Зважаючи на це, чимало країн, зокрема Канада, Німеччина та Китай, перейшли на комбінований спосіб годівлі великої рогатої худоби й свиней з використанням технології вологої годівлі. При цьому ступінь засвоюваності кормів збільшився до 70-80%, що відповідно позначилося на економічних показниках товарного тваринництва.
Телята-молочники
Традиційна схема вирощування телят до 6-місячного віку передбачає випоювання тваринам молочних продуктів. У перші три місяці життя телятам дають цільне молоко.Починаючи з 2-місячного віку, молоко поступово замінюють молочними відвійками, які випоюють до закінчення періоду (іноді до 5-місячного віку). З 10-денного віку привчають телят до поїдання концентрованих кормів, з 20-денного -- до поїдання сіна, а з місячного -- до споживання соковитих або зелених кормів.
У деяких господарствах через низьку якість молочних відвійок, що поставляється із молокозаводів, виключають молочні відвійки. Їх нестачу компенсують збільшенням випоювання незбираного молока до 500-550 кг протягом перших 3-4 місяців.
Промислова технологія вирощування телят передбачає заміну молочних продуктів заводськими замінниками незбираного молока (ЗНМ), починаючи з 5-10-денного віку. При цьому враховується розбавлення сухого замінника водою у співвідношенні 1:10-12, для отримання рідкого корму із вмістом 7-8% сухих речовин.
Альтернативна технологія дозволяє обмежити використання незбираного молока до 180-200 кг. При випоюванні телят молоком у перші 30-40 днів можна повністю виключити використання молочних відвійок. Молочні продукти можна замінити комбінацією бобових або бобово-злакових сумішей. При цьому частку концентратів можна знижувати на 30-60% за рахунок підвищення їх кількості і густини. Один із варіантів схеми випоювання наведено у таблиці. Ця схема годівлі апробована у ряді господарств України й Білорусі.
Вміст сухих речовин і поживності сумішей можна регулювати як ступенем розбавлення пасти водою, так і складом початкових компонентів суміші, що готується (див. табл.1). Конкретні схеми випоювання телят і компоненти кормових сумішей визначаються із урахуванням особливостей кормової бази .
Таблиця 1. Вміст сухих речовин у готовому продукті залежно від кількості зерна та ступеня розбавлення пасти водою
|
Вид кормового продукту і ступінь розбавлення готової пасти водою
(паста:вода)
|
Кількість сухого зерна, яке завантажується,
з розрахунку на 100-літрову місткість
бака установки
|
||
|
20 кг
|
25 кг
|
30 кг
|
|
|
Вміст сухих речовин у готовому продукті, %
|
|||
|
Готова паста на виході
|
18,0
|
22,5
|
27,0
|
|
Суміш (розбавлення 1:0,5)
|
12,0
|
15,0
|
18,0
|
|
Суміш (розбавлення 1:1)
|
9,0
|
11,3
|
13,5
|
|
Суміш (розбавлення 1:1,5)
|
7,2
|
9,0
|
10,8
|
|
Суміш (розбавлення 1:2)
|
6,0
|
7,5
|
9,0
|
У господарствах України апробована технологія приготування соєвих і соєво-злакових сумішей, а в Білорусі -- на основі люпину.
Знаходиться на стадії розробки приготування і використання бобово-злакових комбікормів-концентратів із використанням раціонбалансуючих кормових добавок і водорозчинних форм вітамінно-мінеральних комплексів.
Найперспективнішим є приготування замінників незбираного молока на основі зернових бобових культур з використанням додаткових джерел білку, жиру, лактози і вітамінно-мінерального комплексу. Це дозволить наблизити склад і поживність сумішей до молочних продуктів, а саме виробництво ЗНМ організувати безпосередньо в умовах ферми з урахуванням місцевої кормової бази. При цьому виключається використання дорогих сухих ЗНМ і доведення їх до рідкої форми, для чого необхідне додаткове устаткування та гаряча вода.
Молодняк на відгодівлі та дійне стадо
Традиційною технологією, прийнятою 30-40 років тому, передбачалося використання вологих кормових сумішей при годівлі дійних корів і молодняку на відгодівлі, які готувалися на основі подрібнених зернових компонентів шляхом зволоження або запарювання при розбавленні сухої суміші водою у співвідношенні 1:3-5. При необхідності до зернової суміші додавали білкові (макухи і шроти) або інші корми.
Для годівлі цих груп тварин вологі суміші використовували двома способами:
- безпосередньо випоювали вологий корм тваринам, індивідуально з відер (наприклад, дійні корови перед доїнням), або з корит групі тварин (наприклад, молодняк на відгодівлі);
- присмачували ними суміші грубих і соковитих кормів для підвищення їх споживання та поживної цінності раціонів.
Перспективним напрямом є приготування вологих комбікормів-концентратів. Поживна цінність таких кормових продуктів визначається складом зернових компонентів і додатковим включенням білкових, вітамінно-мінеральних та інших добавок, необхідних для балансування раціонів по основних живильних речовинах.
