Суть процесу зберігання насіння гречки полягає в утриманні в певних умовах, що забезпечують високу схожість і здатність давати здорові та сильні рослини нового покоління. Однією із важливих умов, що має першочергове значення у збереженні схожості, є стан життєздатності насіння у момент його закладання на тривале зберігання, про що роблять висновки на підставі показників енергії проростання і лабораторної схожості.
Вони характеризують співвідношення живого і мертвого насіння та швидкість його проростання і мало або і зовсім не несуть інформацію про силу розвитку проростків, їхню фізіологічну активність, спрямованість обмінних процесів, стійкість до несприятливих впливів. Хоча саме цим значною мірою і визначаються швидкість та одночасність появи сходів у полі, темпи росту й розвитку рослин, їхня продуктивність, збереження насінням життєздатності.
Фактори, що впливають на збереження насіння
На зберігання слід закладати сухе виповнене насіння, з мінімальною механічною травмованістю та пошкодження шкідниками, оскільки воно утричі сильніше дихає, ніж ціле, що створює умови для самозігрівання й активної діяльності мікроорганізмів. У подальшому вирішальними факторами зберігання насіння є вологість насіння і температура.
У процесі дихання воно виділяє воду, вуглекислий газ і значну кількість тепла, проте у сухому середовищі цей процес протікає повільно і не загрожує зберіганню.
Негативно впливають і часті коливання вологості насіння, зумовлені змінами вологості повітря. Дуже небезпечними в цих умовах є плісняві гриби, які можуть розмножуватися за вологості зерна 15–16%. Оскільки зародок завжди має більшу вологість, ніж насінина в цілому, то вони розвиваються передусім на зародку. За даними науковців, у насінні вологістю нижче 12% не розвиваються хвороби, а нижче 9% не з’являються і шкідники.
Життєздатність посівного матеріалу залежить також і від температури середовища: чим вона вища, тим інтенсивніше дихання. Насіння потребує спеціальної підготовки в період збирання і післязбиральної обробки.
Підготовка складських приміщень
Задовго до початку збирання приступають до підготовки насіннєсховищ. Складські приміщення ремонтують, очищують від залишків насіння, сміття, пилу, бруду. Зашпаровують всі щілини в підлозі і стінах. Вікна, двері, різні перегородки, піддони миють лужним розчином. Всі механізми для навантажувально-розвантажувальних робіт, устаткування, інвентар очищують від пилу і бруду, потім знезаражують мішки (вивертають, витрушують, обробляють окропом, сушать) і складують. Проти гризунів розкладують отруйні принади. Територію навколо насіннєсховищ також прибирають, видаляють бур’яни, сторонні предмети. Проводять дезінфекцію приміщень і всього обладнання за допомогою різних засобів. Найпростіший із них — застосування свіжогашеного вапна (4 кг на 10 л води) або вапняно-керосинової емульсії (1 кг вапна + 10 л води + 1 л керосину) по 0,5 л на 1 м² приміщення. Найбільш ефективна дезінфекція складів — обробка сіркою (50 г/м³) та іншими спеціальними препаратами.
Будь-яку дезінфекцію закінчують за 10 днів до завантажування насіння.
Розміщення і зберігання
Під час зберігання необхідно вживати всіх можливих заходів, щоб запобігти змішуванню насіння — це один із головних законів насінництва. Тому до початку жнив складають план розміщення насіння у насіннєсховищах з урахуванням очікуваного обсягу виробництва, планів сівби і реалізації з кожної культури, сорту, категорії, генерації.
Добазове насіння генерації розсадник, розмноження та базове насіння генерації супер еліта, еліта зберігається у мішках, а ті, своєю чергою, у штабелях, які формують на спеціальних піддонах не нижче ніж за 10 см від підлоги. Між штабелями і стінами залишають проходи 0,7 м, а для приймання і відпуску насіння — 1,3 м завширшки. Кількість рядів мішків у штабелі для зернових колосових, кукурудзи, гречки, зернобобових культур не повинна перевищувати 8, проса — 6, соняшнику, сої, багаторічних трав — 5.
