Головне – кліматичні умови
Зазвичай поросята починають непокоїтися, виникають суперечки серед тварин у новосформованих групах, можуть з’являтися різноманітні захворювання - все це здатне негативно позначитися на їхньому розвитку і подальшій продуктивності. Через це відлучення поросят від свиноматок повинно проводитися якомога обережніше з виключенням для тварин додаткового стресу чи дискомфорту. Так, саме дуже важливо створити для поросят на дорощуванні одразу ж такі умови, щоб їхня адаптація до самостійного життя проходила якомога легше. Слід пам’ятати, з яким різноманіттям нових для себе факторів вони стикнуться і створити умови утримання для поросят у групі – не залежно від того, чи це буде група з 30, чи з 250 голів – найбільш сприятливими. Важливим фактором для досягнення високої ефективності утримання свиней різних статево-вікових груп є забезпечення їх оптимальними кліматичними умовами у приміщенні. В цьому випадку важливою складовою виступає підтримання теплових якостей та вологості повітря у свинарнику.
Оптимальні температури
Найбільшого значення підтримання відповідної температури набуває для молодших тварин. При цьому відповідна система теплозабезпечення значно полегшує процес адаптації відлучених поросят. Варто відмітити, що оптимальна температура повітря для новонароджених поросят має становити понад 30?С протягом перших кількох днів життя, далі до місячного віку температура поступово понижується до 18?С. Зазвичай ремонтний молодняк найбільш комфортно почуває себе за температури 20?С, продуктивні свині та холості свиноматки –16?С. У перші 1-2 тижня після переведення на дорощування температура у місцях відпочинку повинна сягати останньої, що була у відділенні опоросу. На цьому фоні особливу увагу приділяють відсутності протягів, до яких молоді свині є дуже чутливими, а також рівномірному розподілу тепла по всьому загону. Це пов’язано з потребою поступового привчання поросят до більш низьких температур, ніж вони мали поряд із свиноматкою, а також задля досягнення оптимальної температури при якій тварини не витрачають великої кількості енергії на підтримання температури власного тіла. Прорахунки по температурному режиму і в позитивний, і в негативний боки ведуть до негативних наслідків.
Чому це важливо?
У занадто прохолодних приміщеннях поросята забагато енергії з корму витрачають не на ріст і розвиток, а на власний обігрів; у приміщеннях із дуже високими температурами у тварин погіршується апетит і спостерігаються прояви теплового стресу зі зниженням продуктивності. Багаточисленні спостереження практиків та проведення спеціальних досліджень підтвердили, що відхилення температури навколишнього середовища від оптимальної зазвичай веде до зниження продуктивності тварин на 15-30% та зростання використання кормів на 25-50%.
Сучасні системи обігріву свинарників дозволяють підтримувати температурний режим на оптимальному рівні. Важливо лише визначитися, які переваги і недоліки мають різні системи і методи, і які оптимально підійдуть саме вашій фермі.
Система опалення
Для створення оптимального мікроклімату у приміщені, де утримуються тварини, необхідно забезпечити якісну систему опалення. При цьому застосування тих чи інших методів залежатиме від кліматичних умов регіону, типів підлоги, конфігурації підприємства та віку тварин. Однак необхідно пам’ятати, що яку б систему ви не обрали, опалення повинно бути синхронізоване з системою вентиляції. Обидві системи повинні працювати злагоджено, що саме і забезпечить високу ефективність роботи без зайвих витрат.
Система опалення має тільки компенсувати ті втрати тепла, які можуть виникати через недостатню герметичність стін, відкриття дверей та введення свіжого прохолоднішого повітря з вентиляційної системи. Зазвичай порушення налагодженої роботи системи вентиляції та обігріву спостерігається у тих випадках, коли вентиляція працює на занадто високому рівні на фоні нормальної роботи системи опалення; регулювання збільшення температури завдяки опаленню та робота вентиляційного обладнання налаштовані в діапазонах з різницею менше за 5?С; а також при недотриманні співвідношення між максимальним та мінімальним діапазоном регулювання роботи систем опалення та вентиляції, прийнятим як 1:20. Ці порушення не дозволяють наведеним системам виконувати свою основну функцію у підтриманні максимально допустимої температури влітку та мінімальної взимку з забезпеченням тварин свіжим повітрям. На вибір системи опалення, окрім конфігурації приміщення, вагомий вплив здійснює наявність у господарстві тих чи інших енергетичних джерел, використане обладнання та доступність трудових ресурсів. На вибір
Для опалення приміщень при дорощуванні поросят на ринку пропонується цілий ряд різноманітних систем. Хоча в теперішній час обігрів свинарників часто організують за рахунок економічних приладів прямого спалювання газу чи рідкого палива, загальний поділ всіх систем опалення можна охарактеризувати двома типами. До першого з них відносяться системи опалення, джерело вивільнення енергії в яких знаходиться безпосередньо у приміщенні, яке має обігріватися. До них якраз і відносять системи, що працюють на газі чи іншому паливі, завдяки яким виділення теплової енергії відбувається у загінчику з поросятами. До другого типу відносять системи з розміщенням джерела енергії поза зоною утримання тварин. У такому випадку переносником енергії зазвичай виступає вода, яка доносить тепло по системним елементам до місця розміщення тварин.
