Ферма «Золота коза»: ми самі обираємо місце, куди поставляти свою продукцію

/ Сучасне тваринництво / Четвер, 28 листопада 2013 12:09
Тетяна ТИМОШЕНКО, спеціально для "АС"
Створення козиної ферми для вітчизняного агробізнесу є справою відносно новою та доволі незвичною. Адже у кожного охочого відразу закрадається безліч пересторог: як працювати, де брати продуктивних тварин, та головне - куди вироблене збувати?

 

Ще кілька років тому майже у такому ж становищі перебували майбутні фермери Тетяна та Сергій Орловські, плануючи створити козину ферму. Однак вже сьогодні їхня ферма - це добре знане в Україні агропідприємство «Золота коза», продукція якої під однойменною торговою маркою щороку завойовує все більше прихильників здорового та смачного харчування серед споживачів.
 
Це наша місія!
Саме так ставляться до розведення кіз і виробництва цінного молока та продуктів його переробки Тетяна та Сергій Орловські, які у 2009 році у с. Покровка Новоархангельського району, що на Кіровоградщині, заснували свою козину ферму. А починали з нічого. «Все почалось з того, що ми змогли отримати на всіх членів своєї сім`ї по 2 га, тобто в цілому - 16 га. Думали, чим зайнятись, щоб раціонально використати землю, - розповіла Тетяна Орловська. - В один момент нам із чоловіком прийшла ідея - зайнятись виробництвом козиного молока та вирощуванням кіз. На той момент цей ринок був ще зовсім не розвинений».
 
Своїми силами
Розпочали з головного - формування продуктивного стада. Власне, це стало першим каменем спотикання - як виявилось, в Україні на той час (хоча ця проблема існує досі) купити здорову, продуктивну, породисту козу дуже складно - ринок немає такого товару. Тому фермери, об’їздивши всю країну, придбали тільки 10 голів. Але, як-то кажуть, хто шукає, той знаходить. Коли пошуки високопродуктивних тварин перейшли кордони, і початкуючі фермери звернули свій погляд на ближнє зарубіжжя - їм зателефонували з Білорусі і запропонували придбати зразу 100 голів, тобто ціле стадо. «Звісно, отримати відразу таку кількість тварин - в цілому 105 голів - це для нас був цікавий досвід. Адже ми придбали відразу все стадо - і молодняк, і дійні кози, яке люди збирали 4 роки - це Нідерланди, Німеччина, Росія, Білорусь, Литва», - розповіла пані Орловська.
 
altВідтак, вже зараз на фермі «Золота коза» утримується 400 голів, з яких більше 200 козоматок, 80 ремонтних кізочок, 90 голів молодняку, 15 цапів-поліпшувачів та 4 ремонтних цапи. Сьогодні проблему поповнення стада тут вирішують власними силами, та навіть більше, ферма вже має статус племінного репродуктора. «Якщо хтось шукає кіз, то ми шукаємо цапів, бо саме вони можуть передати кізочкам усю продуктивність, - запевняють фермери. - На сьогодні ми єдині в країні, хто утримує таку велику кількість цапів - аж 15»!
 
Більше того, вже цього року ферма «Золота коза» знову стала піонером: 10 жовтня фермери покрили своє поголів’я французькою спермою, це перший подібний досвід в Україні!
 
Разом з тим, збільшувати стадо тут поки не поспішають, кажуть, проблема із кормами: на своїх 16 га фермери не в змозі заготовити необхідну кількість навіть на наявне стадо, відтак, змушені їх докуповувати - загалом 160 т сіна.
 
Попит і пропозиція
«У нас ферма і харчування не таке, як у бабусь, ми даємо тваринам траву, сіно, солому і зерно, - поділилась досвідом Тетяна Орловська. - І при цьому наші кози дають нам до 5 л молока, що для ферми вважається дуже добрим показником. Адже за статистикою середній удій на козу становить 3,5 л».
 
Ферма «Золота коза» належить до господарств повного циклу виробництва. На площі 100 кв. м тут мають свою міні-лінію для переробки молока, яка є сертифікована та розроблена спеціально під цю ферму одеськими інженерами. Потужність цеху переробки сягає 500 л молока на добу.
 
altВідтак, асортимент продукції торгової марки «Золота коза» складається із пастеризованого козиного молока, кефіру, йогуртів, сиру кисломолочного, сирних закусок, твердих сирів. За свідченням подружжя Орловських, великий асортимент дозволяє бути на ринку більш конкурентоспроможними та сприяє кращій реалізації. І хоч на сьогодні в Україні немає жодної технічної документації, регламентів, рецептів та технології для виготовлення продуктів переробки козиного молока, перейнявши досвід сироваріння у Литві, фермери представляють ринку ексклюзивну продукцію.
 
«Ми постійно працюємо над розширення асортименту своєї продукції, бо без цього неможливо. Вже цього року ми ввели два нових види сиру, закуски. Адже зі збільшенням кількості молока треба думати як його краще реалізувати», - пояснила пані Орловська.
 
Попит на козине молоко та продукти його переробки сьогодні зосереджується у великих містах. Маючи негативний досвід співпраці з великими торговими мережами, де продукція просто «губилась» на полицях, фермери перейшли у магазини здорового харчування, органічної продукції, або так звані еко-магазини.
 
«На сьогодні нам самі телефонують магазини, які прагнуть пропонувати споживачеві якісне - як великі, так і дрібні. Без зайвої скромності можемо сказати, що ми тепер самі обираємо місце, куди поставляти свою продукцію», - розповіли фермери.

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.