Обов’язкове правило
На тривале зберігання закладають насіння, вологість якого нижча критичної, цілком очищене і відсортоване
До мішків із насінням пришивають відповідні етикетки, штабелі мішків маркуються штабельними ярликами, а засіки — аналогічними табличками.
З моменту надходження насіння у сховище необхідно вести систематичне спостереження за вологістю і температурою його та повітря, за зміною кольору насіння, запаху, появою осередків самозігрівання і шкідників. Насіннєсховища періодично провітрюють, використовуючи активне вентилювання. Слід пам’ятати, що відносна вологість зовнішнього повітря має бути не вище 60–70%, а температура — нижчою, ніж температура приміщення, бо інакше можлива конденсація вологи на насінні. Зберігання у сухому холодному стані — оптимальне для всіх зон і культур. Переохолодження (нижче мінус 10–15 °C) не припустиме, особливо насіння із підвищеною вологістю може загинути. Навесні не можна допускати швидкого його прогрівання. Щоб воно прогрівалося поступово, насіннєсховище необхідно провітрювати тільки вночі або в холодні дні.
Пам’ятайте: створення комплексу оптимальних умов забезпечує збереження структурного стану, біохімічного складу, біологічних властивостей насіння та подовження його господарського довголіття.
Поради щодо підготовки якісного насіннєвого матеріалу
Основною причиною низьких посівних якостей насіння є організаційні недоробки, а саме:
- невчасно збирають насіннєві посіви;
- не вживають заходів щодо негайного слідом за збиранням просушування, очистки і сортування насіння;
- явно непридатне насіння не обмінюють на добре відразу ж у процесі збирання або після нього;
- вологе насіння, яке має завищену вологість, не просушують на зерносушарках до збереження на складі.
Необоротне зниження схожості насіннєвого зерна, яке зберігається у вологому стані, зумовлене не дією низьких температур, не термічним фактором самозігрівання, а повільно протікаючим процесом розвитку мікрофлори, в основному плісеней, які знищують зародок.
Під час збирання навіть у фазі повної стиглості насіння до бункера потрапляють зелені частини рослин або бур’янів із вологістю 50–80%. Ця маса зволожує насіння протягом першої ж доби, що може призвести до часткового зігрівання і погіршення якості посівного матеріалу, тому необхідно, аби зерно, що надійшло на тік, було одразу очищене від домішок.
Сухе вологістю до 13,5% є найбільше стійким. Енергія його дихання мінімальна, мікроорганізми на його поверхні не розвиваються.
Науковцями доведено, що в результаті осушування вологого насіння підвищується його схожість за рахунок окремих фізіологічно незрілих зернин, які під час осушування (виділення вільної вологи) проходять прискорений процес дозрівання та відбувається часткове знезараження їх від мікроорганізмів. За посіву таким насінням отримують більш ранні, густі і дуже дружні сходи, а в результаті — вищі врожаї, ніж коли сіють несушене насіння за їх рівної лабораторної схожості.
Зростання стійкості насіння під час зберігання складається із трьох основних ланок — очищення, осушення та активного вентилювання.
Температура насіння — найважливіший показник, що характеризує стан насіннєвої маси. Низька температура в усіх ділянках маси насіння є показником її нормального стану і свідчить про консервацію. Підвищення, що не відповідає змінам температури навколишнього середовища, свідчить про активацію фізіологічних процесів і початок самозігрівання. Тому потрібно одночасно враховувати температуру повітря ззовні та всередині сховища.
Провітрювання насіннєсховищ і насіння проводять за тривалого зберігання. Доцільність цього заходу значною мірою залежить від його вологості. Чим воно сухіше, тим менша потреба у провітрюванні. Якщо насіння має вологість, близьку до критичної чи трохи вищу, то у процесі дихання воно виділяє значну кількість вуглекислого газу, який заповнює міжнасіннєвий простір. Це може негативно вплинути на схожість насіння.
Віталій БУРДИГА, канд. с.-г. наук, директор науково-дослідного
інституту круп’яних культур ім. О. Алексеєвої Подільського
державного аграрно-технічного університету
Микола ДИЯНЧУК, агроном-інспектор державного підприємства
«Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції»
