Не пізніше, ніж через 5–7 діб після останнього оброблення поля фунгіцидами на посівах продовольчої картоплі, бадилля скошують. На насіннєвій картоплі проводять десикацію бадилля дозволеними препаратами: за 7 днів до збирання врожаю — «Десикаш», р. к. (2 л/га); «Реглон Супер» 150 SL, в. р. к. (1,5–2,0 л/га); «Реглон Спектрум» 150 SL, р. к. (2,0 л/га); «Реглон Форте 200 SL», р. к. (1,5 л/га); за 7–10 днів — «Реглон Ейр 200 SL», р. к. (1,5 л/га); за 10 днів — «Ретро 150 SL», р. к. (1,5–2,0 л/га). Запобігти передаванню інфекції багатьох збудників хвороб від зараженого бадилля до свіжозібраних бульб картоплі допомагає своєчасне знищення бадилля.
Збирати врожай слід у теплу суху погоду за середньодобової температури не нижче ніж 5–7 °С. Бульби, зібрані навіть у суху погоду за температури нижче ніж 4 °C і вище ніж 25 °С, інтенсивно уражуються грибними і бактеріальними хворобами.
Восени перед закладкою картоплі на постійне зберігання обов’язковим заходом є проведення бульбового аналізу з ретельним видаленням із партії бульб, уражених сухою гниллю, чорною ніжкою, фітофторозом, нематодами, фомозом, ризоктоніозом, звичайною та порошистою паршею, дитиленхозом, мокрою бактеріальною гниллю та багатьма іншими хворобами. Цю роботу слід здійснювати з особливою акуратністю і ретельністю, тому що у величезному потоці насіннєвої і продовольчої картоплі найчастіше виявляють і видаляють бульби сильно уражені, а бульби з незначним ступенем ураження залишаються непомітними. Проте, потрапивши до сховища, саме вони є основними осередками первинної інфекції і за незначних коливань температури й вологості можуть викликати значні втрати картоплі, закладеної на зберігання в зимовий період.
Під час збирання, перебирання та закладання бульби в сховища дуже важливо не допускати механічних пошкоджень поверхні. Картоплю необхідно просушити, насіннєві бульби бажано озеленити, що підвищує їхню стійкість до різних видів гнилі та інших хвороб під час зберігання.
Для зменшення розвитку сухої гнилі, ризоктоніозу, звичайної парші, фомозу насіннєві бульби перед закладанням на зберігання слід обробити одним із протруйників на основі діючих речовин: імазаліла сульфату, к. е. («Фунгазіл 100 SL», 150 мл/т); іпродіону, к. с. («Ровраль Аквафло», 0,38–0,4 л/т); флудіоксонілу, тн («Максим 025 FS», 0,75 л/т).
За 1–1,5 місяці до закладки бульби на зберігання картоплесховище ретельно очищають, дезінфікують комовою сіркою, яку спалюють із розрахунку 40–60 г/м³. За 10–15 днів до закладки бульби картоплі на зберігання сховище білять вапняним молоком (2–3 кг вапна на 10 л води) з розрахунку 0,5 л/м² або обприскують 2% суспензією хлорного вапна (1 кг/100–200 м²).
Бульби, зібрані за несприятливих погодних умов, потребують лікувального періоду, тому перші 10–15 діб після збирання їх слід витримати за температури 15–18 °С.
Високоефективним заходом проти хвороб картоплі під час зберігання в сховищах (зберігання бульб насипом, секційний і контейнерний методи зберігання) є дотримання оптимального режиму. Бульби слід зберігати в картоплесховищах, які добре вентилюються, за температури — 1–4 °С, відносній вологості — 90–95%. У сховищах для вентиляції насіннєвої картоплі оптимальна норма подачі повітря становить приблизно 70 м³ на тонну продукції за годину, для продовольчої картоплі — 50 м³ на тонну продукції за годину. Взимку перебирати бульбу без крайньої потреби не варто.
Якість зберігання картоплі значно залежить від температури, вологості й доступу повітря. Узимку в бульбах тривають процеси дихання і випаровування води, а також розпад запасних речовин, тому порушення обміну речовин знижує їх стійкість до патогенних організмів. Регулювання вологості повітря слід проводити так, щоб не викликати точки роси, бо це може призвести до запітніння бульби, внаслідок чого її поверхня стає мокрою, що сприяє розвитку різної гнилі.
З метою стримування проростання бульби продовольчої картоплі й зниження ураження хворобами, бульби у сховищах навесні, незадовго до їх проростання, обробляють препаратом М-1 (метиловий ефір a-нафтилоцтової кислоти, 3 кг/т), або застосовують препарат «Нонанол», вводячи його протягом 10 днів під час вентиляції, поки сформовані на бульбах проростки завдовжки 3–5 мм не потемніють.
Важливу роль у процесі зберіганні картоплі відіграє газовий склад повітря в картоплесховищах. Позитивно впливає на зберігання бульб невеликих партій у траншеях, підвалах або буртах їх перешарування зеленою хвоєю (4,5–5 кг/ц), подрібненим листям і корінням хрону (5–6 кг/ц), подрібненою житньою соломою, полином гірким (3–4 кг/ц). Добре зберігається картопля в домашніх умовах: льохах, коли на насип бульб розкласти 2–3 шари коренеплодів буряка, які відбирають надлишок вологи і сприяють зменшенню ураженості картоплі гниллю, а також опудрення бульб негашеним вапном-пушонкою (1,0–1,2 кг/ц) або попелом.
За умов дотримання правильного температурного режиму і вологості у сховищах деякі хвороби хоч і прогресують, проте вони розвиваються дуже повільно і не спричиняють відчутних великих втрат.
Усі відходи біля місць зберігання і сортування бульби збирають, обробляють 5% розчином мідного купоросу або 3–5% розчином хлорату магнію, або закопують на глибину не менше ніж 1 м. Буртові майданчики й тару дезінфікують 2–3% розчином мідного купоросу з вапном.
Іван МАРКОВ, професор НУБіП України
