Інна САМАРІНА, спеціально для "АС"
Горіхівництво - це надприбуткова справа
Так каже про вирощування горіхів пан Рудник і додає: «Цією справою займаються лише мудрі люди, тому що це - майбутнє. Горіхи приносять багатим багатство, бідним - виживання і добробут».
Спочатку, об’їздивши всю Україну, прикордонні області з Росією, пан Рудник знайшов для себе «Ідеал» - сорт горіхового дерева. Це дерево не вище 4 м, плодоносити починає на I, II, IV роках посадки, а деякі дерева - і на першому. Це узбецький сорт, адаптований до наших умов. Дерева низькорослі, але досить урожайні, гронові. В одному гроні - до 10–17 горіхів. На сьогодні у Володимира Рудника уже 12 га засаджено близько 70 горіховими деревами, які мають висоту 3–4 м та добре коріння.«Це моя лабораторія, тут проводжу досліди, експерименти. Прищеплюю, поливаю-не поливаю, з мінеральними добривами теж по-різному буває. Тобто випробовую, як горіхи переносять різні умови виживання»,- роз’яснює Рудник.
Як з’ясувалося, дерева досить морозостійкі. У 2006 році температура взимку сягала –360, фермер хвилювався, що вимерзнуть до коріння, аж ні - вистояли, зазеленіли, навіть плодоносили. Єдиною загрозою для цих дерев залишаються весняні заморозки, але ж вони небезпечні для усього рослинного світу.
Економічний зиск
Володимир Рудник вважає, що економічний потенціал горіхових дерев величезний. Адже горіхи насаджують, аби зібрати урожай, вигідно реалізувати, а кошти вкладати у подальший розвиток і власний добробут. Наводить такі розрахунки: 400 дерев на 1 га землі. Спочатку достатньо 5 кг горіхів із дерева віком 4–5 років, 6 кг - шести років. 400*5кг = 2 т горіхів. Якщо зважити, що не всі дерева плодоносять однаково: одні - 60–70%, інші - 100%, то за 3–4 роки можна отримати добрий прибуток. Сьомий рік вирощування - це робота на прибуток, окуповуються витрати на садивний матеріал, догляд, збирання, заробітну платню людям. Восьмий рік - рентабельність сорту «Ідеал» - близько 2 тис. т. горіхів, це 2 тис. у. о.
Звідки? «Порахуємо дерева - 400, з одного врожай - 5 кг горіхів, відповідно це 2 т, тобто 1 т ядра горіхів,- роз’яснює спеціаліст.- У 2011 році ядро реалізували по 75–80 грн/кг. А тому рентабельність: 1 т ядра - 100 тис. у. о. прибутку з одного гектара саду, мінус 500 у. о. витрат».
Також читайте: Горіховий бізнес сьогодні як рятувальний човен
Якщо ж за приклад взяти агропідприємство-лідер, яке має 600 га горіхових садів, то тут математика вищого ґатунку. 100 га приносять 1 млн 1200 євро щорічно. Урожай постійний, а горіхи - товар валютний, а це - бюджет, податки, підрахунки до різних фондів, соціальна сфера, робочі місця.
Горіхівництво - це вигідно, без особливих ризиків можна вести цей вид господарювання. «Якщо для зернових культур ризики є як на ринку збуту, так і під час вирощування самих зернових, то горіх буде затребуваний на 100 років уперед»,- констатує пан Рудник.
За твердженням фермера, сьогодні не виробник шукає ринок збуту горіхів, а ринок шукає виробників. «Я маю 80 га власної землі, планую засадити протягом 2–3 років горіховими деревами. Саджанці вирощую сам, реалізую усім охочим - до мене щороку приїжджає 120–150 осіб з усіх областей України.
Горіхи проти ерозії
Найбільш серйозною проблемою для охочих займатись горіхівництвом у промислових масштабах є відсутність землі. Горіхоплідним культурам належить особлива роль у забезпеченні конкурентоспроможного ринку агропромислової продукції, підвищенні ефективності використання земельних ресурсів в умовах розвитку процесів деградації та інших негативних тенденцій у змінах стану ґрунтового покриву охорони і раціонального використання сільгоспугідь. Коренева система горіхоплідних культур має високі протиерозійні властивості, а отже, це гарантія того, що малопродуктивні землі надалі не будуть деградувати.
За даними Держземагентства України, станом на кінець 2012 року маємо 1060792, 2 га землі, використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, з них у Дніпропетровській області - 10818,9 га, серед яких 3844,8 га деградовані, 6974,1 га - малопродуктивні. На щастя, техногенно забруднених земель Дніпропетровщина не має. За ініціативи голови всеукраїнського громадського об'єднання «Українська горіхова Асоціація» Володимира Пахна радою Асоціації затверджена Програма «Створення насаджень горіхоплідних культур на малопродуктивних та непридатних для вирощування сільськогосподарських культур земельних ділянок за рахунок коштів компенсації по охороні земель». Адже збиток від використання ерозійних та малопродуктивних земель становить до 75 млрд грн на рік. Але неефективним є і невикористання таких земель.Так, горіхоплідні культури є досить невибагливими до якості ґрунтів, і в цьому вони поза конкуренцією серед інших сільгоспкультур. Крім цього, можливість застосування ручної обробки та догляду за горіховими садами, а також протиерозійні властивості кореневої системи горіха гарантують те, що малопродуктивні землі надалі деградувати вже не будуть.