Порівнюючи це дві великі групи систем опалення приміщення необхідно згадати про їхні найвагоміші переваги та недоліки. Так, ключовим недоліком систем із використанням відкритих джерел енергії при спалюванні газу чи іншого палива є виділення до повітря у приміщення побічних продуктів згоряння. У випадку використання газу це буде вуглекислота та пара, а за застосування машинної оливи до них іще додасться копіть. Зрозуміло, що задля збереження здоров’я тварин ці домішки мають якнайшвидше видалятися із приміщення, що означає посилення інтенсивності вентиляції з відповідним зниженням ефективності системи опалювання, в результаті того, що частина підігрітого повітря одразу ж втрачається.
Ці аспекти явно вказують на великі переваги з цього приводу у систем другого типу з використанням водного переносника тепла. Завдяки ним у приміщенні, де утримуються тварини, не утворюється додаткових шкідливих газів і не має потреби через це регулювати систему мікроклімату. Окрім того, застосування обладнання, яке переносить воду, вимагає від господарства більших витрат на монтаж та регулювання установки, більшої уваги до рівномірного розподілу тепла з дотриманням відповідних умов облаштування системи, а також виділення окремого приміщення, в якому проходитиме теплообмін між основним джерелом енергії з опалювального обладнання та водою. До того ж, по системах другого типу на відміну від першого тепло проходить по водній системі трубок набагато довший шлях, через що його втрати під час перенесення можуть значно збільшуватися. Це пояснює складність впровадження таких систем у великих за площею приміщеннях.
Вагомим фактором при виборі відповідної опалювальної системи виступає вид палива, що застосовуватиметься. З цього приводу слід зазначити, що за потреби розширення тваринницьких приміщень найбільші можливості по подовженню зони охоплення системою опалення надає використання оливи, яка може підводитися до нового приміщення на відстані до 30 м. Якщо ж віддаленість приміщення є більшою, все ж таки необхідно буде спорудити додаткову систему опалення, яка, в свою чергу, вимагатиме додаткового приміщення за всіма пожежозапобіжними нормами з доброю вентиляцією для зберігання палива. Порівняно з цим використання будь-яких газових носіїв виключає потребу у залученні додаткових приміщень. При цьому компактні опалювальні прилади на газові можуть легко встановлюватися у центральних проходах.
Інфрачервоні газові випромінювачі доволі довгий період вважалися основним обладнанням для підігріву у свинарниках дорощування. Це пояснюється їхньою помірною ціною та легкістю встановлення і перевстановлення за потребою. До того ж, що є дуже важливим для молодих поросят, вони не утворюють протягів, які б могли вплинути на здоров?я тварин. Інфрачервоні випромінювачі дійсно дуже добре підходять для обігріву зони відпочинку поросят. Цьому сприяє цілеспрямована подача випромінювання у вигляді хвилі, яка тільки потрапивши на поверхню шкіри тварини перетворюється у відчутне тепло. Як правило, монтаж інфрачервоних випромінювачів проводиться поряд із годівницями, що може значно підвищувати кількість підходів тварин до корму. У випадку використання такого обладнання для загального обігріву приміщення, доцільно спрямовувати теплову хвилю на інший носій, яким може виступати металева пластина чи інший добрий провідник тепла, який вже далі через власний підігрів поширюватиме тепло по всьому периметру.
