Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) та ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» розробили методологічні рекомендації щодо належної фіксації злочинів та завданих втрат аграріям.
«Відкрили гарячу лінію для безкоштовних консультацій. Проводимо навчання у різних регіонах України, щоб допомогти сформувати потужну доказову базу про злочини росії, без якої неможливо буде рухатися далі. Важливий етап для запуску міжнародних судових процесів та компенсаційних механізмів. Бої з ворогом ще тривають. Віримо в нашу перемогу. Вже зараз маємо спільно планувати післявоєнне відновлення агросектору. Попереду багато роботи, щоб український агросектор відродився і став ще потужнішим», – наголосила Ксенія Сидоркіна, керівниця Програми USAID АГРО.
До слова, 14 листопада 2022 року Генеральна Асамблея ООН більшістю голосів ухвалила резолюцію «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України», підготовлений Україною за співавторства більше півсотні країн. Генасамблея визнає, що росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права, зокрема її агресію, а також міжнародного гуманітарного права і прав людини. Відповідно, юридичні наслідки для рф мають включати відшкодування збитків, завданих Україні.
Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати всі збитки, завдані внаслідок військової агресії росії. Така доказова база важлива для доведення в тому числі в міжнародних судах злочинів рф і відшкодування нею всіх втрат. Так вважає перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Заступниця директора Департаменту санкційної політик Міністерства юстиції України Ірина Кірєєва в свою чергу наголосила: «Країна-агресор намагається блокувати будь-які рішення на рівні ООН, бо досі є членом Ради безпеки. Тому компенсаційний механізм буде заснований на основі багатостороннього договору який вже буде передбачено необхідність сплати відшкодувань. Також будуть встановлені правила, яким чином діятиме така компенсаційна комісія. Передбачається, що договір буде підписано зацікавленими державами-учасницями, зокрема тих держав, на території яких заморожено, заблоковано кошти, активи російської федерації. Це і буде джерелом наповнення компенсаційного фонду».
Київська школа економіки спільно із Міністерством аграрної політики та продовольства України, за підтримки ФАО та Світового банку провели аналіз аграрних збитків. За словами професора Олега Нів’євського, торік станом на вересень 2022 року вони виглядали так:
• прямі збитки становили 6,6 млрд доларів США або 23% сектору;
• сільськогосподарська техніка – 84,2 тис. одиниць зруйновано на 2,9 млрд доларів США;
• вирощена продукція – вкрадено і знищено зернових та олійних культур на 1,8 млрд доларів США.
Зараз ці цифри вже набагато більші.
«Найбільше постраждали ті регіони, де велися активні бойові дії. Відбулося зниження виробництва сільгосппродукції на 34%. Непрямі аграрні витрати склали 34,5 млрд доларів США. Через блокування експорту відбулося знищення внутрішніх цін, – половина втрат фактично. Експортна логістика зросла в 6 разів з 30 доларів до 180-200 доларів США за тонну. І аграрії платили. Саме тому мали проблеми з ліквідністю та прибутковість. Як наслідок, станом на грудень минулого року посіяно лише 40% площ озимих. Фермери сумніваються, чи варто це робити і за рахунок яких коштів. Очікування не оптимістичні – зменшення виробництва аграрної продукції. В деяких будуть проблеми із продовженням діяльності. Все залежатиме від того, як і коли закінчиться війна», – каже Олег Нів’євський.
Значних руйнувань агросектору зазнала Харківщина. Директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації Андрій Дорожко розповів про ситуацію в регіоні.
«Більше 70 підприємств області повністю зруйновано. 500 тис. га земель потребують обстеження на мінно-вибухові предмети. У 2022 році було засіяно на 54% менше земель, ніж у 2021. Звісно це відобразилося на валовому зборі продукції. Наприклад, зернових та зернобобових зібрано 1,7 млн тонн – на 62% менше, ніж у 2021 році. Станом на 6 грудня 2022 було посіяно озимих культур 180 тис га – на 68% менше, ніж в попередньому році. Розуміємо, що і врожай буде значно меншим. Значної шкоди зазнав тваринницький комплекс: виробництво яєць зменшилося на 35%, молока – на 55%. Продаж худоби та птиці зменшився на 58%. Існує проблема із кормами в Харківський області. Проблема гостра на деокупованих територіях. Намагаються її вирішити», – повідомив він.
Досі не може стримати негативних емоцій Віктор Звєрєв, засновник підприємства «Агросвіт» на Харківщині, де під час авіанальоту та бомбардування загинув персонал та 2 тис. поголів’я корів.
«28 лютого о 9 годині декілька літаків росії зробили авіа наліт і бомбардування. Більше 40 бомб скинули на комплекс. Загинули працівники, 21-річний хлопець. Більше 2 тис. поголів’я корів втратили під час бомбардування. Провели своїми силами розслідування. І на жаль, командував цими льотчиками, командир, який народився в Чугуєві. Навчався у Вищому військовому училищі в Харкові. І він командував цими злочинцями. На 5-тий день агресії окупати вдерлися в мій будинок. Майже 2 місяці жили там і грабували, виносили і все вивозили. Коли звільнили наші ЗСУ цю територію, то окупанти залишили деякі особисті речі. Є особисті справи командирів, список тих, хто брав участь в цій агресії. Спочатку був зламаний цими подіями, зараз – злість переповнює. Кожен злочин буде доведений і покараний. Коли ми фіксували руйнування і втрати, то стикалися із певними труднощами. Вже в перший день війни вірив, що перемога буде за ними», – розповів Віктор Звєрєв.
Сьогодні зафіксувати збитки можна звичайним смартфоном, зробити відео та фотозйомку, що стане доказом і буде викликати довіру міжнародних інстанцій, – каже Андрій Мартин, старший проєктний менеджер Земельної реформи Офісу Реформ Кабінету Міністрів України.
«Датою оцінки майна, яке пошкоджено або зруйноване фактично має бути будь-яка дата, що передує даті подання позову, але не раніше 24 лютого 2022 року. Будуть орієнтуватися на ціни, станом на цю дату. Сьогодні – ключове завдання для аграріїв – це документування. Смартфони – це дієвий інструмент. Фото та відео приймуть в якості доказів міжнародні інстанції, де набагато простіші алгоритми ведення справ», – переконаний він.
Адвокат, експерт ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Артем Донець рекомендує фермерам: «Якщо не зафіксувати руйнування та належним чином не оформити, то в подальшому після відновлення будівель, земель докази руйнування будуть знищені. Відповідно фермери не зможуть звернутися по компенсацію. Зараз можна швидко і ефективно зробити фіксацію. Ця війна є новим викликом як для аграріїв, так і юристів, бо після другої світової війни таких широкомасштабних бойових дій в Європі не відбувалося. Будемо напрацьовувати нові механізми збирання доказів та в подальшому отримання компенсації. Є експерти, до яких можна звертатися».
Принагідно нагадаємо, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) розпочали спільний проєкт з підтримки економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України. У рамках проекту впроваджуються найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та розрахунку завданих ними втрат. Створені методологічні рекомендації з фіксації злочинів. Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів +38 067 503 19 08. Крім того, з 2 листопада функціонує Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України.
Отож, Українська держава потерпає від військової агресії. Збитки, які отримує агросектор, загрожують продовольчій безпеці світу. Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати злочини рф так, щоб матеріали не мали жодного шансу піддаватись сумнівам у міжнародних судах.
Підготувала Тетяна Ковальчук