Горіхівництво - шлях до відродження українського села. В Україні щорічно зникає із мапи 18–20 сіл у небуття, а вихід є. Якщо в селі хоча б 30 дворів, це близько 15 га землі. Тож 2–3 сім’ї можуть об’єднатись і посадити горіхові дерева.
«Упевнений, що в кожному районі є доларові мільйонери, вони могли б інвестувати у галузь певні кошти, а в подальшому - мати прибуток. Передусім це допомога людям, а таким чином, і державі»,- констатує пан Рудник.
Споживання горіхів зростає
Проблему збільшення виробництва горіхоплідних культур необхідно розв’язувати шляхом формування та реалізації державної політики спрямованої на створення умов, що забезпечують розвиток промислової культури горіхоплідних культур на основі сортових типів насаджень. Розширення виробництва горіхоплідних культур та зростання попиту на їх продукцію на міжнародному рівні стрімко збільшується і має незворотний характер.
У США і Китаї валовий збір горіхів за останнє десятиріччя досяг 550–600 тис. т, що вдесятеро більше, ніж в Україні, а у сусідній Молдові за цей період показник збільшився на 70%.
За обсягом внутрішнього споживання 0,4–1,1 кг плодів горіхів на одну людину Україна поступається більшості східноєвропейським країнам, а також Франції, Туреччині, Німеччині, Греції тощо. Регіональна програма розвитку горіхівництва у Дніпропетровській області до 2025 року передбачає розширення площ горіхових садів, модернізацію застосування технологій, збільшення їх на основі об’ємів продукції та продуктів переробки горіхоплідних культур. А це - напої, борошно, емульсії, технічні та ароматичні олії, лаки, фарби, мастила, парфумерні товари, фармацевтичні препарати, лікарські настої та витяжки, меблева та інша технологічна деревина, використання перетинок і шкаралупиння.
Також читайте: Як в Україні фундук вирощують
З наукою пліч-о-пліч
Перспективним напрямом наукового забезпечення є співпраця кафедри біотехнології Українського державного хіміко-технологічного університету, яку очолює доктор сільськогосподарських наук, професор Володимир Сметанін, і лабораторії біотехнології, фізіології та методів селекції Інституту сільського господарства степової зони НААНУ на чолі із доктором біологічних наук, професором Тетяною Сатаровою із Володимиром Рудником, керівником СФГ «Уют».
«Ми давно знайомі з паном Рудником,- розповідає Володимир Сметанін.- Протягом останніх 10 років він займається абсолютно новим, цікавим питанням, пов’язаним із введенням у культуру сільськогосподарського виробництва нетрадиційного виду, яким є горіх «грецький».
Що таке введення в культуру? У кожному господарстві росте горіх, сам по собі, дає плоди, урожай, забезпечує корисними та поживними речовинами. Річ у тому, що традиційні горіхи, як ми бачимо, чудово переносять складні кліматичні умови - спеку і холод. Але вони непридатні для промислового використання. У світі немає ніде такого технологічного виробництва горіхів. Спроби такої роботи були в Молдові за радянських часів та закінчились невдало. Крона таких горіхових дерев сягає 10 м і більше, тому промислові насадження нерентабельні.
Крім того, існує ще декілька проблем: збирання урожаю - горіхи достигають у широкому часовому діапазоні - з кінця літа до глибокої осені. Це ті особливості горіхових дерев, які не дозволяють ввести їх у культуру. Що ж цікавого і нового ми бачимо у Володимира Рудника? Він є оригінатором популяції грецького горіха - гроновидного.
«Ми на сьогодні ще не можемо точно сказати: це новий сорт чи це вид, чи гібрид, тому що недавно почали вивчати цю популяцію. У цьому напрямі у нас поставлена мета - вивчити питання»,- зазначила Тетяна Сатарова.
Особливості цієї популяції горіха в тому, що він низькорослий. Можна висадити декілька сотень рослин на одному гектарі. Саме такий досвід має Володимир Рудник, маючи 450–500 дерев, урожайність яких відповідна до великих горіхових насаджень, можна отримати 60–70 кг плодів з одного дерева. Таким чином, є можливість вийти на промисловий рівень заготівлі горіхів.
Що цікавого знаходимо у цьому виді грецького горіха «Ідеал»? Найперше те, що він технологічний з точки зору щільності дозрівання горіха, це припадає на середину вересня, займає 2–3 тижні, тобто достатньо легко організувати збирання, та ще й тому, що горіхові дерева низькорослі.
«Ми маємо дані, що останні зими з сильними морозами ці дерева дуже добре пережили, зрозуміло, що дослідження тривають»,- відзначає Володимир Сметанін.
