Відповідно до п. 6 частини першої ст. 7 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», пп. 218, 975–979 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року №1106, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 листопада 2024 року №4091 (далі — Наказ №4091) затверджено в новій редакції Вимоги до меду. Варто звернути увагу, що оновлена редакція Вимог до меду набирає чинності через шість місяців з дня офіційного опублікування Наказу №4091, тобто з 24 червня 2025 року. Мед, який відповідає вимогам, що діяли до набрання чинності цим Наказом, але не відповідає положенням Вимог до меду, затверджених зазначеним Наказом №4091, може вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років з дня набрання чинності Наказом №4091 та перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення мінімального строку придатності.
Відповідно до нової редакції Вимог до меду, мед — це натуральна солодка речовина, вироблена бджолами Apis mellifera сполученням з власними особливими речовинами нектару рослин або секреції живих частин рослин чи виділень комах, що смокчуть рослинний сік на живих частинах рослин, які збирають бджоли, з подальшим відкладенням, зневодненням, зберіганням для дозрівання у стільниках. За походженням мед поділяють на квітковий (нектарний) та падевий. За способом виробництва мед поділяють на стільниковий, стільники в меду, злитий, центрифужний, пресований.
Вимоги до меду поширюються на маркування меду для забезпечення належної поінформованості споживачів та запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживача в оману, та застосовуються до наступних харчових продуктів:
• злитий мед — мед, отриманий завдяки його стіканню з розпечатаних стільників, що не містять розплоду;
• квітковий (нектарний) мед — мед, отриманий з нектару рослин;
• мед для кондитерських виробів — мед, придатний для промислового використання як інгредієнт при виробництві інших харчових продуктів, які піддають технологічній обробці. Такий мед може мати сторонній смак, запах, ознаки бродіння, бути перегрітим або перебродженим, або отриманий таким видаленням сторонніх неорганічних або органічних речовин, що призвело до значного видалення пилкових зерен;
• падевий мед — мед, переважно отриманий з виділень комах (Hemiptera), які смокчуть рослинний сік на живих частинах рослин або із секреції живих частин рослин;
• пресований мед — мед, отриманий пресуванням стільників, що не містять розплоду, із застосуванням помірного нагріву не більше ніж до 45 °C або без нього;
• стільники в меду — мед, що містить один або більше шматків стільникового меду;
• стільниковий мед — мед, який бджоли зберігають у комірках новозбудованих стільників, що не містять розплоду або вощини, виготовленої лише з бджолиного воску, і який продають у запечатаних цільних стільниках або частинах таких стільників;
• центрифужний мед — мед, отриманий центрифугуванням розпечатаних стільників, що не містять розплоду.
Варто мати на увазі, що зазначені вище терміни є назвами харчових продуктів, використання яких можливо тільки за умови виконання відповідних положень Вимог до меду.
Мед повинен відповідати критеріям складу, визначених у додатку до Вимог до меду, та таким характеристикам:
• складається з вуглеводів, переважно із фруктози й глюкози, а також інших речовин, таких як органічні кислоти, ензими, пилкові зерна, що потрапляють у процесі переробки бджолами нектару (паді) на мед;
• колір має бути від прозорого (безколірного), білого, світло-жовтого до темно-коричневого;
• консистенція може бути рідкою, в’язкою, або частково чи повністю кристалізованою.
Смак та аромат варіюються, але зумовлені рослинним походженням.
До меду, що маркується словом «мед», як харчового продукту чи як інгредієнта в харчових продуктах, заборонено додавати інші харчові інгредієнти, харчові добавки або будь-які інші добавки, ніж мед. Пилкові зерна, притаманні меду, не вважаються інгредієнтом.
Мед не повинен містити сторонніх органічних та неорганічних речовин, що не належать до його складу, присмаків або запахів, мати ознаки бродіння, мати штучно змінену кислотність або бути нагрітий таким чином, щоб натуральні ензими (ферменти) було зруйновано або значною мірою дезактивовано.
_____________________
З меду заборонено вилучати пилкові зерна та інші притаманні меду складові
_____________________
Зазначені вимоги не застосовуються до меду для кондитерських виробів, окрім вимог щодо відсутності у ньому сторонніх органічних та неорганічних речовин.
З меду заборонено вилучати пилкові зерна та інші притаманні меду складові.
При маркуванні харчового продукту застосовується термін «мед». Маркування харчових продуктів, за винятком меду для кондитерських виробів, може бути доповнене інформацією про:
• квіткове або рослинне походження, якщо харчовий продукт повністю або переважно походить із зазначеного джерела та має органолептичні, фізико-хімічні та мікроскопічні характеристики зазначеного походження;
• регіональне, територіальне або топографічне походження, якщо харчовий продукт повністю походить із зазначеного джерела;
• специфічні критерії якості.
На маркуванні меду для кондитерських виробів в безпосередній близькості до назви харчового продукту повинно бути зазначено «призначений лише для використання у виробництві харчових продуктів, які піддаються переробці».
Контейнери з медом для кондитерських виробів, а також упаковка та торгова документація повинні вказувати повну назву харчового продукту.
Якщо мед для кондитерських виробів було використано як інгредієнт у складі харчового продукту, у назві такого харчового продукту дозволяється використовувати термін «мед» замість терміна «мед для кондитерських виробів», проте у переліку інгредієнтів зазначається термін «мед для кондитерських виробів».
_____________________
Маркування меду повинно містити інформацію про країну, у якій було зібрано мед
_____________________
Маркування меду повинно містити інформацію про країну, у якій було зібрано мед. Якщо мед походить із декількох країн, країни походження, де було зібрано мед, повинні бути вказані на маркуванні в основному полі видимості у порядку зменшення їх частки у вазі разом із відсотком, який представляє кожна з цих країн. Для кожної окремої частки в суміші допускається відхилення 5%, розраховане на основі документації про відстеження оператора. У разі якщо в суміші меду кількість країн походження перевищує чотири, а сума чотирьох найбільших часток становить більше 50% суміші, дозволяється вказувати у відсотках лише їх, а решту країн походження — в порядку спадання без зазначення відсотка.
У випадку пакування, що містить нетто-кількість меду менше 30 грамів, назви країн походження можуть бути замінені дволітерним кодом відповідно до ДСТУ EN ISO 3166-1:2022 (EN ISO 3166-1:2020, IDT; ISO 3166-1:2020, IDT) «Коди для представлення назв країн та їх підрозділів. Частина 1. Код країни» або ISO 3166-1:2020.
Надання вказаної інформації є обов’язковим відповідно до вимог Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
Додаток до Вимог до меду
Тетяна КОВАЛЕНКО, докторка юридичних наук, професорка
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
