Сьогодні одним із найуспішніших племінних господарств за поголів’ям великої рогатої худоби та темпами удосконалення української червоної молочної породи є ТОВ «Нова Нива», що у Володарському районі на Донеччині. З листопада 2004 року це типове багатогалузеве сільгосппідприємство має статус племінного репродуктора з розведення української червоної молочної породи. Директор господарства Леонід МІНАЄВ, який завжди керується ретельним економічним розрахунком задля досягнення рентабельності кожного виробничого процесу, переконаний, що годівлю потрібно забезпечувати власними силами та у потрібній кількості заготовляти грубі, соковиті та концентровані корми для задоволення потреб всього стада. Адже корми є найбільшою статтею витрат у структурі собівартості молока. Водночас перехід на сучасні системи годівлі збільшує прибуток за рахунок підвищення продуктивності, поліпшення стану здоров’я і відтворення тварин, зниження витрат кормів. Крім того, науковими дослідженнями і практикою доведено, що з якістю кормів безпосередньо пов’язана і профілактика хвороб: дефіцит основних поживних речовин і вітамінів послаблює опірність хворобам та робить корів уразливими до інфекцій.
Тому у господарстві застосовують спеціальне обладнання для змішування і роздавання кормів, консерванти для заготівлі високоякісних кормів, кормові добавки для корів і телят для найбільш повного балансування раціонів. Автоматизовані кормороздавачі з горизонтальним типом змішування сприяють зниженню витрат праці на організацію годівлі, підвищенню продуктивності тварин. Зокрема, використання для годівлі тварин повнораціонних сумішей, до складу яких входять грубі, соковиті і концентровані корми, сприяє збільшенню на 4-6% споживання сухої речовини порівняно з роздільним згодовуванням кормів, підвищенню на 8-12% продуктивності і зменшенню на 25-30% витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю продукції. Змішування і роздавання кормів на фермі великої рогатої худоби господарства здійснюється змішувачем-кормороздавачем фірми Seko тричі на добу.
Однак, зрозуміло, що якість кормів залежить не тільки від обладнання кормозмішування, а й від сортів польових культур та технології збирання і зберігання. Врожайність зернових у господарстві навіть за несприятливих погодних умов становить понад 28 ц/га. Серед культур найбільшу питому вагу має зернова кукурудза, яку висівають на третині площ. У сортах переважають швидкостиглі та високоврожайні гібриди, які дають до 50-60 ц/га у сухому зерні. Така врожайність сприяє забезпеченню племінної худоби концкормами, вартість яких, як відомо, значно вища, ніж грубих чи соковитих. Однак, за спостереженнями фахівців, високо концентрована годівля негативно впливає на споживання об’ємистих кормів і стан здоров’я тварин. Тому в господарстві прагнуть до зменшення концентратів у раціонах навіть високопродуктивних молочних корів, а замінюють їх іншими кормами з високим вмістом засвоюваної енергії (наприклад, кукурудзяним силосом з качанами, повнораціонними кормовими сумішами, травою тощо). До того ж, аби уникнути порушення обміну речовин у тварин, лікар ветеринарної медицини постійно проводить аналіз основних параметрів біохімічних показників крові тварин у різні пори року.
Також велику увагу в господарстві приділяють вирощуванню ремонтних телиць, яке починається з перших днів після народження і закінчується першою лактацією корів-первісток. Вирощування ремонтного молодняку має надзвичайно важливе значення, адже первістки становлять від 20 до 30% дійних корів у стаді. Головною метою господарства є отримання первістків живою вагою 470-510 кг у віці 26-28 місяців. Задля її досягнення фахівці ретельно контролюють і за потреби коригують раціони, а також прирости молодняку. Крім того, моніторинг показників росту та балансування раціонів з метою забезпечення достатнього, але не надлишкового споживання корму, допомагає виростити здорових тварин, які зможуть повною мірою реалізувати свій генетичний потенціал продуктивності.
У технології вирощування телят розрізняють два основні періоди, які вимагають специфічного підходу у визначенні раціону та виконанні режимів годівлі. Перший період -- молозивний. Його умовно поділяють на безпосередньо молозивний (до 5 днів), коли телят годують лише молозивом, і післямолозивний, коли телят закінчують годувати молозивом і привчають до напування молоком із відра. Другий період, визначений як молочний, починається після закінчення молозивного періоду і триває до припинення випоювання молоком. У цей час теля також п’є воду, їсть сіно і концентровані корми.
У майбутньому планують перейти на коротші схеми випоювання телят та використання якісних замінників молока, які майже вдвічі дешевші. Також у господарстві впроваджено «холодний» метод вирощування молодняку. За дотримання технології він захищає від інфекції, створює комфортні умови утримання, вільного доступу до кормів та води і забезпечує планові прирости маси телят. До речі, всіх теличок знерожують за допомогою електротермокаутера у 10-20 денному віці згідно з інструкцією. Також у місячному віці нумерують та ідентифікують тварин. У свою чергу, ремонтним телицям у господарстві до 6-місячного віку згодовують 350 кг незбираного молока. У раціон їжі у цей період включають якісні концентровані корми, сіно, а в літній період ще й прив’ялену зелену масу. Така технологія годівлі і утримання забезпечує середньодобові прирости маси на рівні 650-720 г, що відповідає стандартам породи. До раціону телиць старших вікових груп вводиться силос, сінаж та інші високоякісні корми, що дає змогу вирощувати телиці з добре розвиненим шлунково-кишковим трактом. Перше осіменіння проводиться у віці 15-18 місяців за досягнення маси 360-400 кг.
