Є два основних способи літньо-табірного утримання свиней, а саме — табірне й табірно-пасовищне.
Тварин на все літо переводять до літніх таборів. Таке утримання має на меті використати природні середовища для зміцнення здоров’я тварин і компенсувати брак у раціоні вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів, а також літні табори дають змогу збільшити виробництво свинини в дешевих будівлях.
________________________
Табірне утримання забезпечує тривалий строк життя і високу продуктивність свиней за експлуатації в умовах безвигульного утримання. Витрати з догляду за тваринами за такого утримання скорочуються на 25–35%
________________________
Особливо потрібне зазначене утримання в племінних господарствах, які вирощують племінний молодняк для реалізації. Табірне утримання забезпечує тривалий строк життя і високу продуктивність свиней за експлуатації в умовах безвигульного утримання. Витрати з догляду за тваринами за такого утримання скорочуються на 25–35%.
Літні табори являють собою легкі приміщення, побудовані з місцевих матеріалів. Їх будують поблизу або безпосередньо на пасовищах, неподалік від водойм, на сухому підвищеному місці, захищеному від вітрів і віддаленому щонайменше на 0,5 км до великих доріг.
Табір — це звичайно довгий навіс завширшки 2,5–3 м, закритий із трьох боків і поділений усередині на окремі станки. До табору з відкритого боку примикає вигульний двір, відділений огорожею. Дах роблять щільний, непроникний для сильних дощів із нахилом до задньої стінки приміщення. Табір складається з кількох таких будівель для свиней різного віку і різних статевих груп. Догляд за тваринами тут здійснюють згідно з розпорядком дня.
Приблизний розпорядок дня за табірно-пасовищного утримання
Переносними огорожами пасовище розбивають на загони і випасають їх по черзі. У період утримання свиней у таборах ремонтують і дезінфікують стаціонарні приміщення та ділянку свиноферми. Для безперебійної годівлі свиней у таборах організовують зелений конвеєр, до складу якого мають входити багаторічні й однорічні трави, отава природних сіножатей, коренеплоди й баштанні культури, що висівають в різні строки.
До зеленого корму свиней привчають поступово, протягом 6–7 днів, виганяючи у перші 3–4 дні на 15–20 хв після годівлі концентратами. На 6–7 день пасуть щоразу 1,5–2 год, через 7–10 днів можна випасати 3–4 год зранку і ввечері, коли хмарна погода — можна і вдень. Досвід племзаводів, які застосовують літньо-табірне утримання свиней, свідчить, що такий захід дає господарству можливість значно скоротити витрати концентрованих кормів у весняні, літні й осінні періоди, а отже, і здешевити виробництво свинини.
На пасовищі обов’язково організовують водопій, щоб особливо у спеку запобігти перегріванню тварин. Воду слід якомога частіше міняти, щоб уникнути застоювання її в коритах і тим самим не дати розмножуватись бактеріям, які потрапили у воду й можуть викликати у свиней шлунково-кишкові захворювання.
Поросних маток у першу половину поросності утримують у таборах групами по 6–8 голів, а за два тижні до опоросу їх переводять в індивідуальні станки з лігвом для поросят. Кнурів утримують під навісами з розрахунку 2–4 кнури під одним навісом, годівниці переносні. Відлучених поросят утримують групами по 20 голів, а з 3–4 місяців розділяють за статтю й утримують по 5–6 голів у групі. У 6–9 місяців кнурців утримують як дорослих кнурів по 1–2 у станку.
Якщо свиней не пасуть, потрібно організовувати перегони, але не перевтомлювати тварин. Кнурів, холостих маток і поросних маток у першій половині поросності можна проганяти на відстань не більшу за 1–1,5 км. Поросних маток останнього періоду вагітності, підсисних маток із поросятами і відлучених поросят до 4-місячного віку дозволяється проганяти не далі як за 0,5–0,25 км.
Щодо годівлі, то для свиней бажано мати пасовища з великою кількістю бобових рослин. Свині поїдають в основному молоду траву до цвітіння і погано використовують старі рослини.
________________________
Найкращі пасовища не забезпечують потреб свиней у поживних речовинах, тому їх треба підгодовувати концентрованими кормами
________________________
Поросні матки поїдають за добу приблизно 10–12 кг зеленого корму, кнури — вволю, підсисні свиноматки — 8–10, 2–4-місячні поросята — 1–2, молодняк 4–6 місяців — 3–4 і молодняк 7–10 місяців — 6–8 кг. З цього розрахунку потрібно планувати розмір пасовища з урахуванням урожайності культур.
Найкращі пасовища не забезпечують потреб свиней у поживних речовинах, тому їх треба підгодовувати концентрованими кормами. Потреба кнурів у підгодівлі становить 50–75%, поросних маток — 50–70%, ремонтного молодняку — 65–80, поросят віком 3–4 місяці — 85–90 і віком 2–3 місяці — 100% загальної потреби в поживних речовинах.
Також на пасовищі рекомендується давати свиням мінеральну підгодівлю у вигляді суміші крейди, вапняку, кухонної солі у таких кількостях (г/добу/голову): поросні матки — 30–40, підсисні — 50–70, ремонтний молодняк — 30–40, поросята-сисуни — 10–20, відлучені поросята — 20–30, на відгодівлі — 30–40, кнури також 30–40. Отже, з наведених вище даних видно, що літньо-табірне утримання дуже вигідний спосіб і рекомендується для застосування в господарствах різних форм власності, які вирощують свиней, особливо племінних.
Лілія ГЕРАНІНА, старший науковий співробітник
сектору тваринництва ІСГС НААН
Олег ГАЙДЕНКО, канд. техн. наук, учений секретар,
завідувач відділу маркетингу та наукового
забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
ст. наук. співроб., дорадник з питань механізації
сільського господарства та економіки сільгоспвиробництва
