Векселя vs. аграрні розписки: спільне та відмінне

/ У правовому полі / Середа, 13 серпня 2014 15:46
Тетяна КОВАЛЕНКОдоцент кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету
КНУ ім. Т. Шевченка
Андрій ЛУК’ЯНЕНКОфінансовий консультант
Міжнародної Фінансової Корпорації
Залежність сільськогосподарського виробництва від природнокліматичних умов, його сезонність, підвищений ризик зумовлюють потребу товаровиробників у кредитних ресурсах. З метою забезпечення потреб аграріїв у фінансах у чинному законодавстві передбачені механізми їх кредитування шляхом видачі аграрної розписки чи векселя.
 
Правове регулювання аграрних розписок і веселів
Правові питання видачі, оформлення, виконання аграрних розписок врегульовані спеціальним Законом України «Про аграрні розписки» від 6 листопада 2012 р. та виданими на його виконання підзаконними нормативно-правовими актами. Особливості видачі векселів визначені Законами України «Про обіг векселів в Україні» від 5 квітня 2001 р., «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р., підзаконними нормативно-правовими актами. Україна у 1999 р. приєдналася до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі.
 
Поняття та особливості векселів і аграрних розписок
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
 
Аналіз чинного законодавства та практики його застосування дозволяє виділити наступні особливості векселів у аграрній сфері економіки:
 
1. Видавати векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як платник (трасат) (зазвичай це агропідприємство), повинна мати перед особою, наказом якого повинен бути зроблений платіж (дистриб’ютор, наприклад, засобів захисту рослин), зобов'язання, сума якого не повинна бути меншою, ніж сума платежу за векселем;
 
2. При використанні векселя в обороті кожна зі сторін-учасників процесу отримує свої переваги: і агровиробник, і дистриб’ютор, і виробник товару, що поставляється дистриб’ютором. Основною перевагою векселя для агровиробників є те, що він забезпечує їм відстрочку платежу на обумовлений у векселі термін. З іншого боку, вексель допомагає дистриб'юторам знижувати затовареність продукцією на їх складах, тобто сприяє збільшенню продажів;
 
3. Випуск векселя як цінного паперу досить простий, він не вимагає державної реєстрації або проспекту емісії. Сам бланк векселя коштує близько 15 грн, тобто витрати компанії на оформлення свого боргу мінімальні;
 
4. Вексель фіксує ціну товарів, що поставляються агровиробнику, у гривні. Таким чином, вексель забезпечує для агропідприємства страхування від валютних коливань. У договорі між агровиробників і дистриб’ютором ця умова закріплюється пунктом, який передбачає, що після передачі векселя постачальнику (дистриб'ютору) грошові зобов’язання за договором у сумі, зазначеній у векселі, припиняються і виникають зобов’язання щодо платежу цієї суми за векселем. Якщо ж дистриб’ютор надає сільськогосподарському виробнику, наприклад, товарний кредит, то цього не відбувається, так як агропідприємство робить перший «авансовий» платіж дистриб’ютору в розмірі 20–30 % від загальної суми контракту, а решта 80–70 % від суми всього платежу фіксуються в доларах або євро в договорі між сторонами;
 
5. Вексель для агропідприємства приблизно учетверо дешевше кредитного фінансування. Сьогодні вартість фінансування на півроку становить менше трьох відсотків від суми боргу (за це фінансування агропідприємство платить банку). А на 9 місяців вартість фінансування зазвичай не перевищує 5 % від суми боргу. Така низька вартість вексельного фінансування, при порівнянні, наприклад, із 20 % ставки банківського кредиту, випливає з того, що оформлення боргу аграрного підприємства — це безресурсна операція для банку, тобто банк не шукає кошти на ринку. Оплату за вексельне фінансування банк оформляє у вигляді комісії, яку сплачує агровиробник. Комісія може стягуватися разово або розбиватися банком на кілька частин. Наприклад, комісія за встановлення ліміту авалювання векселів і комісія при оформленні самого векселя;
 
6. Ще однією перевагою векселя для агропідприємства є те, що воно має можливість дочекатися прийнятних цін на ринку на свою продукцію. Надати такі преференції для агровиробників за свій рахунок не може ні один дистриб’ютор без зниження своєї рентабельності. Приміром, деякі дистриб’ютори встановлюють термін погашення боргів за товарним кредитом 15 вересня. Водночас відстрочка платежу за векселем може становити від 240 до 270 днів і агропідприємство має можливість заплатити борги 15 жовтня або навіть 15 листопада. А за цей час ціна на зібраний урожай може зрости. Відповідно, розплатитися за боргами після цього агропідприємству буде легше;
 
7. З позиції банків додатковою перевагою векселів для агровиробника є те, що з їх допомогою агропідприємства можуть досить легко сформувати собі позитивну кредитну історію, що в майбутньому позитивно вплине на простоту і швидкість роботи з будь-яким банком;
 
8. Найбільшою перевагою векселя для дистриб’ютора є те, що «збір боргів» лягає на плечі виробника, який є постачальником дистриб’ютора і з яким восени за отримані товари повинен буде розрахуватися агровиробник. Ця перевага випливає з того, що платіж за векселем агропідприємство робить виробнику (наприклад, засобів захисту рослин) і його назва вписується в бланк векселя;
 
9. Перевагою векселя для виробника є те, що повернення йому грошових коштів за відвантажений на початку року товар гарантує банк-партнер. До того ж, виробник точно знає, коли саме цей борг буде йому повернуто, тобто, він може краще планувати свою фінансову діяльність.
 
