При цьому запліднююча здатність змішаної сперми в більшості випадків є вищою, ніж у незмішаної. Водночас є окремі свідчення про наявність як позитивного, так і негативного впливу плазми сперми інших плідників на спермії кнурів.
Важливе значення має також імунна система репродуктивного тракту свиноматок, навіть попри те, що механізми імунної вибірковості запліднення до цього часу повністю не розкриті. Однак, беручи до уваги той факт, що проведення оцінки змішаної сперми від різних кнурів в умовах господарства може звичайний технік зі штучного осіменіння, використання цього прийому підвищення ефективності відтворення свиней є дуже привабливим.
Кількість кнурів на одне осіменіння при змішуванні може сягати двох і більше. Враховуючи можливе застосування при товарному виробництві значної кількості кнурів, чия сперма буде використана для змішування, набуває актуальності питання ефективності цього процесу. Водночас найбільш важливим змішування сперми є при осіменінні свиноматок для підвищення їх подальшого продуктивного потенціалу, адже перший опорос має велике значення при наступній їх продуктивності.
З метою оцінки кращих варіантів змішування сперми (за кількістю кнурів) нами вивчено ефективність застосування змішаної сперми від різної кількості плідників відповідно до схеми (табл. 1). Для цього було проведено двократні осіменіння з інтервалом у 12 год. на базі одного з кращих племрепродукторів із розведення свиней породи ландрас -- ТОВ Агрофірма «Хлібне» Лозівського району Харківської області.
Таблиця 1. Схема проведення досліджень
|
Показники
|
Групи тварин
|
||||
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
V
|
|
|
Призначення групи
|
контрольна
|
дослідна
|
дослідна
|
дослідна
|
дослідна
|
|
Наявність змішування сперми
|
без змішування
|
зі змішуванням
|
|||
|
Кратність осіменіння
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Кількість кнурів для змішування сперми при першому осіменінні, гол.
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
|
Кількість кнурів для змішування сперми при повторному осіменінні через 12 год., гол.
|
1
|
1
|
1
|
2
|
3
|
|
Загальна кількість кнурів, генетична інформація яких використана при осіменінні, гол.
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
З метою елімінації впливу різних тварин одні й ті ж самі кнури використовувались при відборі сперми для різних груп маток. Для осіменіння відбирались свинки, аналоги породи ландрас, живою масою 120 кг, у яких було виявлено щонайменше трьох охот. Осіменіння та опорос проводились в осінньо-зимовий період в одному приміщенні.
Внаслідок проведених досліджень були отримані результати, наведені у таблиці 2. Поєднання генетичного матеріалу кнурів сприяло зменшенню відсотку аварійних опоросів. Так, при двократному осіменінні з використанням генетичної інформації одного кнура відсоток аварійних опоросів становив 22,2%, при змішуванні генетичного матеріалу -- 18,4%.
Стосовно потенційної багатоплідності (у межах кількості поросят при народженні) спостерігалась така картина: при поєднанні генетичної інформації від двох кнурів було зафіксовано пік продуктивності порівняно з іншими варіантами осіменінь. При збільшенні на одну спермодозу кількості кнурів, що брали участь в осіменінні, зафіксоване прямопропорційне зменшення цього показника. Генетичний матеріал п’яти кнурів продемонстрував зменшення показника потенційної багатоплідності порівняно з використанням сперми одного кнура.
