Кирило Чельник, юрист Darwin Lawyer, вважає, що прийняття Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» привнесло більше ясності у питаннях регулювання корпоративних відносин, що виникають під час заснування, реєстрації та ведення господарської діяльності українських підприємств. Також було актуалізовано багато питань, які засновники намагалися інтегрувати у діяльність своїх товариств за допомогою юристів.
Беззаперечно, зараз і у власників бізнесу, і у досвідчених юристів буде багато роботи, спрямованої на внесення змін до чинних статутних документів та їх реєстрації, приведення діяльності підприємств до оновленого законодавства, але все-таки всі ці дії будуть нести користь як для бізнесу, так і для захисту прав власників на засновані ними товариства. На жаль, зараз дуже важко спрогнозувати, до чого призведе практика застосування цього закону, та чи зможе він витримати перевірку на об’єктивність в українських реаліях ведення бізнесу.
Основні нововведення Закону
Стаття 7 визначає нове поняття «Корпоративний договір», у якому визначаються правила, відповідно до котрих учасники повинні користуватися своїми корпоративними правами. Наприклад, у такому договорі може бути передбачено право учасника купити або продати свою частку у статутному капіталі, а також визначити випадки, коли таке право виникає. Зміст корпоративного договору є конфіденційним. По суті, це досить добре нововведення, оскільки учасники товариства будуть більш захищеними в інформаційному плані.
Стаття 38 Закону передбачає можливість створення нового органу товариства — наглядової ради, яка контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Зокрема, до компетенції наглядової ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного, або декількох з них), зупинення та припинення їхніх повноважень, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. Тобто ми говоримо про те, що зараз, для того щоб припинити повноваження директора ТОВ, не треба буде скликати загальні збори, оскільки наглядова рада, у випадках, коли він працює явно «не на користь» товариства, може з легкістю припинити його повноваження.
Згідно з чинним законодавством, учасники повинні внести свої вклади до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства (ст. 52 Закону). Новий закон зменшує такий строк до 6 місяців (ст. 14).
Ще однією тезою, на яку слід звернути увагу, є порядок нотаріального засвідчення статуту. Відповідно до статті 11 навіть за первинної реєстрації товариства підписи всіх учасників на статуті повинні будуть засвідчуватись нотаріально, що, своєю чергою, створить нові витрати для засновників.
За новим законом для внесення змін до статуту необхідно 3/4 голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Стільки ж голосів знадобиться для зміни розміру статутного капіталу товариства та його ліквідації (ст. 35).
Встановлюється також новий порядок виходу учасника з товариства. У будь-який час без згоди інших учасників може вийти лише учасник, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50%. Щодо учасника товариства, частка якого у статутному капіталі сягає 50% або більше, то він може вийти з товариства лише за згодою інших учасників.
Як зазначила Андріана Олійник, юрист Darwin Lawyer, за несвоєчасне внесення змін до статуту існує відповідальність.
Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону вказано, що протягом року з дня набрання ним чинності положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають йому, є чинними в частині, котра відповідає законодавству станом на день набрання ним чинності. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Це означає, що якщо Ви вчасно не внесете зміни до статуту, то положення його не будуть вважатись чинними, а, отже, всі рішення учасників товариства також будуть нечинними і не створюватимуть юридичних наслідків взагалі. Такі рішення можна з легкістю визнати у судовому порядку незаконними. При цьому слід звернути увагу на те, що навіть протягом року з набрання чинності новим Законом чинними є лише ті норми, які відповідають законодавству станом на 17.06.2018 року. А тому усім учасникам ТОВ чи ТДВ слід не затягувати з внесенням змін та якнайшвидше надати свій статут на перевірку юристам на відповідність не тільки нормам нового Закону, а й положенням законодавства в цілому. Нерідко на практиці, особливо, коли справа доходить до суду, можливо, що невідповідність статуту нормам законодавства може дорого обійтись не стільки для самого ТОВ, скільки конкретно для кожного учасника.
Недаремно у законодавстві не встановлено штрафів за невчасне приведення статуту у відповідність новому Закону, адже прямі наслідки від здійснення господарської діяльності на підставі нечинних норм Статуту є значно коштовнішими, та такими, що самі собою мають стимулювати ТОВ та ТДВ привести установчі документи у порядок, щоб потім не витрачати зайві кошти на правову допомогу чи судові збори.
Не слід панікувати, якщо Ви думаєте, що у вас тільки півтора місяця для приведення своїх установчих документів у норму. У ТОВ та ТДВ буде рік, щоб безкоштовно привести свої статути у відповідність до нового законодавства. Але пам’ятайте: чим швидше Ви це зробите, тим це буде краще для Вас. Тому ми рекомендуємо відправити їх на перевірку вже сьогодні, для того щоб завтра бути впевненими в своїй діяльності.
Марія ЖУКЕВИЧ, журналіст Darwin Lawyer
