Наприклад, з винайденням штучного замінника цукру - сукралози, - пов’язана наступна кумедна історія. Згідно з Вікіпедією:
Сукралоза була винайдена в результаті лабораторного казусу в 1976 році в лондонському Коледжі королеви Єлизавети. Вчені досліджували нові способи використання сахарози (столового цукру) та її синтетичних похідних, зокрема досліджуючи їхній потенціал як інсектицидів або хімічних проміжних продуктів.
Відкриття часто пояснюють недосконалим знанням англійської мови аспірантом Шашікантом Фаднісом, котрому професор Леслі Гаф доручив «випробувати» нещодавно синтезовану сполуку хлорованого цукру. Шашікант Фадніс переплутав слова test (тестувати) та taste (смакувати), які звучать майже однаково. Фадніс скуштував речовину і виявив, що вона є надзвичайно солодкою — приблизно в 600 разів солодшою за звичайний цукор.
Після цього випадкового відкриття британська цукрова компанія Tate & Lyle співпрацювала з дослідниками для покращення речовини. Вчені розробили багатоетапний процес заміни трьох гідроксильних груп у молекулі цукру атомами хлору. Ця модифікація не дозволяє організму розщеплювати його для отримання енергії, роблячи його практично безкалорійним. У 1976 році компанія Tate & Lyle запатентувала сукралозу. Пізніше вона була розвинена в бренд Splenda через партнерство з дочірньою компанією Johnson & Johnson.
Після майже 20 років випробувань на безпеку Управління з контролю за продуктами й ліками США (FDA) схвалило сукралозу для використання в певних категоріях харчових продуктів у 1998 році та як підсолоджувач загального призначення у 1999 році.
Так що, насолоджуючись дієтичними напоями або снеками з сукралозою, ви, фактично, споживаєте інсектицид.
Через тенденцію до скорочення споживання цукру та кукурудзяного сиропу з високим вмістом фруктози за останні двадцять п'ять років значно зросло використання некалорійних підсолоджувачів, таких як аспартам, сукралоза та сахарин. Популярними, особливо серед людей, котрі намагаються схуднути, є дієтичні газовані напої та інші продукти, що містять штучні підсолоджувачі без калорій. Але дослідження вказують на те, що підсолоджувачі з нульовою калорійністю можуть мати низку шкідливих наслідків, таких як підвищений ризик раку, серцевих нападів та інсультів. І хоча їх рекламують як засоби для схуднення, деякі дослідження показали, що ці підсолоджувачі не дають бажаного ефекту.
У січні 2021 року в журналі Frontiers in Nutrition був надрукований огляд “Вплив штучних підсолоджувачів на контроль маси тіла та гомеостаз глюкози” (The Impact of Artificial Sweeteners on Body Weight Control and Glucose Homeostasis), у якій автори дійшли висновку, що:
Поздовжні когортні дослідження виявили позитивний зв'язок між споживанням штучних підсолоджувачів та ризиком гіпертонії, інсульту та серцево-судинних подій. Таким чином, хоча використання штучних підсолоджувачів здається перспективним для сприяння зниженню ваги, штучні підсолоджувачі пов'язані з різноманітними проблемами зі здоров'ям, включаючи ожиріння та кардіометаболічні порушення. Однак важливо, що не можна виключати, що зв'язки, виявлені в цих обсерваційних та проспективних когортних дослідженнях, значною мірою пояснюються збільшенням споживання штучних підсолоджувачів для компенсації поганого харчування або нездорового способу життя загалом (зворотна причинність).
Розглядаючи конкретні види штучних підсолоджувачів, метааналізи, засновані на рандомізованих контрольованих дослідженнях (РКД), не показали впливу споживання аспартаму на масу тіла порівняно з цукром або водою у осіб з ожирінням або цукровим діабетом 2 типу.
Аналогічно, метааналіз, заснований на РКД, не показав впливу споживання стевіол-глікозиду на індекс маси тіла (ІМТ) порівняно з тальком, кукурудзяним крохмалем або невизначеним плацебо у здорових осіб та пацієнтів з діабетом. Крім того, аналіз підгруп не показав значного впливу стевіол-глікозиду на ІМТ ні у здорових осіб, ні у пацієнтів з діабетом. Результати показують, що ці штучні підсолоджувачі не впливають на масу тіла.
Наразі відсутні дані щодо впливу ацесульфаму-К на масу тіла на людях. Дані щодо впливу сахарину на масу тіла на людях є обмеженими, лише одне дослідження не показало значного впливу на масу тіла після 12 тижнів споживання сахарину порівняно із сахарозою у людей з надмірною вагою та ожирінням. Більше того, повідомлялося, що споживання сукралози не впливає на масу тіла у людей порівняно з плацебо (карбонат кальцію) або контролем (без втручання). Дослідження на людях не виявили впливу сукралози на масу тіла.
Іншими словами: перехід на споживання продуктів зі штучними замінниками цукру заради зменшення ваги тіла не матиме жодного ефекту.
У березні 2022 року в рецензованому журналі PLoS Medicine була надрукована стаття “Штучні підсолоджувачі та ризик раку: результати когортного дослідження NutriNet-Santé на основі популяції” (Artificial sweeteners and cancer risk: Results from the NutriNet-Santé population-based cohort study):
Загалом було включено 102 865 дорослих з французької популяційної когорти NutriNet-Santé (2009–2021) (медіанний час спостереження = 7,8 років). Дані про споживання підсолоджувачів з їжею та їх споживання отримували шляхом повторних 24-годинних записів харчування, включаючи торгові назви промислових продуктів… Порівняно з тими, хто не вживав підсолоджувачі, ті, хто споживав більше штучних підсолоджувачів загалом (тобто вище медіанного рівня експозиції у споживачів), мали вищий ризик розвитку раку загалом. Зокрема, з підвищеним ризиком раку були пов'язані аспартам та ацесульфам-К. Вищі ризики також спостерігалися для раку молочної залози для аспартаму та раку, пов'язаного з ожирінням, для всіх штучних підсолоджувачів.
