Для ведення сільськогосподарської діяльності на орендованих земельних ділянках сільськогосподарські підприємства зобов’язанні укладати договори оренди землі з орендодавцями. Таким чином, сільськогосподарська продукція (вирощена) на земельних ділянках, на які не оформлено договори оренди, не може вважатися власно виробленою з метою застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
- Єдиний соціальний внесок для фермерських господарств
До переліку платників єдиного внеску на загально-обов’язкове державне соціальне страхування членів фермерських та особистих селянських господарств не віднесено, але вони мають право на добровільну сплату єдиного внеску.
Відповідно до п.3 частини першої ст.7 та частини п’ятої ст.10 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» члени фермерських та особистих селянських господарств самостійно визначають для себе суму, з якої нараховуватиметься єдиний внесок (базу нарахування єдиного внеску), однак така сума не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску і більшою за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску.
- Оподаткування фермерського господарства земельним податком
Відповідно до ст.12 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство» права володіння та користування земельними ділянками, які перебувають у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство. При використанні земельної ділянки для ведення фермерського господарства таке господарство може перебувати як на загальній системі оподаткування зі сплатою всіх установлених податків і зборів, так і на спрощеній системі оподаткування, при якій сплата окремих податків і зборів замінюється внесенням фіксованого сільськогосподарського податку.
Згідно зі ст.269 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об’єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ «Плата за землю», а також площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Податківці нагадують, що при оподаткуванні земель сільськогосподарського призначення слід обов’язково враховувати розмежування земель різної категорії за даними державного земельного кадастру, який є підставою для нарахування земельного податку.
Щодо пільгового оподаткування земель фермерських господарств, то відповідно до пп.283.1.5 п.283.1 ст.283 Кодексу України не сплачується податок за земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень.
Також звільняються від сплати земельного податку новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах - протягом п’яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність (пп.282.1.11 п.282.1 ст.282 Кодексу).
- Який порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів членів фермерських господарств, що отримані за рахунок розподілу доходу таких господарств?
До складу загального місячного/річного оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у пп.165.1.18 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), порядок оподаткування яких регулюється п.170.5 ст.170 Кодексу (пп.164.2.8 п.164.2 ст.164 Кодексу).
Відповідно до пп.170.5.3 п.170.5 ст.170 Кодексу дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою, визначеною у п.167.2 ст.167 цього Кодексу, крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які згідно із пп.153.3.7 п.153.3 ст.153 цього Кодексу прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
Таким чином, у разі виплати членам фермерського господарства доходу у вигляді дивідендів, залежно від внеску до статутного капіталу, такий дохід оподатковується за ставкою 5 % податком на доходи фізичних осіб, визначеною п.167.2 ст.167 Кодексу.
Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, у т.ч. від розподілу прибутку, що виплачуються фермерським господарством його членам, крім зазначених у ст.165 цього Кодексу (пп.164.2.19 п.164.2 ст.164 Кодексу).
Юридична особа незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та розділом IV цього Кодексу.
Таким чином, доходи членів фермерських господарств, одержані від виконання трудової функції у цих господарствах за рахунок розподілу доходу (прибутку) таких господарств, повинні включатися до місячного (річного) оподатковуваного доходу цих платників податку та оподатковуватися з урахуванням пп.164.2.19 п.164.2 ст.164 за ставкою 15 (17)%, визначеною п.167.1 ст.167 Кодексу.
- Про оподаткування доходу від продажу власної сільськогосподарської продукції
Пунктом 179.2 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) визначені випадки, коли обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, і податкова декларація не подається, зокрема від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто доходи, які перелічені у ст.165 ПКУ.
Згідно з пп.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:
- садівництва та/або для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 га. При цьому розмір цих земельних ділянок, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. Разом з тим, у разі, якщо розмір земельних ділянок, наданих для ведення особистого селянського господарства, та/або земельні частки (паї), перевищує 2 га, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
При цьому якщо платник податку отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом (у т. ч. фізичної особи), поняття якого визначено пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПКУ, то такий платник зобов’язаний включити суму цих доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ). Для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, такий платник податку відповідно до п.176.1 ст.176 ПКУ зобов’язаний вести облік доходів і витрат та подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов’язковим.
Щодо довідки за ф. 3-ДФ, то відповідно до Порядку її видачі, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 № 975, вона надає право фізичній особі на отримання доходу безпосередньо від податкового агента без утримання податку на доходи фізичних осіб. При цьому у довідці зазначаються, зокрема, вид використання земельної ділянки та розмір земельної ділянки у гектарах.
Довідка видається сільською, селищною або міською радами за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Отже, у разі продажу фізичною особою іншій фізичній особі, самостійно вирощеної сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України, такі доходи не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і не відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи. При цьому розмір земельної ділянки можна підтвердити даними, зазначеними у довідці за ф. 3-ДФ.
У разі якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені Земельним кодексом України, то такі доходи включаються платником податку до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються за ставками 15 (17)%, встановленим п.167.1 ст.167 ПКУ.
Інформацію надано
Інформаційно-комунікаційним управлінням
ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області
