновацій, ніж самі виробники. Це мотивація для них активно розвиватися, щоби не програти споживачів імпорту.
_________________________
“Agri-Food майбутнього — це повна простежуваність продукту від вирощування, переробки і до його продажу, та дотримання базових принципів сталого розвитку і соціальної відповідальності”
_________________________
Не менш важливий для ринку глобальний тренд по збереженню зовнішнього середовища — декарбонізація. “Agri-Food майбутнього — це повна простежуваність продукту від вирощування, переробки і до його продажу, та дотримання базових принципів сталого розвитку і соціальної відповідальності. Астарта вже прийняла стратегію декарбонізації до 2030 року, метою якої є зменшення викидів парникових газів компанії на 44%. Ми також рухаємося у повну простежуваність продукції і подовжуємо ланцюг її глибокої переробки. Якщо не можемо зробити це самостійно, залучаємо партнерів, створюючи бізнес-екосистему”, — переконаний Вячеслав Чук, комерційний директор агропромхолдингу “Астарта”.
Одна з важливих панельних дискусій New Food Summit 2023 була присвячена перспективам української переробки та пошуку нових ринків збуту. Думки експертів перетиналися у твердженні, що попри високу конкурентність іноземних ринків в галузі агропереробки, місце для українських виробників там все-таки є. “В Європі є багато виробників, але вони не завжди гнучкі і не готові робити так, як хоче клієнт. І це велика перевага українських виробників, бо ми клієнтоорієнтовані та адаптивні”, — переконаний Юрій Пульгун, директор CPG Refine.
“Сьогодні є багато можливостей, щоб працювати на зовнішніх ринках, тим більше, якщо мова йде про продукцію з доданою вартістю. Переробка допомагає вирішувати деякі логістичні проблеми, створювати додаткові робочі місця, збільшувати податки, розвивати альтернативну енергетику. Розвиток переробного напряму також сприятиме об’єднанню гравців ринку, стимулюватиме створення нових бізнесів”, — переконаний Євгеній Садовий, директор з переробки продуктів сільськогосподарського виробництва агропромхолдингу "Астарта".
New Food Summit збиратиме локальних та міжнародних гравців щорічно
“New Food Summit — перший крок у створенні платформи, що об'єднає ключових гравців харчової, переробної та аграрної галузей. Ми впевнені, що їх системний діалог та взаємодія між собою, а також з представниками держави, науково-освітньої спільноти та інших важливих сфер дозволить створити в Україні AgriFood-сектор нового покоління”, — вважає Алла Ліпінська, продюсерка New Food Summit.
“Українському AgriFood-ринку давно був потрібен потужний майданчик для спілкування, і ми сподіваємось, що New Food Summit дасть поштовх до розбудови нових колаборацій, розвитку foodtech-стартапів і створення проривних продуктів”, — резюмує Ірина Бондаренко, співпродюсерка New Food Summit, засновниця компанії IdeasFirst.
Організатор заходу компанія IdeasFirst, генеральний партнер події Volia Agri-Food Park та інтелектуальний партнер Enzym Group планують, що подія стане щорічною і збиратиме як українських, так і глобальних гравців, восени напередодні виставкового сезону.
