Відгодівля свиней є останньою і значною мірою вирішальною стадією у технології виробництва свинини. Під час годівлі відбувається складний процес взаємодії між організмом тварини і спожитими нею кормами. На жаль, почасти у господарствах використовуються застарілі норми, котрі враховують вік, живу вагу та планову продуктивність, не беручи до уваги особливості фізіологічного стану та поведінки тварин під час годівлі.
Як свідчить практика, ці критерії є умовними і не визначальними для позитивного кінцевого результату продуктивності тварин. Тому давно назріла необхідність використання нових принципів нормування кормів і докорінної зміни практичної діяльності спеціалістів тваринництва. Слід застерегти, що дуже важливо використовувати розпорядок дня, але це не панацея; ноу-хау полягає у новому критерії нормування кормів.
Як це вирішувалось на практиці, проілюстровано наступним прикладом.
У спеціалізованому свиновідгодівельному підсобному господарстві приміської зони (м. Запоріжжя) утримувалося від 3500 до 4000 голів (залежно від віку тварин і сезону року). Кормова база складалася із комбікормів, харчових відходів підприємств громадського харчування, міського населення та підприємств харчової промисловості, а також зеленої маси та сіна (у вигляді борошна або січки) однорічних та багаторічних злакових кормових культур. Раціони були збалансовані за кормовою цінністю, і у перші роки діяльності господарства використовувались за традиційними зоотехнічними нормами, ніхто не звертав уваги на етологію тварин і фактичну фізіологічну потребу в кормах. Як наслідок, це позначалося на показниках продуктивності та економіці господарювання: планові прирости не виконувались, а збитки за рік досягали чималих цифр.
Сільгосппідприємство практично опинилось на межі банкрутства. Постало питання про доцільність його існування. І тоді керівництво вирішило віднайти причину та шляхи виходу з кризи.
Я як зоотехнік проаналізував стан справ і дійшов логічного висновку, що господарство дотримується неправильної концепції із примітивною та хибною думкою: мовляв, що більше давати кормів тваринам, то кращі повинні бути показники продуктивності. Проте результат був інший. Доводити недоцільність цього підходу довелося не тільки тваринникам, а й керівництву господарства.
На зооветеринарних навчаннях працівникам роз'яснювали важливість виконання розпорядку дня та впровадження нової системи годівлі свиней. Оскільки операторам (свинаркам) основна і преміальна оплата нараховувалась залежно від добового і валового приросту та за економію кормів на кілограм приросту, вони були матеріально зацікавлені у покращенні виробничих показників.
У господарстві впровадили прогресивну форму утримання та відгодівлі свиней -- це гуртове та вільно-вигульне утримання. Ця система дозволяє одну частину приміщення використовувати для відпочинку тварин, іншу -- як «їдальню». Вона також сприяє механізації трудомістких процесів праці, більш раціональному використанню приміщень, надає можливість з кожного квадратного метра площі отримувати найбільшу кількість приросту і впроваджувати передові методи технології відгодівлі свиней. Якщо у минулому вважалося нормою відводити при відгодівлі на одну голову до 1,5 м площі, то нині -- 0,8-0,9 м .
Режим відгодівлі та утримання здійснюється суворо за розпорядком дня (табл. 1)
Таблиця 1. Режим відгодівлі та утримання свиней
|
Операції
|
Початок роботи, год.
|
Кінець роботи, год.
|
Тривалість роботи, год.
|
|
Прийом поголів'я
|
6.00
|
6.30
|
0.30
|
|
Підготовка кормів до згодовування
|
6.30
|
7.00
|
0.30
|
|
Годівля та напування
|
7.00
|
7.20
|
0.20
|
|
Прибирання станків
|
7.20
|
9.30
|
2.10
|
|
Перерва
|
9.30
|
17.30
|
8.00
|
|
Підготовка кормів до згодовування
|
17.30
|
18.20
|
0.20
|
|
Годівля та напування
|
18.00
|
18.20
|
0.20
|
|
Прибирання станків
|
18.20
|
20.00
|
1.40
|
|
Підкормка зеленою масою та овочевими відходами
|
20.00
|
20.30
|
0.30
|
|
Передача свиней нічному сторожу
|
20.30
|
21.00
|
0.30
|
|
Тривалість робочого дня
|
|
|
7.00
|
Наведений добовий раціон розрахований на одну голову середньою живою вагою 80 кг при плановому добовому прирості 500 г. Влітку замість грубих кормів використовують зелену масу кормових культур. Важливо постійно спостерігати за поведінкою тварин і наявністю фронту корит. Для молодого поголів'я потрібні корита в межах 30-35 см і не більше, а для дорослого -- 40 см. При потребі необхідно оперативно вносити корективи, збільшуючи або зменшуючи кількість корит.
Як бачимо, традиційне нормування відгодівлі свиней має ряд недоліків. У сучасному тваринництві недостатньо тих знань, які дотепер давали у своїй сукупності зоотехнічні практика та наука. Ефективність технології виробництва свинини здебільшого залежить від того, наскільки вона скоригована з етологічними особливостями, тобто з реакцією на збудника та природними повадками тварин. Недооцінка етології при щоденній роботі призводить не тільки до великого недобору продукції, а й до перевитрат кормів та праці на виробництво свинини. Внаслідок недостатньої годівлі спостерігається недоотримання приросту тварин, знижується економічна ефективність. І, звичайно, не варто перегодовувати свиней.
Таким чином, ми дійшли таких висновків:
- за описаною технологією надійне майбуття;
- ця стаття розрахована не на консервативні офіційні структури, а безпосередньо на власників, керівників та прогресивно думаючих спеціалістів господарств з будь-якою формою власності;
- практична роль спеціалістів тваринництва конкретизується і зводиться до безпосереднього керівництва технологією виробництва тваринницької продукції на комплексі або фермі;
- за такої практики використання раціонів перетравність і трансформація у продукцію поживних речовин корму значно підвищується; за звичної технології засвоєння поживних речовин спожитого корму досягається у межах 40%, тоді як при запропонованій -- не менш ніж 70%.
- є реальна можливість скористатись фактором матеріальної зацікавленості тваринників і керівників галузі у покращенні виробничих показників, таким чином, поборовши у собі власний консерватизм.
Описана технологія є відповіддю на злободенну потребу сьогодення, і вона забезпечує високу продуктивність і якість свинини з низькими витратами кормів, матеріально-технічних засобів на одиницю продукції.
Для того щоб впровадити цей прогресивний винахід у виробництво, потрібні кормова база, роздільне утримання свиней від місця їх годівлі, кормова суміш повинна бути вологою і, головне, бажання керівництва займатися корисною справою.
Іван МЕЛЬНИК, зоотехнік