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про аграрні розписки», аграрна розписка — це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.
 
Особливості аграрних розписок як фінансових інструментів на аграрному ринку полягають у наступному:
 
1. Використовуються в операціях з сільськогосподарською продукцією, перелік якої визначений у групах 01–14 розділів I та II Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності згідно із Законом України «Про Митний тариф України»;
 
alt
2. Сторонами є боржник та кредитор. Боржником є особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов’язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах. Кредитор за аграрною розпискою — це фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов’язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов’язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом;
 
3. Аграрні розписки можуть видаватися особами, які мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою на законних підставах для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції. Якщо право власності на земельну ділянку належить двом і більше співвласникам або право користування належить двом і більше користувачам, аграрні розписки видаються ними спільно;
 
4. Особи, які спільно видали аграрну розписку, несуть солідарну відповідальність за невиконання своїх зобов’язань;
 
5. Перехід права власності чи права користування земельною ділянкою не зупиняє дію вказаної в аграрній розписці застави майбутнього врожаю та не припиняє прав боржника і кредитора за аграрною розпискою на користування земельною ділянкою до збору відповідного врожаю, але не довше ніж до закінчення поточного маркетингового року. Боржник за аграрною розпискою зобов’язаний повідомити осіб, яким він передає право власності або право користування земельною ділянкою, сільськогосподарська продукція з якої є предметом застави за аграрною розпискою, про існуючі обмеження згідно з виданими аграрними розписками;
 
6. Аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов’язань боржника за аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції. Розмір застави повинен бути не меншим за розмір зобов’язання за аграрною розпискою. На день видачі аграрної розписки майбутній врожай сільськогосподарської продукції не може перебувати в інших заставах, ніж за аграрними розписками. На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції;
 
7. Застава майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції за аграрною розпискою наділяє кредитора правом у разі невиконання боржником зобов’язання за аграрною розпискою у порядку примусового виконання зобов’язання боржника за аграрною розпискою одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції переважно перед іншими кредиторами цього боржника за аграрною розпискою;
 
8. Таке задоволення здійснюється за вибором кредитора за аграрною розпискою у будь-який спосіб, не заборонений законом, у тому числі шляхом передачі йому права власності на предмет застави в рахунок погашення майнового зобов’язання боржника за товарною аграрною розпискою, наділення кредитора за аграрною розпискою правом доростити заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції, зібрати врожай сільськогосподарської продукції самостійно або уповноваженою ним особою та погасити майнове зобов’язання боржника за товарною аграрною розпискою шляхом набуття права власності на таку зібрану (вирощену) сільськогосподарську продукцію або погасити грошове зобов’язання боржника за фінансовою аграрною розпискою шляхом укладення договору купівлі-продажу заставленої сільськогосподарської продукції з іншою особою-покупцем з отриманням у рахунок виконання зобов’язань боржника за аграрною розпискою плати за таким договором;
 
9. У разі загибелі посівів, майбутній урожай з яких є предметом застави за аграрною розпискою, боржник зобов’язаний за погодженням з кредитором замінити предмет застави іншим аналогічним або рівноцінним майном, про що на аграрній розписці робиться напис, який скріплюється підписами уповноважених представників боржника та кредитора за аграрною розпискою;
 
10. У разі недостатності зібраного врожаю для повного погашення за рахунок такої сільськогосподарської продукції зобов’язань боржника предметом застави за аграрною розпискою стає майбутній врожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується або буде вирощуватися боржником на земельній ділянці, на якій до цього вирощувалася сільськогосподарська продукція, майбутній урожай якої був предметом застави за аграрною розпискою, до повного виконання зобов’язань боржника, якщо інше не встановлено за домовленістю сторін аграрної розписки;
 
11. Кредитор має право самостійно або із залученням третіх осіб здійснювати моніторинг майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції, що є предметом застави за його аграрною розпискою. Моніторинг може здійснюватися протягом всього строку дії застави майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції, якщо інше не встановлено за домовленістю сторін аграрної розписки.
 
Види та форма аграрних розписок і векселів
Аграрні розписки поділяються на товарні та фінансові. Товарна аграрна розписка встановлює безумовне зобов’язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою. Вказані розписки складаються в письмовій формі на бланку, підлягають нотаріальному посвідченню і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Товарна аграрна розписка має містити такі обов’язкові реквізити:
 
  • назва — «Товарна аграрна розписка»;
  • строк поставки сільськогосподарської продукції;
  • реквізити кредитора та умови про подальшу передачу прав за аграрною розпискою;
  • предмет — зобов’язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції, визначення її кількості та якості;
  • умови та місце поставки сільськогосподарської продукції;
  • опис предмета застави, у тому числі інформація щодо кількості заставленого рухомого майна, кадастрового номера, місця розташування, правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції;
  • дата та місце видачі;
  • ім’я боржника, його місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків та підпис — для фізичних осіб. Найменування, адреса місцезнаходження, код ЄДРПОУ, підпис уповноваженої особи та печатка — для юридичних осіб.
 