На горіхових деревах велика кількість зеленої маси, це досить позитивно впливає на мікроклімат цієї зони. Горіх продукує велику кількість фітонцидів, а ми ж забуваємо, що необхідно поповнювати повітря киснем. Величезна кількість зеленої маси горіхів дасть більше кисню, ніж будь-які культури, що вирощують у цій кліматичній зоні, і невідомо, що корисніше: ті поживні речовини, які отримуємо з ягід (а горіх - це ягода), чи оздоровимо клімат.
Природно, велике значення мають фармакологічні властивості плодів горіха, кори дерева, плівки, перетинок. Фармакологи полюбляють цей вид, отримуючи фіторегулятори, які використовують при різних захворюваннях. «Володимир Рудник зробив колосальну роботу. Він один виконує ту функцію, яку мають виконувати держава, науково-дослідні заклади. Низько вклоняюсь його відданості справі розвитку горіхівництва»,- каже Володимир Сметанін.
У господарстві пана Рудника науковці займались генетикою з 1983 року. На сьогодні організована біотехнологічна робота з клітинного клонування рослин. Їх проводить професор Тетяна Сатарова. Це абсолютно піонерські дослідження, адже досі роботи з клонування горіха як виду ніким не проводились. Науковці сподіваються завдяки цим дослідженням отримати високоякісні, конкурентоспроможні, вільні від вірусних та бактеріальних інфекцій саджанців для подальшого розповсюдження у достатній кількості. Такі методи дадуть змогу ефективно розмножувати цінні генотипи.
Біотехнологічні методи на сьогодні є обов’язковими, аби виходити на світові ринки. Володимир Рудник успішно презентував свою популяцію горіхів на декількох міжнародних форумах, зокрема, нещодавно на міжнародному еколого-біотехнологічному конгресі у Білій Церкві - його доповідь і демонстрацію фото продукції присутні сприйняли із захопленням, особливо німецькі, польські та російські учені - екологи і біотехнологи.
Коли Україну відвідував із робочим візитом заступник міністра сільського господарства Бразилії Савіо Мендоса, то й завітав у господарство пана Рудника, де відзначив, що горіхівництво - це найцікавіший напрям, який сьогодні може запропонувати Україна. Введення у культуру грецького горіха дуже важливе і для Бразилії, де багато проблем із відновленням лісів. Після візиту Савіо Мендоси Володимиру Руднику надійшла пропозиція стосовно роботи з його матеріалом у Бразилії.
«Така співпраця запропонована пану Руднику, нашій кафедрі та лабораторії Інституту сільського господарства, але нам не вистачає юридичної підтримки і фінансових можливостей, аби зреагувати на пропозицію належним чином,- відзначає Володимир Сметанін.- Адже рослини - це карантинний вид, тут існують певні проблеми, які мають вирішувати фахівці державного рівня, ми дуже сподіваємось на їх підтримку».
Визначальним фактором, що забезпечує розв’язання проблеми збільшення виробництва горіхів та продуктів переробки горіхоплідних культур, який багаторазово перевірений у країнах ЄС, Китаї, США є науково обгунтований перехід від екстенсивної організаційно-економічної системи вирощування горіхоплідних культур на інтенсивну. Здійснення науково-технічних досліджень та впровадження їх результатів у галузі горіхівництва, включаючи створення нових високопродуктивних сортів чи видів, дасть можливість нашій державі задовольнити попит на продукцію горіхівництва.Лабораторія біотехнології, фізіології та методів селекції Інституту сільського господарства степової зони НААНУ займається проблемою клонування грецького горіха сорту «Ідеал».
«Мені дуже цікаво працювати з такою людиною, як Володимир Рудник, тому що він дуже зацікавлений, добре знає культуру, вміє згуртувати навколо себе людей, які будуть працювати у цьому напрямі. Мені як спеціалісту цікава сама культура - гроновий горіх, тому що це рідкісний вид на наших широтах. Ми працюємо, щоб розробити методику мікроклонального розмноження горіха в культурі INVITRO».
Це методика, яка дозволяє із невеликого шматочка тканини, декількох клітин регенерувати цілу рослину, таким чином, розмножити горіхи. Також методика дозволяє, якщо це потрібно, оздоровити садивний матеріал від вірусів, які дуже часто вражають вегетативну культуру.
Клонування передбачає збереження усього генотипу і фенотипу вихідної рослини. Тобто нічого нового не створюють. У роботі з горіхами головне зберегти той генофонд, який є, та розмножити рослину на багато живців, копій, щоб дати садивний матеріал для збільшення і розширення площ посівів.
Результати наукових досліджень останніх років довели, що при виконанні рекомендацій із догляду за горіховими деревами є реальна можливість підвищення урожайності горіхів на плантаціях з 14–17 тис. т.
Підвищений попит на європейських ринках перевищує 100 тис. т. горіхів. Створення горіхових садів варто концентрувати на значних площах - від 40 до 100 га і більше. Особливого заохочення потребує мотивація зі створення кооперативних садів, сімейних горіхових насаджень, покращення сортового складу горіхових дерев на присадибних ділянках та дачах.
