Так і справді Дністровський каньйон на Покутті є першим, де не один рік розводять нову популяцію м’ясної худоби, а саме м’ясних сименталів.
На Покутті є ФПГ «Поточище», яке можна віднести до великих логістичних так званих агрохолдингів компаній у цьому регіоні. Воно діє, працює і живе селянським життям і приносить прибутки, як у район, так в області. А розташовується це господарство в селі Поточище Городенківського району, що на Покутті на березі річки Дністер, що межує з дністровським каньйоном. І керує вже багато років ФПГ «Поточище» Мирослав Петрович Козло, заслужений працівник сільського господарства України.
Цікавим є те, що, на Буковині у провідному в Україні племінному завод ДП ДГ «Чернівецьке», де розводять унікальний м’ясний симентал нової генерації, Мирослав Петрович закупив двох бугайців для осіменіння своїх корів-сименталок комбінованого напряму продуктивності. Отримав перше покоління й побачив, що телята мають високу енергію росту, тож почав розводити нову популяцію сименталів худоби у себе в ФПГ «Поточище». Новий тип сименталу худоби має племінну цінність із вираженою генетичною природною комолістю та вираженими м’ясними якостями. Подальша селекційна робота дала можливість отримати м’ясних тварин з високими показниками росту, виходом м’яса, міцною конституцією, плодючістю й легкими отеленнями. Була розроблена власна схема розведення нового типу м’ясного сименталу худоби для ПФГ «Поточище».
Ось уже 16 років на м’ясній фермі ПФГ «Поточище» розводять нову генерацію м’ясних сименталів худоби, яка буде структурною одиницею створюваної української симентальської м’ясної породи худоби з високою енергією росту в умовах Покуття. Оскільки ПФГ «Поточище» перше впровадило м’ясне скотарство з розведення нового типу м’ясного сименталу, то до цього часу не має конкурентів на Галичині. Не один рік науковці-селекціонери Буковини ведуть науковий супровід у ПФГ «Поточише» з розведення м’ясного сименталу худоби, який зберігає інтенсивний тип жуйних із високою енергією росту.
Так, рівень продуктивності нащадків створеного нового типу жуйних, який має подальшу назву буковинський зональний тип м’ясного сименталу худоби у ПФГ «Поточище», становить 800–850 добових приростів у бугайців за весь фізіологічний цикл вирощування. Нова популяція худоби буковинського зонального типу м’ясного сименталу худоби належить до більш середнього росту, має масть палева і темно-червону, комолі з флегматичним характером і спокійним норовом та високою господарською тривалістю використання. Корови мають добрі відтворювальні здатності з коефіцієнтом відтворення 91–97%, що підвищує економіку господарства.
У створенні нового типу м’ясних сименталів використано такі основні лінії: Ахіллеса 369 американської селекції, Абрікота 58311 канадської селекції та Сигнала 120 австрійської селекції. У результаті одержано достатній масив майбутнього поголів’я, яке характеризується добрим екстер’єром, конституцією й продуктивними якостями, відтворювальними здатностями, що відповідає вимогам селекційного досягнення у тваринництві.
І насамкінець. Уперше в Україні, в Дністровському каньйоні, науковці ведуть багаторічну селекційну роботу щодо нової популяції м’ясних сименталів худоби з удосконалення й консолідації, щоб отримати дешеву та якісну яловичину на Городенківській землі регіону Покуття. Дністровський каньйон на Покутті є одним із тих, де в низинах і верхів’ях у майбутньому буде випасатися новий тип сименталів, що добре прижилися та дають як молочну, так і м’ясну продукцію.
Наразі, ПФГ «Поточище» й далі посилює свої ринкові позиції й спрямовує зусилля стати лідером у своєму районі та в області. Тісна дружба з науковцями, постійний пошук нового передового дозволяє фахівцям і працівникам тваринництва впевнено дивитися в завтрашній день.
Аграрна наука сподівається, що створений ними новий тип сименталу стане на майбутнє і буде розводитися в Дністровському каньйоні регіону Покуття.
Андрій КАЛИНКА, канд. с.-г. наук, завідувач відділу
тваринництва селекції, розведення, годівлі та виробництва
тваринницької продукції, старший науковий співробітник
Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
