Журнал «Агробізнес Сьогодні» зібрав ключові тези, унікальні кейси та найяскравіші прямі цитати спікерів, які визначатимуть вектор розвитку вітчизняної хлібопекарської та кондитерської індустрії на найближчі роки.
Сировинний парадокс: чому дешева пшениця не зупинить цінники в магазинах
Український агросектор опинився у пастці парадоксального профіциту сировини. Через обмеження експорту та логістичні блокади всередині країни накопичилося до 30 млн тонн перехідних залишків зерна. Внутрішня ціна пшениці впала до критичних 4 000 грн за тонну, проте хліб на полицях магазинів усе одно продовжить дорожчати на 1,5–2% щомісяця.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль розвінчав популярний міф про те, що дешеве зерно має автоматично знизити вартість випічки:

Павло Коваль,Генеральний директор Української аграрної конфедерації
За хлібом стоїть борошно, а за борошном — зерно. Проте частка борошна в кілограмі готового хліба становить лише близько 35%. Ключовим фактором тиску на ціни стають супутні витрати виробників та логістика. Витрати на заробітні плати через дефіцит кадрів, енергоносії та внутрішні перевезення зростають непомірними темпами».
Ситуацію погіршує й те, що через вимушену економію на технологіях лише 2–3% врожаю має борошномельну якість. Решта — фураж. Проте внутрішній голод країні точно не загрожує: наявні запаси харчової пшениці (12 млн тонн) покривають трирічну потребу України. Головний виклик, за словами очільника УАК, лежить зовсім в іншій площині:
Продовольча безпека будується на надійній транспортній логістиці, захищеній інфраструктурі та фінансовій стійкості. Головна проблема лежить у макроекономічній площині: чи зможе наявне зерно перетворитися на реальні доходи виробників і забезпечити фінансову стабільність держави».
Ефект «меншої хлібини» та битва форматів у ритейлі
Криза собівартості наклалася на докорінні зміни у поведінці українських покупців. Комерційний директор YouGov Ukraine Марина Забарило, спираючись на аналітичні дані панелі з 4 000 домогосподарств, презентувала свіже дослідження FMCG-ринку. За її словами, у першому півріччі ринок у грошах зріс на 4%, тоді як середня ціна товару підскочила на 9% — українці почали купувати менше у фізичному вимірі.

Комерційний директор YouGov Ukraine Марина Забарило
Ми спостерігаємо ефект „меншої хлібини“: через зменшення ваги та формату виробів падіння в тоннажі є значнішим, ніж у штуках. На цьому тлі розгорнулася битва роздрібних форматів. Абсолютними лідерами росту стали дискаунтери, тоді як супермаркети нарощують частку в грошах лише через підвищення цін, адже трафік сюди впав».
Довідково:
MCG-ринок (найчастіше вживається як FMCG — Fast-Moving Consumer Goods) — це ринок товарів повсякденного попиту, які швидко продаються та мають відносно низьку вартість.
Водночас експертка констатує: конкуренція виключно за допомогою знижок — це стратегічний тупик. Якщо бренд відрізняється лише ціною, у разі кризи клієнт миттєво переключиться на інший продукт. Половина опитаних українців уже сьогодні готові переплачувати за улюблені бренди, які дарують якість та емоційний комфорт.
Перемогу здобудуть виробники, які зможуть інтегрувати емоційну складову — відчуття ментального комфорту та турботи (Well-being) — у свій продукт і правильно транслювати її через цифрові канали», - переконана Марина Забарило.
Аналітики консалтингової компанії Pro-Consulting додають, що на ринку відбувається стрімке вимивання середнього цінового сегмента: покупці обирають або базові продукти економ-класу, або крафтовий преміум. Крім того, мережі ритейлу та кав'ярні масово переходять на заморожені B2B-напівфабрикати для спрощення логістики.

