Чи зобов’язаний фермер декларувати обсяги вирощеного зерна, яке він зберігає в орендованому зерносховищі? Чи передбачена відповідальність за невиконання такого обов’язку?
Декларування зерна - це діяльність суб’єктів зберігання зерна щодо визначення обсягів зерна, що знаходиться на зберіганні чи зберігається у власних або орендованих зерносховищах. Обов’язок щодо декларування обсягів зерна покладається як на суб’єктів виробництва зерна (фермерські господарства, сільськогосподарські товариства, сільськогосподарські виробничі кооперативи, приватні сільськогосподарські підприємства тощо), так і на суб’єктів зберігання зерна (зернові склади). Так, згідно зі ст. 20 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» декларації подаються щомісяця як зерновими складами, так суб’єктами виробництва зерна стосовно обсягів власного зерна, що зберігається ними у власних або орендованих зерносховищах.
Детально процедура декларування зерна, що знаходиться на зберіганні, врегульована Порядком декларування зерна суб’єктами зберігання зерна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року №1877 із наступними змінами та доповненнями. Цей Порядок визначає механізм декларування зерна суб’єктами зберігання зерна, форму декларації про його обсяги, відповідальних за організацію і забезпечення проведення декларування та подання узагальнених даних органам виконавчої влади.
Декларація подається суб'єктами зберігання зерна:
- Зерновим складом щодо обсягів зерна державного продовольчого резерву, державного резервного насіннєвого фонду, регіональних ресурсів, іншого зерна, що перебуває на зберіганні (крім зерна, закладеного до державного матеріального резерву);
- Суб’єктом виробництва зерна щодо обсягів власного зерна, що зберігається ним у власних або орендованих зерносховищах.
Декларація подається за формою згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року №1877. У Декларації про обсяги зберігання зерна зазначаються:
- Найменування суб’єкта зберігання зерна - юридичної особи та її місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи та її місце проживання;
- Ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи;
- Вид зернових ресурсів;
- Обсяг зберігання зерна.
Декларуванню підлягає зерно наступних культур: пшениця м’яка, пшениця тверда, жито, ячмінь, овес, кукурудза, зернобобові, просо, гречка, рис, тритикале, а також декларується обсяг зберігання зерносумішей, сортового та гібридного насіння, насіння олійних культур (соняшник, соя, ріпак тощо). Інформація про власників зерна є конфіденційною.
Декларації за підписом керівника та головного бухгалтера суб’єкта зберігання зерна - юридичної особи, а для суб’єкта зберігання зерна - фізичної особи - за підписом такої особи подаються інспекціям якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Севастопольської міської держадміністрацій (з 1 січня 2012 року – державним інспекціям сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, районах) за місцем зберігання зерна щомісяця до 5 числа наступного звітного періоду станом на 1 число наростаючим підсумком (по м. Київ декларація подається Інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції Київської облдержадміністрації). Суб’єкти зберігання зерна, які не мали зерна на початок або кінець звітного періоду, проте здійснювали операції із зерном у період між звітними датами, подають декларацію із відображенням обсягів зберігання зерна протягом цього періоду.
Декларація складається у двох примірниках. Перший примірник знаходиться у суб’єкта зберігання зерна - юридичної або фізичної особи, другий - в інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції (з 1 січня 2012 року - Державній інспекції сільського господарства). Термін зберігання декларації становить 3 роки.
Інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції (з 1 січня 2012 року - Державній інспекції сільського господарства): а) подають у п’ятиденний термін зведені матеріали за формою зведеної інформації згідно з додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року №1877 з пояснювальною запискою Мінагрополітики України, а також головам районних і обласних держадміністрацій та Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим (з 1 січня 2012 року - Держсільгоспінспекції, а також Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним держадміністраціям); б) безоплатно видають бланки декларації, дають роз’яснення щодо її заповнення та проводять їх реєстрацію.
Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні» та Порядком декларування зерна суб’єктами зберігання зерна передбачено, що суб’єкти зберігання зерна - юридичні і фізичні особи несуть відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність даних, зазначених у декларації, згідно із законодавством. Водночас необхідно зазначити, що в чинному законодавстві не передбачені заходи відповідальності за невиконання обов’язку декларування зерна суб’єктами виробництва та зберігання зерна. Верховна Рада України двічі у 2007 та 2009 роках приймала за основу проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства під час декларування зерна суб’єктами господарювання, що діють на ринку зерна. Проте до цього часу відповідні зміни не внесені.
Які документи видаються при передачі зерна на зберігання у зерновому складі?
В чинному законодавстві передбачено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право зберігати збіжжя у власних зерносховищах або передати на зберігання суб’єктам зберігання зерна (зерновим складам), що обов’язково оформлюється договором складського зберігання зерна з отриманням складських документів на зерно.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 4 липня 2002 року договір складського зберігання зерна є публічним. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов’язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб’єктом ринку зерна. Типовий договір складського зберігання зерна затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 року №510. Договір складського зберігання зерна укладається у письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.
Складські документи на зерно - це товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов’язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа. Види та особливості складських документів на зерно визначені у ст. 37-46 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні».
Зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: 1) подвійне складське свідоцтво; 2) просте складське свідоцтво; 3) складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. Форма бланків складських документів на зерно, порядок їх випуску, передачі, продажу зерновим складам затверджені постановою Кабінетом Міністрів України «Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно» від 11 квітня 2003 року №510.
Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин - складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варіанта), які можуть бути відокремлені одне від одного. У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва мають бути однаково зазначені:
- Найменування та місцезнаходження зернового складу, що прийняв зерно на зберігання;
- Поточний номер складського свідоцтва за реєстром складських документів складу;
- Найменування юридичної особи або ім’я фізичної особи, від якої прийнято зерно на зберігання, а також місцезнаходження (місце проживання) такої особи;
- Найменування та кількість прийнятого на зберігання зерна, а за потреби і якісні характеристики зерна;
- Строк, на який прийнято зерно на зберігання, якщо такий встановлюється, або ж вказівка, що зерно прийнято на зберігання до запитання, у межах дії сертифіката на відповідність послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки, виданого зерновому складу;
- Розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок оплати зберігання;
- Дата видачі складського свідоцтва;
- Підпис уповноваженої особи та печатка зернового складу.
Просте складське свідоцтво видається на пред’явника. Воно повинне містити наступні відомості:
- Найменування та місцезнаходження зернового складу, що прийняв зерно на зберігання;
- Поточний номер складського свідоцтва за реєстром складських документів складу;
- Найменування та кількість прийнятого на зберігання зерна, а за необхідності - якісні характеристики зерна;
- Строк, на який прийнято зерно на зберігання, якщо такий встановлюється, або ж вказівка, що зерно прийнято на зберігання до запитання, у межах дії сертифіката на відповідність послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки, виданого зерновому складу;
- Розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок оплати зберігання;
- Дата видачі складського свідоцтва;
- Підпис уповноваженої особи та печатка зернового складу;
- Вказівку на те, що воно видане на пред’явника.
Якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію. Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Зернові склади ведуть реєстр складських документів на зерно. Вимоги до реєстру складських документів на зерно та порядок його ведення визначені у постанові Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року №1569.
Після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі «погашено». Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.
Є питання до юриста? Пишіть нам:
"Агробізнес Сьогодні"
вул. Маршала Гречка, 13
м. Київ
04136
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