Зазвичай система інфрачервоних випромінювачів є дуже простою у використанні, і очищення її проводиться не частіше одного разу на 3 тижні. Однак не можна забувати і про недоліки цієї технології. Не кажучи вже про забруднення повітря продуктами згоряння, газові випромінювачі значно сприяють запиленості приміщення, що збільшує витрати на поточний ремонт обладнання. До того ж, важливим недоліком виступає складність регулювання роботи обладнання, а саме: неможливість автоматичного увімкнення попередньо встановлених параметрів налаштування обігріву після повного вимкнення обладнання. Відповідно, якщо у свинарнику працює система контролю клімату, газові випромінювачі повинні постійно знаходитися у робочому режимі хоча б на мінімальному рівні. Це зумовлює додаткові витрати на роботу обладнання, потреби в якому може не бути, коли температурний оптимум для тварин досягнуто. В найгіршому випадку для вирівнювання температурного режиму може бути потрібно залучати ще й систему вентиляції, що додатково збільшить небажані втрати. Перевагами інфрачервоних обігрівачів є можливість рівномірного розподілу теплового випромінювання та регуляція потужності агрегату від 10 до 100%. До того ж, відсутність повітряного фільтру дозволяє мити прилад водою при потребі ззовні та з середини. Дві випромінюючі поверхні зазвичай у формі конусів забезпечують дуже добрий обігрів і представляють собою ніби два обігрівачі в одному.Вентиляторні конвектори здатні працювати повністю незалежно від руху теплових потоків. В основі їхньої роботи також знаходиться спалювання газу, однак для розподілу тепла їм необхідний додатковий нагнітач повітря. При цьому важливо контролювати потребу приміщення в обігріві, щоб не допускати надмірного зростання температури. Важливою особливістю цієї системи є те, що повітря підігрівається не в станку, а в центральному проході, де значно менше пилу. В результаті обладнання значно менше засмічується і псується. Зазвичай повітродувні теплонагнітачі практично не використовуються на дорощуванні, оскільки струм повітря, що нагнітається до приміщення, створює надмірний рух повітряних мас, які для молоднику є шкідливим. Велику перевагу у використанні такої системи можна досягти спрямувавши тепле повітря до загінчику через кормовий прохід під кутом. У результаті буде досягнуто хвилеподібний рух повітря, що гальмує пересування повітряної маси і досягає її більш рівномірного розподілу.
Значного прогресу щодо попередження скупчення теплого повітря під стелею та його втрати з вентиляцією досягається при використанні так званих «темних випромінювачів». У таких системах повітря, також підігріте за рахунок спалювання газу, проходить через товсту трубку (два дюйми), до якої приєднані пластини, що віддають тепло у простір. У результаті тепло спрямовується безпосередньо до порося і краще зігріває його. Найкращий ефект рівномірного розподілу тепла досягається при ширині загінчиків до 6 м, у більших приміщеннях є потреба у встановленні додаткових випромінювачів. В останніх також є можливість застосовувати газові гармати, які зазвичай не рекомендуються для невеликих загінчиків через викидання у повітря продуктів горіння та утворення додаткових повітряних потоків, подібних до протягів. Серед переваг повітряних гармат наводять порівняно низькі енерговитрати, простоту у використанні та обслуговуванні, легке очищення та максимальну продуктивність тепловіддачі. До того ж, використання у приладі мультигазової горілки дозволяє обігрівачу працювати як на метані, так і на пропані чи бутані.
Як обладнання для водного опалення у приміщеннях із відлученими поросятами часто використовують дельта-труби, твін-труби, труби-«метелик» - з двома, трьома чи чотирма пластинками, відповідно – 2,5-дюймові опалювальні труби, радіатори на обігріваючі елементи у підлозі. Водяне опалення дає велику перевагу через уникнення виникнення протягів та можливості легкої регуляції обладнання. Основним матеріалом, з якого роблять дельта-труби, твін-труби та труби-метелики, є алюміній з тепловіддачею у 150 до 200 Вт. Головним недоліком алюмінію, в якості матеріалу для системи опалення у місці розташування тварин, є його висока схильність до корозії, особливо у присутності аміаку. Для монтажу цього обладнання зазвичай обирають місце під перфорованим каналом, під кормовим проходом або на висоті 60-80 см в середині загону уздовж стінки. В результаті може виникнути наступна проблема. Якщо для розміщення були обрані місця під перфорованим каналом чи кормовим проходом, підігріте повітря одразу ж потрапляє до каналу вентиляції, підіймаючись вгору, і частково втрачається. Якщо ж на виході теплого повітря встановити відповідну ізолюючу пластину, уможливлюється уникнення небажаних втрат тепла. Твін-труби на відміну від інших мають менше горизонтальних поверхонь, що значно спрощує їхнє очищення незалежно від того, де саме у приміщенні вони встановлюються. Завдяки доволі повільному току води у системі, водний обігрів дозволяє порівняно легко регулювати бажану температуру, однак якщо довжина труб становитиме більше 12 м, досягти бажаної тепловіддачі в кінці системи не вдасться через великі втрати тепла на шляху її проходження. Через більший діаметр 2,5-дюймові труби пропускають через себе за одиницю часу більшу кількість підігрітої води, через що систему регулювати важче, хоча при автоматичному регулюванні внутрішньої температури у відповідності з зовнішньою, система регуляції зазвичай спрацьовує вчасно. Важливою перевагою такого виду труб є їхня вища стійкість до впливу зовнішніх умов, порівняно з алюмінієвими. Це дозволяє облаштовувати систему опалення безпосередньо у зоні розміщення тварин на висоті понад 20 см від підлоги. Зазвичай 2,5-дюймові труби є дешевшими за інші види труб, однак при їхньому монтажу необхідно додати значно більш зусиль. Радіатори або плоскі обігрівачі необхідно закріплювати на висоті приблизно 80 см від підлоги. Така потреба також пов’язана із небезпекою виникнення корозії. Для досягнення оптимального розподілу тепла в загінчику слід використовувати довгі радіатори. Це попередить звичайне підняття теплого повітря під стелю і утворення там теплового прошарку, в якому температура інколи може бути на 10?С вищою, ніж у місці розташування поросят. До того ж, короткі та високі радіатори у будь-якому випадку сприятимуть локальному підігріву, а не поширенню тепла по всьому приміщенню.Як один із варіантів водного опалення на ринку також представлені «аквасоляри», що здійснюють якісний зональний обігрів поросят після відлучення та відносяться до енергозберігаючих технологій.