Висновки: У цьому великому когортному дослідженні штучні підсолоджувачі (особливо аспартам та ацесульфам-К), які використовуються в багатьох брендах харчових продуктів та напоїв по всьому світу, були пов'язані з підвищеним ризиком раку. Ці висновки дають важливі та нові знання для постійної переоцінки харчових добавок-підсолоджувачів Європейським агентством з безпеки харчових продуктів та іншими установами охорони здоров'я в усьому світі.
(Дослідження NutriNet-Santé — це масштабний французький дослідницький проект у галузі харчування, розпочатий у 2009 році. Це одне з перших і найбільших у світі когортних веб-досліджень, тобто воно протягом багатьох років повністю через Інтернет спостерігає за великою групою людей (понад 170 000 станом на 2023 рік)).
У вересні 2025 року в журналі Neurology було надруковане дослідження “Зв'язок між споживанням низькокалорійних та некалорійних штучних підсолоджувачів та когнітивним зниженням. 8-річне проспективне дослідження” (Association Between Consumption of Low- and No-Calorie Artificial Sweeteners and Cognitive Decline. An 8-Year Prospective Study). Дослідники проаналізували дані 12772 державних службовців віком від 35 років, які вже брали участь у довгостроковому дослідженні здоров'я. Учасники повідомили, що вони їли та пили протягом останнього року, а потім були розділені на три групи: з високим, середнім та низьким споживанням низько- та некалорійних підсолоджувачів. Група з найнижчим вмістом калорій споживала в середньому близько 20 міліграмів замінника цукру на день (менше, ніж деякі пакетики підсолоджувачів на столі), а група з найвищим вмістом калорій – в середньому 191 міліграм на день (для аспартаму це приблизно банка дієтичної коли). На початку дослідження учасникам провели когнітивні тести, які постійно оцінювалися протягом восьми років, щоб виміряти пам'ять, мову та навички мислення.
Те, що виявили дослідники, було несподіваним: навіть після врахування віку, статі, високого кров'яного тиску та серцево-судинних захворювань, вони помітили деякі тривожні відмінності в розумових здібностях учасників. Дві групи з найвищим споживанням мали на 110% та 173% вищі показники зниження вербальної плавності, або здатності швидко думати та говорити. Учасники групи з найвищим споживанням мали на 32 відсотки вищий рівень погіршення пам'яті порівняно з групою з найнижчим. Тим часом швидкість обробки інформації та показники виконавчих функцій загалом не корелювали зі споживанням підсолоджувачів.
Згідно з даними цих тестів, в учасників двох груп з найвищим споживанням спостерігалося загальне когнітивне зниження приблизно на 35 відсотків та 62 відсотки швидше, ніж у учасників групи з низьким споживанням, що призвело до додаткового старіння приблизно на 1,3 та 1,6 роки порівняно з їхніми однолітками, котрі споживали менше підсолоджувачів. Однак вплив не був однаковим для всіх учасників. В учасників віком до 60 років у групі з найвищим споживанням підсолоджувачів спостерігалося найшвидше зниження плавності мови та когнітивних функцій. Але у учасників старше 60 років дослідники не спостерігали значного зв'язку між підсолоджувачами та психічним впливом.
Це свідчить про те, що харчові звички середнього віку можуть мати довічні наслідки для здоров'я мозку за десятиліття до появи когнітивних симптомів.
У вересні 2022 у журналі Cell були надруковані результати дослідження вчених під назвою “Персоналізований вплив непоживних підсолоджувачів на толерантність до глюкози у людини, зумовлений мікробіомом” (Personalized microbiome-driven effects of non-nutritive sweeteners on human glucose tolerance).
Автори провели рандомізоване контрольоване дослідження за участю 120 пацієнтів в Ізраїлі. Учасникам (по 20 осіб у кожній групі) видавали пакетики підсолоджувачів: аспартам, сукралоза, сахарин або стевія, кожен з яких був збагачений глюкозою еквівалентного розміру, друга група отримувала лише глюкозу, а третя група взагалі не приймала підсолоджувачів.
Результати виявилися несподіваними. Сукралоза та сахарин (але не аспартам чи стевія) призводили до порушення толерантності до глюкози, чого не можна було б очікувати від молекул, які не мають метаболічного та поживного впливу цукру. Однак у всіх пацієнтів, які приймали підсолоджувачі, спостерігалися значні зміни в кишковому мікробіомі, і вони корелювали зі змінами глікемічної реакції в групах сахарину та сукралози.
У сукупності наше дослідження показує, що зазвичай споживані непоживні підсолоджувачі можуть не бути фізіологічно інертними для людей, як вважалося раніше, причому деякі з наслідків виникають опосередковано через вплив на різні конфігурації людського мікробіому”.
Автори дослідження обов’язково зазначили, що не закликають до споживання цукру, оскільки надлишок цукру безумовно позитивно пов’язаний із негативним впливом на здоров’я. Але спроба замінити його штучними підсолоджувачами також може бути не найкращим рішенням, і варто пам’ятати, що хоча сахарин і сукралоза продемонстрували реальний вплив на толерантність до глюкози, всі чотири з них суттєво змінили кишкову флору, причому таким чином, що подальший вплив важко передбачити.
Юрій Михайлов
