Переваги і недоліки
Агроформування України одержують як побічний продукт рослинництва солому, обмолочені качани і стебла кукурудз. Зокрема, на Дніпропетровщині обсяг його становить 3 млн т. Кормова цінність через наявність клітковини (гемоцелюлози, целюлози і лігніну) сягає більш ніж 600 тис. т кормових одиниць. Такої кількості енергетичного корму достатньо для одержання 500 тис. т молока або 75 тис. т яловичини.
Однак збереженість цих кормів погана через велику вологоємність. Крім того, в них недостатня протеїнова поживність, а наявність целюлозо-лігнінового комплексу знижує перетравність. Саме це не дає можливості широко використовувати їх у раціонах великої рогатої худоби.
Чим більше лігніну,
тим нижча перетравність
Солома озимої пшениці, качани і стебла кукурудзи після збирання зерна хоча і мають в 1 кг відповідно 0,20-0,22; 0,11-0,12 і 0,35-0,37 кормових одиниць, але перетравність органічних речовин у них становить лише 42-45%, зокрема, перетравність лігніну ще нижча — не більш як 24%, що негативно впливає і на перетравність всієї клітковини, білка та безазотистих екстрактивних речовин (БЕР), а відтак, і на конверсію усього раціону.
Лігнін складається із полімерізатів дегідрування кумарного, коніферілового і цинапрінового спиртів. У різні фази вегетації рослин співвідношення фракцій целюлозно-лігнінових комплексів змінюється по мірі старіння рослин і дозрівання соломи, знижується питома вага розчинних фракцій нейтрально-детергентної клітковини і збільшується нерозчинних у воді і слабких розчинах кислот (кислотно-детергентної клітковини). Це обумовлює зниження перетравлення вегетативного корму по мірі збільшення у ньому вмісту лігніну.
Допоможе амонізація?! Дослідження
З метою підвищення поживності грубих кормів багато вітчизняних і зарубіжних науковців досліджують вплив підготовки кормів до згодовування, у тому числі амонізації на їх перетравність і продуктивну дію, пропонують різні рішення проблем. Але немає повідомлень про широке впровадження на практиці закінченого способу амонізації побічної кормової сировини зернової кукурудзи (стебел і качанів) і соломи зернових колосових культур.
Враховуючи актуальність пошуку шляхів підвищення поживної цінності і продуктивної дії грубих кормів, які становлять вагому частку кормового балансу у степовій зоні України, було проведено дослідження щодо вивчення впливу різних доз аміаку на розщеплення вуглеводно-лігнінового комплексу у соломі, стеблах і качанах кукурудзи після збирання її на зерно з визначенням у ньому відповідного співвідношення різних фракцій (розчинних і нерозчинних).
З цією метою проведено два досліди — лабораторний і у виробничих умовах. У першому зразки кормів обробляли аміаком (25% розчином) із розрахунку 3% безводного аміаку до маси корму, витримували у середовищі аміаку10 діб, потім 3 доби вивітрювали, далі вимочували у слабокислому середовищі дослідні (амонізовані) і контрольні (необроблені) зразки при рН 6,75-6,85 (близький до цього показника у рубці жуйних тварин). Після доведення до повітряно-сухого стану досліджували вміст лігніну і проводили зоохіманаліз кормів за загальновизначеними методиками. За різницею вмісту лігніну в амонізованих і нативних зразках визначали збільшення розчинної фракції лігніну внаслідок амонізації.
У виробничому досліді солому озимої пшениці, стебла і качани кукурудзи обробляли 25% водним розчином аміаку з розрахунку 1,5% безводного аміаку, або 6% розчину аміаку до маси корму, витримували під покриттям 20 діб, вивітрювали 2 доби, після цього досліджували корм.Встановлено, що в 1 кг соломи озимої пшениці було 118 г баластної (нерозчинної) фракції лігніну, або 90 % від загальної кількості, в качанах кукурудзи — 42 г, або 53%, в стеблах — 28 г, або 46%. При вивчені дії аміаку на співвідношення фракцій лігнінового комплексу різних грубих кормів виявлено неоднаковий вплив його на розщеплюваність нерозчинної фракції лігніну різної сировини. Так, у лабораторному досліді в соломі під впливом амонізації кількість розчинної фракції лігніну зросла у 2,4 разу, у качанах кукурудзи — в 1,05 і стеблах — у 2,3 разів. У виробничому досліді найбільш ефективною виявилась амонізація, як і у лабораторному досліді, стебел кукурудзи під покриттям — тут кількість розчинної фракції лігніну зросла у 2,5 разу, у качанах — 1,03 і соломі — у 2,3 разів.
Таким чином, одержані дані у дослідах свідчить, що під впливом амонізації зменшується кількість баластної і збільшується розчинна фракція лігніну у грубих кормах, що є суттєвим резервом підвищення поживної дії раціонів худоби.
З метою визначення впливу згодовування амонізованих грубих кормів на продуктивні якості худоби нами за методом груп-аналогів було сформовано 6 груп бугайців на відгодівлі (14-місячного віку) української чорно-рябої молочної породи (по 5 голів). Тварини утримувались в одному приміщенні на прив’язі, напування здійснювалось з автонапувалок ПА-2. Добова поживність раціону становила 5,2-5,6 кормових одиниць (збільшувалась з віком тварин), питома вага грубих кормів — 18%, фронт годівлі — 0,9 м.
Перша група одержувала в раціоні необроблену подрібнену солому озимої пшениці, друга — амонізовану подрібнену солому, третя — необроблені подрібнені качани кукурудзи після обмолоту зерна, четверта — амонізовані подрібнені качани, п’ята — подрібнені неамонізовані сухі стебла кукурудзи, шоста — амонізовані подрібнені стебла кукурудзи. Дослід продовжувався з листопада по квітень включно (180 днів). Поїдання раціону було на рівні 97-98%. Результати досліджень наведені у табл. 1.
Таблиця 1. Ефективність згодовування бугайцям амонізованих грубих кормів
Отримані результати
Усі тварини, які споживали амонізовані грубі корми, через збагачення раціону азотом і частковим розщеплення вуглеводно-лігнінового комплексу проявили більшу енергію росту у порівняні з аналогами, що одержували натуральні корми.
З віком бугайців зростали і середньодобові прирости також. За період досліду у першій, третій і п’ятій групах на раціонах з натуральними грубими кормами цей показник збільшився відповідно на 25, 20 і 30 %, а в другій, четвертій і шостій групах з використанням амонізованих кормів — відповідно на 39, 31 і 45%. Найбільша різниця і середньодобовий та абсолютний приріст були у бугайців, яким згодовували амонізовані подрібнені стебла сухої кукурудзи (+11,9%), найменша різниця і приріст − при згодовувані амонізованих подрібнених качанів кукурудзи після обмолоту зерна (+7,5%), тому що поживність їх удвічі нижча, ніж соломи і сухих стебел кукурудзи, а лігніну навпаки. Тварини, в раціоні яких була амонізована солома, займали середні показники (+10,6%). Перевага ефективності раціону з сухими стеблами кукурудзи пов’язана з кращим перетравленням цього корму через меншу кількість лігніну.