Доволі важливим обладнанням, що успішно застосовується якраз для обігріву приміщення з відлученими поросятами, є «тепла» підлога. Своєю чергою ця система практично ніколи не використовується сама по собі, оскільки її тепловіддачі недостатньо для ефективного обігріву всього загону. Однак як додаткове джерело тепла, особливо на початковому етапі дорощування, підігрів підлоги відіграє дуже важливу роль. Тепла підлога часто використовується разом з інфрачервоними обігрівачами. При цьому обігрів підлоги може мати як електричний, так і водний носій енергії. Найбільший недолік системи з підігрівом підлоги є її легке забруднення. Найбільше цьому піддаються відкриті системи провідних трубок з тригранного профілю, розташованих під щілинною підлогою. На решітчастій підлозі з тригранного сталевого профілю ефективність опалення підвищується за рахунок кращої провідності тепла і його більш рівномірному розподілу. Випорожнення поросят значно забруднюють цю систему опалення, а збільшене випаровування аміаку та інших шкідливих газів під впливом вищих температур дуже погіршують якість повітря. Увімкнення системи вивідної вентиляції іще швидше підіймає забруднене тепле повітря до зони розміщення свиней, чим створює тваринам тільки більший дискомфорт. Використання закритих систем обігріву також пов’язано з великим ризиком забруднення. Через це на поздовжніх стінках загону вони практично не використовуються. Опалення свинарників із суцільною бетонованою підлогою здійснюється шляхом замуровування до неї пластикових або металевих труб, по яких буде циркулювати теплоносій. Опалювальні труби характеризуються максимальною віддачею тепла, мінімальними витратами енергії та відсутністю необхідності у обслуговуванні. Такий вид опалення доволі часто застосовується для обігріву коридорів та залів із відлученими поросятами. Єдину складність при цьому може створювати ремонт чи переобладнання вбудованих трубок за потреби, коли доступу до них практично не має.
Важливо пам’ятати, що розмір площі для опалення встановлюється залежно від кількості поросят у станку. При цьому слід виходити з того, що протягом першого тижня після відлучення кожне порося повинне мати власне тепле місце. Відповідно, при утриманні в одній групі у загінчику 100 голів, площа підігріву підлоги має становити не менше 12-15 м2. Дуже важливо іще до прийняття рішення про купівлю того чи іншого опалювального обладнання дізнатися про всі його переваги та недоліки і об’єктивно оцінити їх.
Не завжди найдешевший варіант зможе дійсно виправдовувати ваші очікування від доволі вагомого капіталовкладення. Іще складніше виглядатиме ситуація із системами, що потребують суттєвих інвестицій та вагомих перебудов приміщення. Невідповідність їх очікуванням господарства або невиконання поставлених функцій через неправильний розрахунок потреби в обігріві та невиправдано високу вартість експлуатації, практично не дозволяє щось суттєво змінити. Таким чином, комплексний підхід до потреб господарства з об’єктивною оцінкою його можливостей допоможе прийняти правильне рішення, а аналіз недоліків різних систем – не допустити виникнення побічних ускладнень у процесі використання обладнання. Відлучені поросята є дуже важливою продуктивною групою свиней у сучасних свинокомплексах, і забезпечення їм якнайкращих умов утримання є обов’язковою передумовою для отримання в подальшому високої продуктивності як від племінних, так і від товарних свиней.