Технологічна відсіч: від заморозки до сублімації та автоматизації
Воєнні виклики змушують українських виробників діяти на випередження. Яскравим прикладом технологічного зсуву став кейс компанії BFI. Представник компанії Євгеній Міщенко повідомив, що через ворожі атаки Україна лише за кілька тижні втратила близько 50% логістичної інфраструктури заморожених продуктів. Сама компанія втратила склад та 500 тонн готової продукції. Це змусило BFI масштабно інвестувати у виробництво сублімованого хліба:
Якщо удари продовжуватимуться, складська заморозка стане критично вузьким місцем для всього бізнесу. Перехід на сублімований хліб мінімізує логістичні ризики та посилить наші позиції».
Новий напрям планують запустити в Тячеві наприкінці року, а масштабний перехід заплановано на 2027 рік. Окрім бізнес-стійкості, сублімований хліб закриватиме потреби ЗСУ, адже зберігається надтривалий час без втрати смаку.
Іншим успішним кейсом адаптації поділився керівник компанії «Корсунь Хліб» Анатолій Рябошапка. Підприємство з Черкащини з 2020 року спромоглося вдвічі збільшити обсяги реалізації (до 5 тонн на день). Енергетичні виклики вони закрили генераторами та сонячними панелями, а от проти головної проблеми — кадрового голоду в регіоні — виставили автоматизацію та унікальність:

Анатолій Рябошапка,керівник компанії «Корсунь Хліб»
Головним уроком для бізнесу є необхідність максимальної автоматизації, яка зменшує залежність від людського фактора, а також розвиток диференційованого асортименту (до 50 SKU) замість конкуренції з гігантами в масових позиціях».
Паралельно ринок активно підхоплює європейську концепцію Health & Well-being (Здоров'я та добробут). Представник компанії Puratos Сергій Козаков зазначив, що за даними глобального дослідження Taste Tomorrow, понад 72% європейців та українців шукають їжу для підтримки здоров'я травної системи:
Сьогодні у світі шалено зростає попит на два ключові нутрієнти — клітковину та білок. Збільшити кількість протеїну у своєму раціоні прагнуть 60% людей, а 83% вважають клітковину обов'язковою для здорової мікрофлори. Протеїновий тренд уже захопив молочну галузь, а тепер стрімко завойовує хлібопекарський ринок Європи, де масово з'являються високобілкові хліби, багети та лаваші».
Для допомоги українським виробникам компанія презентувала інноваційну суміш Puravita Protein & Fiber — готове рішення «все в одному» з високим вмістом білка (33,7 г) та клітковини (9,9 г) на 100 г сухого продукту.
Час для глобального прориву: від виживання до експансії
Попри внутрішні труднощі, перед українськими пекарями відкриваються величезні можливості на зовнішніх ринках. Кондитерський експорт стабільно зростає в ЄС, а США стали потужним ринком збуту заморозки — українські виробники навіть постачають вареники для американської армії.
Проте, щоб закріпити успіх, галузі потрібні докорінні зміни мислення. Доктор економічних наук, голова Advanter Group Андрій Длігач закликав виробників відмовитися від консервативної стратегії «перечекати зиму»:

Андрій Длігач,Доктор економічних наук, голова Advanter Group
«Сьогодні вітчизняний бізнес загалом стагнує. Ситуацію ускладнює воєнний фактор. Через скорочення мобілізаційного потенціалу країни та відсутність рішення щодо економічного бронювання дефіцит спеціалістів лише зростатиме. На цьому тлі собівартість із початку року зросла в середньому на 19%, причому 60% у структурі цього підвищення — це вимушені витрати на оплату праці».
Економіст наголосив, що ринок ЄС повністю відкритий, але головним бар'єром є неспроможність окремого бізнесу проходити сертифікацію самостійно. Виходом має стати кооперація:
Єдиний шлях — створення експортних консолідаторів та кластерів. Гроші під експортні проєкти є, і вони масштабні. Бізнес може залучити державні гранти до 16 млн грн або міжнародне фінансування обсягом до 20 млн євро. Головне — зробити свій бізнес інвестиційно привабливим (bankable)».
Андрій Длігач резюмував, що реформи потребує й внутрішній ринок, де промислові гіганти часто ігнорують сучасні тренди на кшталт food pairing (поєднання продуктів):
Повернути хлібу статус головного гастрономічного задоволення — це завдання самого ринку, а не Міністерства економіки. Настав час змінювати управлінське мислення та переходити від філософії виживання до глобального прориву».
Конференція «ХЛІБ.UA» чітко продемонструвала: українська хлібопекарська індустрія переросла статус галузі, що просто адаптується до кризи. Попереду — ера автоматизації, інноваційних продуктів для здоров'я та сміливого виходу на європейські й світові ринки через кластеризацію та нові технологічні рішення.
Підготувала Тетяна Ковальчук