У разі якщо боржників два і більше, зазначаються дані всіх боржників. Документ, що не відповідає вказаним вимогам, не є аграрною розпискою. Боржник та кредитор можуть домовитися про включення до тексту товарної аграрної розписки додаткових умов, що не суперечать положенням Закону України «Про аграрні розписки». Якість сільськогосподарської продукції — предмета аграрної розписки визначається боржником і кредитором за взаємною згодою на підставі державних стандартів України, технічних умов, технічних регламентів, класифікаторів, чинних в Україні на день видачі аграрної розписки.
 
 

 

Фінансова аграрна розписка встановлює безумовне зобов’язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості. Виконання боржником зобов’язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі. Фінансові аграрні розписки складаються у письмовій формі на бланку, підлягають нотаріальному посвідченню і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Фінансова аграрна розписка має містити такі обов’язкові реквізити:
 
  • назва — «Фінансова аграрна розписка»;
  • строк сплати коштів;
  • реквізити кредитора та умови про подальшу передачу прав за аграрною розпискою;
  • предмет — безумовне зобов’язання сплатити грошові кошти, визначення формули розрахунку розміру грошового зобов’язання боржника, кількості та родових ознак сільськогосподарської продукції, що є невід’ємною частиною такої формули;
  • умови та місце сплати грошових коштів;
  • опис предмета застави, у тому числі інформація щодо кадастрового номера, місця розташування, правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції;
  • дата та місце видачі;
  • ім’я боржника, його місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків та підпис — для фізичних осіб. Найменування, адреса місцезнаходження, код ЄДРПОУ, підпис уповноваженої особи та печатка — для юридичних осіб.
 
У разі якщо боржників два і більше, зазначаються дані всіх боржників. Документ, що не відповідає вказаним вимогам, не є аграрною розпискою. Боржник та кредитор можуть домовитися про включення до тексту фінансової аграрної розписки додаткових умов, що не суперечать положенням Закону України «Про аграрні розписки».
 
Чинним законодавством передбачено, що випускаються такі види векселів — переказний або простий.
 
Переказний вексель є цінним папером, який підтверджує простий, нічим не обумовлений наказ векселедавця, адресований платникові, сплатити суму, зазначену у векселі, векселедержателю в зазначений у векселі термін. Переказний вексель повинен містити такі реквізити:
 
  • найменування — «вексель»;
  • просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму;
  • зазначення строку платежу;
  • зазначення місця, в якому повинен здійснитись платіж;
  • найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;
  • дату і місце складання векселя;
  • підпис того, хто видає документ (векселедавця);
  • найменування того, хто повинен платити (платника).
 
Переказний вексель пов'язує між собою мінімум трьох суб’єктів — дистриб’ютора (векселедавця), агропідприємство (платника) і виробника (векселедержателя). Простий же вексель пов’язує між собою мінімум двох суб’єктів — дистриб’ютора (векселедержателя і векселенабувача) і агропідприємство (векселедавця).
 
altПростий вексель є простим і нічим не обумовленим зобов’язанням векселедавця сплатити у визначений термін векселедержателю встановлену у векселі грошову суму. Простий вексель містить такі реквізити: а) найменування — «вексель»; б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму; в) зазначення строку платежу; г) зазначення місця, в якому повинен здійснитись платіж; д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений; е) дату і місце складання векселя; є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).
 
Більшість дистриб’юторів у 2014 р. віддають перевагу оформленню переказних векселів. Це викликано декількома причинами. По-перше, при виписуванні переказного векселя дистриб’ютор є ініціатором процесу і краще цей процес контролює. По-друге, така ініціатива знімає з агровиробника частину роботи з організації вексельного обігу, які виконує дистриб'ютор (веде облік виданих, прийнятих і переданих векселів, актів прийому-передачі виданих векселів, купує бланки векселів). Крім того, виробникові, безумовно, зручніше і менш затратно вести справи з десятком-двома дистриб’юторів, ніж з тисячами агропідприємств, зареєстрованих по всій Україні.
 

International Finance Corporation (IFC), компанія з Групи Всесвітнього Банку, та глобальний концерн Bayer у 2013 році оголосили про старт інноваційного партнерства, націленого на модернізацію сільськогосподарського сектора України, що сприяє реалізації аграрного потенціалу України і підвищує глобальну продовольчу безпеку. Частиною цього партнерства є проект IFC-Bayer «Сприяння розвитку малого та середнього агробізнесу в Україні», який реалізується під патронатом Міністерства фінансів Австрії. Більше інформації про проект та про те, як скористатися його перевагами, можна отримати за телефоном 044 490–64–00.
 

 

 18 квітня 2024
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
18 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.