У законодавстві України племінна справа у тваринництві є особливим видом діяльності суб’єктів господарювання і регулюється спеціальним Законом України «Про племінну справу у тваринництві» в редакції від 21 грудня 1999 р. із наступними змінами і доповненнями, а також виданими в розвиток вказаного Закону підзаконними нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про племінну справу у тваринництві» для виконання спеціальних робіт, пов’язаних із веденням офіційного обліку продуктивності тварин, офіційної класифікації (оцінки) за типом, отриманням, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток і трансплантацією ембріонів, залучаються працівники згідно із кваліфікаційними вимогами, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва. Такі кваліфікаційні вимоги затверджені Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 квітня 2016 р. № 153 «Про затвердження Кваліфікаційних вимог до працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами». При цьому визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Положення про порядок проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами» від 17 листопада 2003 р. № 406.
Вказані вище Кваліфікаційні вимоги визначають ступінь професійної підготовки працівника, наявність у нього знань, умінь і навичок, необхідних для виконання ним спеціальних робіт, пов’язаних з веденням офіційного обліку продуктивності, офіційної класифікації (оцінки) за типом, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток і трансплантацією ембріонів.
Працівник, який виконує спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, повинен мати відповідну фахову освіту, зокрема:
- провідний зоотехнік із племінної справи: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи на посаді зоотехніка з племінної справи І категорії — не менш ніж 2 роки;
- зоотехнік із племінної справи І категорії: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи на посаді зоотехніка з племінної справи ІІ категорії — не менш ніж 2 роки;
- зоотехнік із племінної справи ІІ категорії: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи на посаді зоотехніка з племінної справи — не менш ніж 2 роки;
- зоотехнік із племінної справи: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань без вимог до стажу роботи.
Працівники, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з веденням офіційного обліку продуктивності, офіційної класифікації (оцінки) за типом, повинні мати практичний досвід з виконання окремих видів робіт залежно від спеціалізації суб’єкта господарювання, а саме із:
- забезпечення системи зоотехнічних, селекційних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин;
- ідентифікації тварин;
- ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин;
- бонітування та офіційної оцінки тварин за типом;
- оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства;
- визначення племінної (генетичної) цінності тварин;
- визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства;
- проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
- ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин;
- сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;
- державної реєстрації племінних та підконтрольних тварин;
- застосовування методів селекції, спрямованих на збереження племінних якостей племінних (генетичних) ресурсів, виведення нових або удосконалення існуючих селекційних досягнень;
- забезпечення технологічних вимог з проведення селекційно-племінної роботи в галузі птахівництва, бджільництва, рибництва та шовківництва;
- здійснення комплексу заходів з поліпшення стану відтворення поголів’я та вирощування племінного молодняка;
- складання програм селекції та планів селекційно-племінної роботи;
- впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань генетики, селекції і відтворення тварин.
Працівники, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з отриманням, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток і трансплантацією ембріонів, повинні мати практичний досвід з виконання певного виду робіт залежно від спеціалізації підприємства та технології, а саме з:- ідентифікації тварин;
- ідентифікації, заготівлі та обробки відповідних генетичних ресурсів в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції;
- використання відповідного обладнання, передбаченого технологічними вимогами для відповідних генетичних ресурсів;
- ведення відповідних форм племінного обліку для генетичних ресурсів;
- оцінки якості усіх генетичних ресурсів за якісними та кількісними показниками згідно з чинними стандартами;
- проведення оцінки запліднювальної здатності сперми відповідно до вимог, встановлених для цієї продукції, та вибраковування;
- визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства;
- проведення випробування плідників за власною продуктивністю та якістю потомства;
- комплектування плідниками планових ліній, типів, порід;
- бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності плідників;
- проведення комплексу робіт з організації та проведення замовних парувань маточного (донорського) поголів’я;
- проведення штучного осіменіння сільськогосподарських тварин;
- проведення трансплантації ембріонів;
- впровадження заходів для підвищення запліднювальної здатності сперми плідників від штучного осіменіння маточного поголів’я;
- запобігання і ліквідації безпліддя та яловості маточного поголів’я тварин у суб’єктів господарювання;
- поширення та впровадження передового досвіду, ефективних методів та технологій відтворення найцінніших племінних (генетичних) ресурсів;
- організації та проведення тренінгу і випробувань племінних коней;
- проведення змагань всіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів;
- проведення генетичної експертизи походження сільськогосподарських тварин;
- виявлення генетичних аномалій у сільськогосподарських тварин;
- ДНК-тестування за генетичними маркерами, що пов’язані з проявом господарсько-корисних ознак у сільськогосподарських тварин;
- проведення лабораторних досліджень оцінки якості тваринницької продукції;
- використання лабораторного та технологічного обладнання для проведення робіт з оцінки якості продукції тваринництва;
- ведення обліку та оформлення результатів оцінки якості продукції тваринництва;
- виконання вимог чинних нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів щодо визначення якості тваринницької продукції;
- проведення заходів щодо організації та участі у проведенні породовипробування, випробувань тварин різних генотипів та у створенні селекційних досягнень;
- розроблення та впровадження систем розвитку племінного тваринництва;
- розроблення та виконання програм селекції за видами і породами тварин та впровадження науково-технічних досягнень у виробництво.
Працівники, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, повинні знати чинні нормативно-правові акти з племінної справи у тваринництві, вимоги до племінних (генетичних) ресурсів, анатомію, фізіологію, правила годівлі та розведення тварин, досягнення науки та передового досвіду.