Таблиця 2. Продуктивність маток при різних варіантах осіменіння змішаною спермою кнурів
|
Показник
|
Групи тварин
|
||||
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
V
|
|
|
n, голів
|
9
|
11
|
22
|
38
|
18
|
|
Відсоток аварійних опоросів, %
|
22,22
|
0,00
|
4,55
|
18,42
|
5,56
|
|
Кількість поросят при народженні, всього голів
|
9,89± 3,14
|
11,11± 2,02
|
10,55± 2,18
|
10,29± 3,38
|
9,61± 2,49
|
|
Кількість поросят при народженні, всього (за виключенням аварійних опоросів) голів
|
11,29± 2,21
|
11,11± 2,02
|
10,86± 2,35
|
11,55± 2,29
|
10,06± 1,68
|
|
Кількість поросят при народженні, живих голів
|
9,78± 3,11
|
10,67± 1,84
|
10,36± 2,02
|
9,84± 3,32
|
9,28± 2,57
|
|
Кількість поросят при народженні, живих (за винятком аварійних опоросів) голів
|
11,14± 2,16
|
10,67± 1,84
|
10,67± 2,15
|
11,20± 2,26
|
10,20± 1,42
|
|
Маса гнізда при народженні, кг
|
14,93± 5,60
|
14,32± 2,35
|
15,39± 2,89
|
13,97± 4,78
|
13,54± 3,59
|
|
Маса гнізда при народженні (за винятком аварійних опоросів), кг
|
16,63± 5,47
|
14,32± 2,35
|
15,63± 3,49
|
15,57± 3,95
|
14,74± 2,20
|
|
Маса гнізда при відлученні, кг
|
153,60± 35,74
|
150,37± 37,58
|
160,58± 21,58
|
142,98± 42,76
|
151,34± 49,64
|
|
Маса гнізда при відлученні (за винятком аварійних опоросів), кг
|
143,86± 40,08
|
150,37± 37,58
|
162,76± 29,71
|
150,93± 26,46
|
165,41± 30,60
|
Однак, якщо враховувати, що в дослідженнях використовувались свинки-першоопороски, то методично правильним буде виключення даних аварійних опоросів з урахування основних показників відтворних якостей. Як наслідок, лише в одній групі спостерігалось підвищення потенційного багатопліддя порівняно з використанням сперми одного кнура, а саме в групі, де застосовували змішану сперму двох кнурів. Таким чином, загальна кількість кнурів, сперма яких була використана для покриття однієї свиноматки за одну охоту в цій групі, дорівнювала чотирьом.
Досить важливим показником є кількість живих поросят при народженні. Якщо порівнювати різні варіанти осіменіння, то стає очевидним, що застосування змішаної сперми порівняно з традиційним осіменінням сприяло збільшенню показника при всіх варіантах з об’єднанням генетичної інформації (за винятком останньої групи). Проте, якщо не враховувати аварійні опороси, перевага дослідних груп над контрольною не спостерігалась.
Теж можна сказати і про масу гнізда при народженні та при відлученні. Проте при порівнянні отриманих даних стосовно маси гнізда при відлученні за винятком аварійних опоросів фіксується перевага дослідних груп над контрольною. Цей показник є одним із найважливіших фінальної материнської продуктивності.
Для визначення кращих варіантів осіменінь нами було проведено ранжування груп. Ранжування для оцінок господарської цінності способів та чистого впливу різних способів на продуктивність свинок-першоопоросок відбулося окремо за показниками з урахуванням аварійних опоросів та без них.
При ранжуванні за класами врахованих ознак разом з аварійними опоросами кращими виявились групи, що об’єднували меншу кількість кнурів на одну запліднену свинку. Зі способів, що брали до уваги змішування сперми, кращим визначено той, який поєднував генетичну інформацію трьох кнурів.
Щодо ранжування груп без аварійних опоросів, кращими виявились тварини, запліднені спермою трьох-чотирьох кнурів.
Ранжування груп (разом з аварійними опоросами)
Таким чином, застосування змішаного осіменіння сприяло значному зменшенню відсотку аварійних опоросів, підвищенню багатоплідності свинок-першоопоросок, однак позитивно не позначилося на збільшенню маси гнізда при народженні. Підвищення багатоплідності відобразилось на суттєвому покращенні показника маси гнізда при відлученні (без урахування аварійних опоросів).
На сьогодні осіменіння змішаною спермою є ефективним методом, який впливає на продуктивність свинок-першоопоросок. Підвищення багатоплідності (особливо маток з аварійними опоросами) сприятиме кращому формуванню молочності у свиноматок. Кращим варіантом є поєднання: при першому осіменінні змішаної сперми від двох кнурів та при другому -- незмішаної.
Олександр ЦЕРЕНЮК, канд. с.-г. наук, доцент, Інститут тваринництва НААН України