Доцільно зазначити, що у системі заходів та методів із вирощування високопродуктивної худоби багато уваги приділяється підготовці нетелей до отелення. Зокрема, після отелення корів-первісток на 10-14 день ставлять на роздоювання з обов’язковим авансуванням кормів на ріст організму і молочної продуктивності. Крім того, лікар-ветеринар здійснює постійний контроль стану відтворення за такими показниками і групами: поголів’я телиць парувального віку, поголів’я спарованих телиць для перевірки на тільність, поголів’я телиць, які перегуляли, поголів’я телиць, які не прийшли в охоту та непридатних до відтворення, тривалість інтервалу від отелення до запліднення корів (сервіс-період), періоду між отеленнями тощо.
Водночас не залишається поза увагою у ТОВ «Нова Нива» впровадження оптимальних технологій та технічне переоснащення ферми молочної худоби. Зокрема, у господарстві протягом останніх років було переобладнано та збудовано нові приміщення на 800 скотомісць, а також запроваджено новий метод утримання корів -- безприв’язно-боксовий. Останній зумовлює необхідність багаторазового видалення гною за допомогою трактора з начіпною бульдозерною лопатою. Це один із профілактичних заходів для запобігання захворюванням кінцівок і ратиць.
Старі споруди використовують для вирощування молодняку, утримання сухостійних корів, пологового відділення та відгодівлі тварин. Модернізація торкнулася також і окремих елементів вирощування ремонтного молодняку. Так, для ефективності виробництва корови стада поділені на технологічні групи раннього та пізнього сухостою, новотільних (роздоювання) і виробництва молока. Також відповідно до надоїв та стану здоров’я тварин останніх поділяють на групи, секції. До речі, доїння корів у господарстві дворазове: о 5-ій та о 16-ій годинах, і відбувається у доїльній залі типу «Ялинка Euroclass 1200», виробництва компанії GEA Farm Technologies (WestfaliaSurge). Компактна, оснащена приладом для управління доїнням «ДемаТрон 70», який дає можливість ідентифікувати тварину в системі управління стадом, може впевнено керувати доїльним місцем із пульсатором, циліндром зняття доїльного апарата, блоком управління тощо. Основними якісними характеристиками цієї установки є ергономічне доїльне місце, міцна конструкція, високий рівень комфорту доярки і тварини, вільний доступ до вимені, можливість доїти тварин різних порід.
Велике значення у технології утримання тварин надають правильному використанню підстилки. Адже зменшення кількості підстилки у боксах та нечаста її заміна призводять до скорочення тривалості відпочинку тварин -- корови більше стоять. За таких умов їхні ратиці вбирають більше вологи і втрачають твердість, що у кінцевому результаті призводить до травмування та кульгавості. Це спричиняє збитки через зниження продуктивності та плодючості корів (на 15-30%), зростає вимушене вибракування тварин.
Таким чином, впровадження нової технології утримання корів у перші роки спричиняє зменшення тривалості їхнього продуктивного використання у стаді. Хоча продуктивне довголіття корів є однією з основних передумов ефективності та прибуткового ведення молочного скотарства. Задля подовження тривалості господарського використання корів і підвищення рентабельності галузі молочного скотарства спеціалістами господарства спільно з науковцями ІРГТ розроблено і впроваджуються деякі заходи: суворе виконання всіх ветеринарно-санітарних і профілактичних умов; чітке дотримання технології машинного доїння; організація годівлі тварин за новими деталізованими нормами та цілорічна однотипна годівля тварин повноцінними кормосумішами; спрямоване вирощування ремонтних телиць; профілактика, своєчасна діагностика субклінічних маститів та лікування; впровадження апробованих заходів із підтримки оптимальної відтворної здатності тварин; впровадження комплексу заходів із попередження захворювань ратиць у тварин, постійний догляд і їх своєчасне обрізування.
Крім того, впродовж року проводиться цілеспрямована робота з роздоювання корів. За останні три роки до продуктивності 6000-7000 кг і більше за лактацію роздоєно 21 корову. Водночас не менш актуальним залишається питання підвищення якості молока. Відтак, задля цього у господарстві зосереджують увагу на дотриманні всіх технологічних вимог -- як в організації правильної технології доїння, так і ефективними засобами гігієни вимені та дотриманням загального санітарно-гігієнічного рівня. А молочна лабораторія (якості молока), що є структурним підрозділом господарства, регулярно визначає вміст жиру і білка в молоці, кислотність та щільність молока.
