Не так давно Держсанепідемслужба повідомила, що у Чугуєві Харківської області був зареєстрований випадок сибірської виразки у свині, що утримувалася в приватному секторі.
Сибірка — особливо небезпечна інфекційна зоонозна хвороба сільськогосподарських і диких тварин усіх видів, що також вражає людину і має великий процент летальних наслідків.
Найбільш небезпечним є той фактор, що наближається тепла весняна пора, коли худоба піде на випас і контактуватиме з місцями, де можуть бути присутні бацили вірусу.
Заражаються тварини головним чином при контакті з ґрунтом при поїданні кормів, забруднених збудником, або з водою через слизові оболонки ротової порожнини і шлунково-кишкового тракту, значно рідше через пошкоджену шкіру, слизові оболонки носа, кон’юнктиву.
Зазвичай максимальна захворюваність тварин на сибірку спостерігається у літні місяці, що обумовлено великою кількістю пилу під час посухи: тварини разом із частинками пилу ковтають спори сибірки.
Як бачимо — проблема серйозна, і Держслужбі України зараз вкрай необхідно прийняти всі необхідні заходи, аби не допустити розповсюдження хвороби, що загрожує здоров’ю та життю українців.
Мається на увазі, що державі необхідно терміново зробити замовлення біофабрикам на певну кількість вакцин проти сибірки, закупити її та проконтролювати доставку на місцеві ветеринарні пункти. Такі резерви вакцини обов’язково повинні бути на місцях, аби попередити біду. Потрібно терміново, не зволікаючи, робити щеплення сільськогосподарським тваринам, а саме — великій рогатій худобі.Що стосується свиней, то промисловому свинарству сибірка не загрожує, оскільки тварини утримуються в приміщеннях на щільових підлогах, де повністю відсутній контакт із грунтом. А от у домашніх господарствах ветлікарі обовязково мають провести щеплення всім свиням.
Сьогодні у Служби є всі можливості попередити страшну хворобу.
Одним із важливих кроків, окрім виготовлення спеціальних вакцин, є перевірка всіх скотомогильників, де були заховані тварини з діагнозом сибірка на предмет їх пошкодження, а також можливості потрапляння тварин до зон ризику. Оскільки всі скотомогильники занесені до спеціального каталогу, вони мають постійно перевірятися контролюючими органами. Варто звернути увагу на те, що збудник сибірки зберігається у ґрунті більш ніж 100 років, отож потрібно вжити всіх необхідних засобів безпеки.
Також ділянки території, на яких були випадки захворювання тварин на сибірку, беруться ветслужбою на суворий облік, незалежно від часу захворювання. У сільгосппідприємствах та приватних господарствах, розташованих на цих територіях, всі тварини повинні регулярно піддаватися профілактичним щепленням.
У разі виявлення тварини, хворої на сибірку, необхідна термінова ізоляція та організація лікування. У разі загибелі тварини встановлюють причину смерті, а труп спалюють разом зі шкірою.
У домашніх господарствах, де утримаються свині, перед забоєм необхідно провести експертизу тушки ветеринарним лікарем, який дасть дозвіл на її реалізацію.
Як відомо, в державі існує Наказ від 31.12.2004 N497 Про запровадження ідентифікації та реєстрації свиней, а також ПОЛОЖЕННЯ про ідентифікацію та реєстрацію свиней, згідно з яким повинні виконуватись всі інструкції, зазначені в документі.
Я вважаю, що при дотриманні цього Положення Служба має всі шанси не допустити розповсюдження сибірки, позаяк результат — спалахи захворювання серед широкого населення.
Контролюючі органи повинні на постійній основі проводити роз’яснювальну роботу щодо небезпечних хвороб та способів їх уникнення. Сьогоднішня основна проблема швидкого розповсюдження інфекцій та хвороб — інформаційна необізнаність щодо елементарних засобів безпеки.
Сибірка вважається вкрай небезпечним захворюванням, яке прирівнюють до біологічної зброї. У 2001 році в США почали зростати панічні настрої через листи, заражені сибіркою. Заражені листи надходили до ЗМІ та деяких відомих американських компаній. У результаті були випадки захворювання людей, але цю проблему країна швидко вирішила.
