Україна-Азербайджан: співпраця в агросфері

Україна-Азербайджан: співпраця в агросфері

/ Подія / Вівторок, 17 жовтня 2017 12:07

У листопаді в Баку відбудеться І Україно-Азербайджанський форум сільського господарства й харчової промисловості (BAFF 2017). Яку мету він ставить перед собою? На питання «Агробізнесу Сьогодні» відповідає Ровшан Алієв, представник Corporate Travel Group в Україні — організатора цього заходу.

 

  • Пане Алієв, що в принципі цікаво азербайджанському бізнесу в аграрній сфері України? І чим українців може зацікавити аграрний Азербайджан?

 

— Це дуже широкий спектр. Азербайджану може бути цікава продукція сільгоспвиробників України, передусім борошно й вироби з неї, цукор, олія, масло, м’ясні вироби й молочні продукти. Імпорт з України з багатьох позицій демонструє стійку динаміку до зростання. З іншого боку, можливий експорт з Азербайджану певних продуктів в Україну. Вина, тютюн, чай, цитрусові, гранат, гранатові соки й багато чого іншого можуть потенційно зацікавити українського виробника. В Азербайджані є низка великих господарств, скажімо, з виробництва граната, які зацікавлені в співробітництві з виробниками концентратів і соків, і в той же час ці господарства перебувають в активному пошуку партнерів і покупців. Крім іншого, є землевласники як в Україні, так і в Азербайджані, які з різних причин — від нестачі інвестицій до відсутності ринків збуту — не обробляють свої землі у повному обсязі. Ми припускаємо їхню участь з метою обговорення спільних інвестиційних і коопераційних проектів. Україна може бути цікава також як постачальник сільгосптехніки, добрив, тепличних і меліоративних систем.

 

  • Чому азербайджанський бізнес не помітний на міжнародних аграрних виставках, ярмарках, Днях поля, які нині часто проходять в Україні? Ці заходи відкриті для всіх. Ми постійно бачимо там білорусів, поляків, німців, голландців, турків та ін. Де ж азербайджанці?

 

— Причини можуть бути різні. Основна, як нам здається, — це відсутність достатньої інформації і поки ще скептичне ставлення азербайджанського ринку відносно ефективності таких заходів. Не менш важливим чинником є також дефіцит кадрів з маркетингу, продажів і розвитку бізнесу. Найчастіше компаніям і господарствам, крім найбільших, немає кого відправити на міжнародні заходи — через відсутність професійного персоналу.

 

  • Якою є концепція І Україно-Азербайджанського форуму сільського господарства й харчової промисловості?

 

— Основне посилання Форуму: «якнайменше офіціозу й побільше бізнесу». Тому ми вирішили обмежити офіційну частину до мінімуму й приділятимемо більше часу на зустрічі представників компаній-учасниць. Саме тому всі учасники отримують у пакеті документів запитальник у їхній сфері інтересів. Вони охоплюють не тільки аспекти зовнішньої торгівлі, але й широкий спектр інших можливостей, включаючи інвестиції, локалізацію виробництв, логістичну складову й багато чого іншого. Це, своєю чергою, допоможе таргетувати ділові контакти на Форумі. Скажімо, якщо є український виробник масла чи соняшникової олії, що позначив собі за мету увійти на ринок Азербайджану, то ми заздалегідь підбираємо для нього трейдерів, дистриб’юторів, виробників харчової промисловості, зацікавлених у такому імпорті з України. Таким чином, гості Форуму приїжджають у Баку не просто на Форум, а на ряд ділових зустрічей із заздалегідь визначеними потенційними партнерами.

 

  • Бізнес, торгівля не можливі без надійної логістики. Якщо ми подивимося на карту, то побачимо, що між Азербайджаном та Україною розташовані країни, через які переміщення товарів із політичних причин ускладнені. Чи можна перебороти ці перешкоди?

 

— Так, наявність складних україно-російських відносин накладає значний відбиток і створює труднощі для розвитку зовнішньої торгівлі. Однак, як показує статистика, за останній рік імпорт харчової і сільськогосподарської продукції з України тільки зростає. При цьому поставки живої худоби виросли учетверо, м’яса й м’ясних продуктів — утричі. Зростання імпорту цукру й кондитерських виробів становить 2,5 разу. Також спостерігається позитивна динаміка в імпорті борошна, макаронних і хлібобулочних виробів — десь на рівні 300%.

 

Записав Ігор Петренко

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.