Водночас у ст. 9 зазначеного Закону фермерське господарство визнається об'єктом майнових прав як цілісний майновий комплекс, який може бути успадкований. Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання.
Особливості успадкування фермерського господарства як цілісного майнового визначені в ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», згідно з якою допускається успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) відповідно до закону. Таким законом є Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року, відповідного до якого успадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування фермерського господарства може здійснюватися за заповітом або за законом.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом.
У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Проте заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині (малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки). Такі особи спадкують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування здійснюється за законом.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.
В чинному законодавстві визначені особливості успадкування фермерського господарства двома або більше спадкоємцями. Так, відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» у випадку наявності кількох спадкоємців фермерського господарства земельна ділянка для ведення такого господарства може бути поділена між ними за умови, якщо в результаті її поділу не утвориться хоча б одна земельна ділянка, менша мінімального розміру, встановленого для певного регіону.
Науково обґрунтовані регіональні мінімальні розміри земельних ділянок визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1908 «Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується», зокрема:
| Регіон (область) |
Мінімальний розмір земельної ділянки, га |
Закарпатська; Івано-Франківська; Львівська;
Тернопільська; Чернівецька; м. Севастополь |
2 |
Вінницька; Волинська; Київська; Рівненська;
Хмельницька; Черкаська |
3 |
Житомирська; Полтавська; Сумська; Чернігівська |
4 |
Кіровоградська; Одеська;
Автономна Республіка Крим |
5 |
Дніпропетровська; Донецька; Харківська |
6 |
Запорізька; Миколаївська; Херсонська |
7 |
Луганська |
9 |
За законодавством все майно фермерського господарства належить йому на праві власності як юридичній особі. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.
Від успадкування фермерського господарства необхідно відрізняти успадкування частки в майні фермерського господарства. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (зокрема, на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
Водночас кожен член фермерського господарства має право на частку в майні фермерського господарства, яка може бути успадкована. Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Перелік членів фермерського господарева визначається в його Статуті.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство» кожен член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.
Є ЗАПИТАННЯ ДО ЮРИСТА?
ПИШІТЬ НАМ:
04136, м. Київ,
вул. Маршала Гречка, 13
«Агробізнес сьогодні»
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