М'ясне скотарство
Технологія вирощування телят м'ясних порід передбачає сумісне утримання телят разом із матерями (або коровами-годувальницями, які годують кількох телят) до 7-8-місячного віку. Основними їхніми кормами у цей період є молоко матері (до 30% загальної поживності раціону), комбікорми-концентрати в обмеженій кількості та грубі, соковиті, зелені корми в необмеженій кількості.
Традиційною технологією допускається додаткове випоювання рідких ЗНМ або вологих сумішей на зерновій основі.
Технологія вологої годівлі у м'ясному скотарстві мало вивчена і використовується локально. Проте вона дозволяє впровадити вологу годівлю у м'ясному скотарстві за рахунок використання дешевих ЗНМ і комбікормів-концентратів, що можна готувати на фермах.
Поросята до 4-місячного віку
Традиційна технологія вирощування новонароджених поросят у підсисний період передбачає утримання їх разом зі свиноматкою до 2-місячного віку. У деяких господарствах використовується раннє відлучення, але у віці не менш ніж 42-45 днів. Відлучення поросят у віці 21-28 днів практикується виключно при промисловому виробництві свинини.
Традиційна технологія вирощування поросят передбачає використання у годівлі тварин коров'ячого молока, відвійок або ЗНМ. Загальна кількість молочних продуктів, які випоюють поросятам за підсисний період, становить 20 кг на голову. Комбікорми для поросят до 4-місячного віку обов'язково термічно обробляли методом запарювання, після цього їх згодовували тваринам у вигляді вологої каші, яку в годівницях присмачували молочними відвійками. При переході на годівлю сухими комбікормами на сьогодні збереглося лише зволоження кормів молочною сироваткою (відвійками), а за відсутності останніх -- простою водою.
Промисловою технологією виробництва свинини на території України передбачається виключно сухий тип годівлі поросят повнораціонними комбікормами.
Свиноматки і молодняк на відгодівлі
Традиційна технологія годівлі маток і молодняку на відгодівлі передбачала використання у годівлі тварин вологих сумішей, а пізніше була замінена застосуванням сухих комбікормів, які зволожували молочними відвійками, сироваткою або просто водою.
При організації годівлі свиней альтернативна технологія дозволяє готувати три види кормових засобів:
- прості бобові мішанки для зволоження комбікормів та заміни в них білкових компонентів (макухи, шроти, тваринні й інші корми);
- повнораціонні вологі комбікорми, в які завдяки термічної обробки можна включати тваринні корми (рибна, м'ясо-кісткове борошно);
- замінники молочних продуктів, за аналогією приготування ЗНМ.
Зараз апробована технологія зволоження комбікормів із використанням соєвих (люпинових) мішанок. Використання ж складніших за складом кормових засобів (ЗНМ, комбікорми-концентрати) вимагає наукового обґрунтування їх компонентного складу і способів згодовування.
Промислова технологія передбачає годівлю цих груп свиней виключно сухими повнораціонними кормами. Проте, судячи з рекламних проспектів західних фірм, розроблені промислові комплекси з використанням вологої годівлі свиней. В Україні, на відміну від Білорусі, волога годівля в умовах комплексів практично не використовується. При цьому приготування вологих мішанок здійснюється без термічної обробки початкової зернової сировини. Це відкриває перспективу її застосування для цих систем вологої годівлі свиней.
Вівчарство
Традиційна технологія вирощування ягнят передбачає їх сумісне утримання із матками до 3-4-місячного віку. При промисловій технології підсисний період скорочується, і відлучення (раннє відбирання) ягнят проводиться у 2-місячному віці. Традиційна технологія не передбачає організацію вологої годівлі овець, проте промислова базується на додатковому випоюванні замінників овечого молока (ЗОМ) ягнятам у підсисний період. З цією метою у 80-х роках минулого століття в Інституті тваринництва «Асканія-Нова» було створено і апробовано технологічне устаткування для групового випоювання ягнятами ЗОМ. Замінники овечого молока готуються аналогічно приготуванню ЗНМ, але з урахуванням хімічного складу молока овець. На сьогодні ця перспективна технологія годівлі ягнят в Україні не використовується у зв'язку з різким скороченням поголів'я овець і переходом вівчарства на традиційну технологію (вільний випас).
Інші види тварин і птахів
У птахівництві традиційна технологія передбачає організацію вологої годівлі виключно при напільному утриманні, переважно водоплаваючих птахів (гуси, качки).
У звірівництві технологію вологої годівлі доцільно використовувати при вирощуванні всеїдних, наприклад нутрій.
Кормові продукти, які можна одержувати за новою технологією, можуть слугувати основою для приготування високопоживних кормових сумішей для різних видів тварин. При цьому їх позитивні властивості визначаються стерилізацією продуктів, високою поживністю і гомогенністю сумішей та кращими смаковими якостями натуральних продуктів.
Сергій ПЕНТИЛЮК, доцентХерсонського державного аграрного університету
